Хоча, зізнаємось, трохи приємно, коли Нацполіція доповідає, що заарештувала київський офіс АТ «ТВЕЛ» на Костянтинівській, 31 розміром у майже 1000 квадратних метри та вартістю 60 млн грн, який було таємно придбано. Як таке можливо? Нацполіція повідомляє: щоб приховати інформацію про власника будівлі, до держреєстру прав на нерухоме майно відповідні відомості не вносилися, а показувалися лише у документах Київського міського бюро технічної інвентаризації. Але за вікном вже кінець червня – майже 4 місяці окупації Енергодара і ЗАЕС.

Остання позиція асоціації західноєвропейських ядерних регуляторів WENRA щодо ЗАЕС датована 23 березня та стосується стану безпеки Запорізької АЕС на тлі втрати зовнішнього електропостачання. Останній пресреліз на сайті WANO датований 29 березня 2022 року і загалом окупації ЗАЕС не стосується. А заява щодо України від 10 березня містить дивний меседж про необхідність негайного створення системи ядерної безпеки на всіх ядерних об’єктах в Україні і не містить жодної згадки через кого і чому вона знищена. Тобто про російських окупантів та ядерних терористів.

Щодо МАГАТЕ, то Агентство в особі її Гендиректора продовжує наполягати на місії на Запорізькій АЕС. Нових деталей – як саме вона має потрапити на територію Енергодара – немає. Поки що минулого тижня місія відпрацювала на Південноукраїнській АЕС. Деталі не оприлюднені.

Поки Україна збирає гроші на зброю, автівки та безпілотники проти російської навали, британська Newcleo із офісами у Франції та Італії зібрала з березня 200 мільйонів євро (відтак капітал компанії сягнув 300 млн) на розробку MOX-палива та швидких реакторів зі свинцевим охолодженням. Завод MOX-палива планується звести у Франції, а прототипи реакторів Newcleo – у Великій Британії та Франції. ТЕО заводу робитиме Orano. Також компанія працює над SMR ІV покоління. До речі, на сайті компанії розміщена купа вакансій.

Тим часом у США DOE виділило понад 61 мільйон доларів на 74 проекти з ядерної енергетики. На дослідження та розробки передбачено $53 млн. На поліпшення наукової інфраструктури та модернізацію дослідницьких реакторів у 20 університетах - $5,2 млн. Ще $3,1 млн виділені на нагородження п'яти університетських вчених за їхню прихильність до науки та освіти в рамках нової програми DOE «Видатні молоді вчені». Зазначимо, що це лише один зі стимулів розвитку ядерних технологій, тож ця цифра не є показовою. Наприклад, минулого тижня анонсовано свіжий проєкт на $5 млн від NASA і DOE. Гроші передбачені на  розробку початкових проєктних концепцій для енергосистеми класу 40 кВт, яка має відпрацювати не менше 10 років на Місяці. Насправді гроші невеликі, навіть на один Bayraktar не вистачить, тим більш на комплекс Bayraktar TB2. Але ж це лише за проєкт…

На АЕС Дуковани модернізація градирень (їх 8, кожна заввишки 125 метрів) дасть додатково 15 539 МВт-год відпуску електроенергії за рахунок зниження середньої температури циркулюючої охолоджуючої води лише на 0,35°C. Цікавий факт: середньорічні інвестиції на підвищення безпеки та модернізацію АЕС Дуковани сягають двох мільярдів крон (2,5 млрд грн). Оскільки на АЕС Дуковани експлуатуються 4 енергоблоки з реакторами ВВЕР-440, то слід відзначити економність чеських колег.

Тим часом Узбекистан не може визначитися чи будує він АЕС, міжурядову угоду стосовно якої було укладено з рф ще 2018 року. Так, 20 червня начальник управління атомної енергетики та ядерних технологій агентства «Узатом» Касім Тахтахунов завірив російські ЗМІ, що підготовчі роботи йдуть за графіком (за графіком будівництво має стартувати цьогоріч). А за тиждень до цього заступник міністра енергетики Узбекистану Шерзод Ходжаєв спілкуючись із узбецькими журналістами піддав сумніву економічну доцільність будівництва АЕС, але повідомив, що зараз його країна обговорює з російською корпорацією «Росатом» питання зниження витрат на будівництво АЕС. Тобто торг триває.

Ми ж маємо можливість спостерігати за розвитком подій, який може бути особливо цікавий через санкції: цікаво як в умовах дефолту та санкцій на імпорт цілого переліку номенклатури, включаючи контролери і процесори, рф буде будувати АЕС. Чи зможе рф звести АЕС без АСУ ТП? Та ще й за умови зниження витрат, якого наразі вимагає узбецька сторона.

За інформацією одного з російських виробників АСУ ТП, вже у квітні через санкції не було комплектації для обладнання під проєкти Курск-2, АЕС Аккую, Китай. Причому затримка за цими проєктами на вказану дату складала 3 роки.

Можна констатувати, що загалом географія перемовин російської «Русатом Оверсіз», яка опікується експортом російських технологій, значно звузилася. Так, як повідомляє сайт «Росатома», минулого тижня її очільник провів переговори щодо нового будівництва лише із головою Якутії. Та й там планується реалізувати тільки ММР на 200 МВт та кілька мікрореакторів потужністю 10 МВт. Перший, угоду з будівництва якого підписав особисто голова «Росатома» на «міжнародному» економічному форумі у Санкт-Петербурзі, планують звести до 2030 року. Ймовірно, експансія російських технологій надовго обмежиться Якутією, якщо, звісно, буде кому та з чого будувати.