Найцікавішою новиною минулого тижня для нас стала зустріч держсекретарей та заступників міністрів економіки країн V4 – Словаччини, Чехії, Польщі та Угорщини, присвячена питанням атомної енергетики, таксономії та нових ядерних технологій.

Як повідомляють Slovenské elektrárne, основною темою зустрічі стали питання підтримки ядерної енергетики як одного зі стовпів у досягненні кліматичної нейтральності Європейського Союзу, необхідність диверсифікації та безпечних поставок ядерного палива, а також обговорення розвитку малих модульних реакторів. Останньому, зауважимо, Україна останні роки приділяє значно менш уваги ніж її сусіди, що з розвиненою ядерною енергетикою як Чехія, що поки що без власних АЕС як Польща. Але про це трохи згодом.

«Для Словаччини та ЄС важливо бути енергетично самодостатніми та розірвати цей зв’язок з росією», — заявив державний секретар міністра економіки, міністра технологій і промисловості Словаччини Кароль Галек. Він вважає, що вирішення проблеми залежності від рф є, і воно вже впроваджується, хоча й повільно.

До речі про Словаччину. Минулого тижня ЄБРР зробив заяву, що два реактори радянського дизайну ВВЕР-440 на АЕС Богуніце вже повністю демонтовані, а роботи з дезактивації для подальшого безпечного зберігання або переробки завершено. Ці роботи фінансувалися через Міжнародний фонд підтримки виведення з експлуатації енергоблоків Богуніце (BIDSF), який підтримується Європейською Комісією разом з Австрією, Данією, Францією, Ірландією, Нідерландами, Іспанією, Швейцарією та Сполученим Королівством і керується ЄБРР. Слід нагадати, що перші два енергоблоки АЕС Богуніце були зупинені у 2006 та 2008 роках як умова для вступу Словаччини до Євросоюзу.

ЄБРР зазначив, що досвід АЕС Богуніце унікальний, оскільки вперше реактори такого типу були виведені з експлуатації та розібрані безпосередньо на місці. Банк додав, що роботи були завершені за графіком і в рамках бюджету. В цілому ж роботи з демонтажу та дезактивації іншого обладнання та систем мають бути завершені до 2025 року. Цивільні споруди та будівлі електростанції будуть знесені, а територія стане «зеленою галявиною» до 2027 року.

Але то було про минуле. Тепер про майбутнє. Уряд Великої Британії видав розпорядження про згоду на розробку (DCO) запропонованої EDF Energy АЕС Sizewell C поблизу Лейстона в Саффолку. Nuclear New Build (NBB) Generation Company, дочірня компанія EDF Energy, подала заявку DCO до урядової інспекції з планування ще у травні 2020 року, встановивши низку заходів, які проєкт запровадить для пом’якшення наслідків будівництва та максимізації преференцій для громади. Інспекція планування прийняла заявку в червні 2020 року та завершила розгляд у жовтні 2021 року. Рекомендації були надані Державному секретарю з питань бізнесу, енергетики та промислової стратегії у лютого 2022 року. А якщо згадати, що згода громадськості на будівництво АЕС була отримана ще десять років тому – у 2012 році, зрозуміло, що рухаються британці досить повільно.

Адже для початку будівництва DCO, яке розглядалося більше двох років, недостатньо. Потрібно ще отримати ліцензію на майданчик для будівництва АЕС від Управління ядерного регулювання (заявка була подана у червні 2020 року) та три дозволи від Агентства з навколишнього середовища – на поводження з РАВ, на спалювальну діяльність (її передбачає експлуатація РДЕС) та на скидання охолоджуючої води у Північне море. Ці дозволи NBB отримає не раніше ніж через три місяці, адже 8 липня Агентство оголосило, що розпочало 12-тижневі громадські консультації з цих екологічних дозволів на експлуатацію Sizewell C.

На відміну від британців американці рухаються швидше. Особливо це стосується питань розробки малих модульних реакторів. І особливо – залучення під них інвестицій. Так, широко відома в Україні компанія Holtec International минулого тижня повідомила, що подала остаточну заявку на отримання кредиту у 7,4 млрд дол. Першу частину заявки на кредит DOE погодило ще 9 березня. Кредит передбачений на будівництво 4 перших блоків SMR-160 та розширення виробничих потужностей заводу з виробництва реакторів у м. Камден (штат Нью-Джерсі), де розташований і офіс Holtec. На базі цього заводу компанія планує створити новий надвеликий завод з виробництва SMR-160.

Як йдеться у прес-релізі Holtec International, американський оператор атомної станції корпорація Entergy підписала меморандум про угоду з Holtec, згідно з якою Entergy оцінить доцільність розміщення одного або кількох SMR-160 на одному чи кількох існуючих майданчиках. Загалом Entergy експлуатує шість ядерних енергоблоків на п’яти АЕС в чотирьох штатах: Арканзасі, Небрасці, Міссісіпі, Луїзіані. Entergy оцінюватиме ММР Holtec як інструмент, який потенційно допоможе їй досягти мети «нетто-нуль».

Holtec зазначила, що завод у Камдені буде розширений за рахунок додаткового обладнання для механічної обробки, роботизованого зварювання та вантажних робіт, аби збільшити виробництво компонентів SMR-160 з огляду на прогнозований на початок наступного десятиріччя великий попит на ці реактори.

Крім того американська компанія планує створити і нове підприємство, майданчик під яке ще не обрано. Зате є попередня назва - Holtec Heavy Industries. Воно має бути значно більшим за камденівський завод та має на меті надавати послуги і для ядерних установок інших виробників, котрі потребуватимуть капітального обладнання.

Тут слід згадати, що три роки тому у червні 2019 року НАЕК «Енергоатом», ДНТЦ ЯРБ та Holtec International підписали Угоду про партнерство, яка передбачала створення міжнародного консорціуму, метою якого було сприяння діяльності щодо впровадження в Україні технології SMR-160. При цьому передбачалося, що більшість компонентів для ММРів будуть виготовлятися в Україні. Цей консорціум навіть отримав назву «Український модуль», але вже на початку 2020 року «Енергоатом» закрив для себе тему малих модульних реакторів.

Лише у вересні 2021 року оператор українських АЕС та американська NuScale Power підписали меморандум про співпрацю. А вже у листопаді стало відомо, що ДНТЦ ЯРБ проведе незалежну перевірку ЗАБ малого модульного реактора NuScale, яку профінансує DOE. Водночас зазначимо, що підписаний із «Енергоатомом» меморандум передбачав спільне вивчення можливості заміни вугільних теплоелектростанцій малими атомними реакторами для збільшення маневреності об'єднаної енергосистеми України. Але ані про можливу локалізацію виробництва, ані про якісь конкретні наміри щодо будівництва в Україні цих ММРів більше не йшлося. Тим більше, що на балансі у НАЕК «Енергоатом» немає власних ТЕС, які можна було б заміщати ММРами.

Приблизно тоді ж – у грудні 2021 року приватний бізнес Польщі підписав чергову угоду про комерціалізацію малих модульних реакторів із GE Hitachi Nuclear Energy. Локалізація реактора BWRX-300 при цьому має скласти близько 50%. Хоча попередня – підписана у вересні 2021 угода із NuScale ступінь локалізації не передбачала.

Натомість власник ТЕС – компанія «ДТЕК» в особі її генерального директора Максима Тімченка під час спеціальної сесії на Всесвітньому економічному форумі в Давосі у травні цього року заявила, що Україна може розвивати технологію малих ядерних реакторів на базі існуючих АЕС. А інвестиції в такі проекти будуть повністю залежати від перебігу російсько-української війни.

Водночас ще до війни у листопаді 2021 року Тімченко повідомив, що «ДТЕК» розглядає використання технології малих модульних реакторів як стратегічний напрямок розвитку компанії. «Ми контактуємо, створюємо робочі групи з лідерами цієї технології», - зазначив він. За інформацією Infoatom, на той час «ДТЕК» вже провів низку переговорів з ключовими розробниками ММР, у тому числі і з Holtec International.

Втім повернемося від минулого з майбутнім до теперішнього часу. Як йдеться на сайті МАГАТЕ, торік атомна енергетика відіграла ключову роль у відновленні світової економіки після економічної кризи, пов’язаної із пандемією Covid-19. Вона забезпечила швидке зростання виробництва електроенергії після його різкого падіння під час карантину у 2020 році. Додамо, що цей рік має також бути вдалим для атомної енергетики, принаймні у країнах ЄС – через необхідність знищення залежності від російського газу та визначну роль у цьому процесі атомної енергетики.

Ще кілька цікавих фактів від інформаційної системи МАГАТЕ PRIS. Найбільше зростання торік спостерігалося на Близькому сході і в Південній Азії, де виробництво ядерної енергії зросло на 20 %. Другий рік поспіль Китай виробляє більше електроенергії, ніж Франція, що робить його другим за величиною виробником ядерної енергії після Сполучених Штатів.

МАГАТЕ також зазначає, що виробництво електроенергії на АЕС у Східній Європі було найвищим за останнє десятиліття, на 6% більше, ніж у 2020 році, і приблизно на 15% порівняно з рівнем 2010 року. Лише в Північній Америці спостерігалося зниження внаслідок зниження попиту та зупинки енергоблоків для подальшого зняття з експлуатації.

Загалом виробництво електроенергії на атомних електростанціях демонструє стабільне зростання протягом останніх років, збільшившись більш ніж на 13% з 2012 року. Цікаво, що буде за 10-15 років, коли почнеться комерційна експлуатація SMR…