Про можливість будівництва АЕС у Казахстані говорили давно. Так, ТЕО на будівництво АЕС було розроблено ще у 2011 році. Був навіть розроблений проєкт міжурядової угоди з будівництва АЕС з росією. Але найбільш поширеним заголовком новин останнього десятиліття був «Казахстан не визначився щодо будівництва АЕС».

Водночас, наприкінці минулого десятиріччя градус співробітництва Казахстана з росією в атомній сфері почав стрімко падати. Так, у 2020 році Казатомпром почав процедуру виходу зі створеного на двох з росією Центру зі збагачення урану. Як прокоментували ІнфоАтому у Антикризовому експертному ядерному центрі, на рішення Казахстану як окремого гравця про вихід з ЦЗУ вплинуло те, що рф почала завищувати ціну на збагачення урану для Казахстану, оскільки останній є конкурентом росії на урановому ринку і в окремі роки домінував за показниками світового експорту уранової сировини. До речі, Україна із Казахстаном є учасниками іншого уранового банку - Міжнародного центру зі збагачення урану під егідою МАГАТЕ. Казахстану та Вірменії там належить по 10% акцій, а рф – 70%. Як акцентує АЕЯЦУ, Україна в МЦЗУ досі володіє 10%, і заяв про вихід з МЦЗУ ще не робилося.

Тож з середини 2021 року Казахстан нарешті визначився щодо будівництва АЕС однозначно не з рф, і почав вивчати питання щодо можливості будівництва двох АЕС загальною потужністю 2800 МВт. Прийняти остаточне рішення країна має до кінця поточного року.

Тому підписання угоди з південнокорейською Korea Hydro & Nuclear Power (KHNP) про співпрацю в будівництві перших в історії комерційних ядерних реакторів у країні Центральної Азії стало непересічною та знаковою подією. Південнокорейські ЗМІ повідомили, що угода передбачає співпрацю в розробці нових атомних електростанцій, застосуванні ядерних технологій, розвитку людських ресурсів і громадській підтримці. Цікаво, що пропозицію щодо будівництва двох АЕС по 1000 МВт або 1400 МВт KHNP подав Казахстану ще у 2019 році.

Тим часом компанія Westinghouse, яка у червні провела зустрічі із керівниками двох південнокорейських державних енергетичних компаній Korea Electric Power Corp. (Kepco) та її «доньки» KHNP стосовно спільного співробітництва у зарубіжних проєктах з атомної енергетики, оголосила про організаційні та структурні зміни «для подальшої реалізації стратегії розвитку компанії та підвищення залучення клієнтів». Зокрема, Westinghouse створює спеціальну організацію глобальних ринків і перебудовує свій портфель послуг для АЕС на два глобальні бізнес-підрозділи, відповідальні за експлуатаційні послуги та ядерне паливо.

Президентом новоствореного підрозділу ядерного палива стане Тарік Чохо. Він керуватиме розробкою та наданням Westinghouse комплексного портфеля ядерного палива та послуг для реакторів усіх типів у всьому світі. Президентом новоствореної компанії Operating Plant Services став Сем Шакір. Він керуватиме глобальним зростанням компанії в сегментах технічного обслуговування, проєктування та запчастин.

Адміністративним директором компанії та очолить новостворену організацію, яка об’єднує всі глобальні корпоративні функції та послуги, пов’язані з людськими ресурсами, інформаційними технологіями, юридичними питаннями та контрактами, етикою та комплаєнсом, управлінням нерухомістю та об’єктами, безпекою, зв’язками з громадськістю та глобальним спільним використанням стане Роб Массі.

Ветерана галузі Жака Беснайну призначено виконавчим віце-президентом із глобальних ринків і головним комерційним директором. Він керуватиме глобальною комерційною стратегією компанії, спрямованою на надання інтегрованих корпоративних рішень і поглиблення відносин із клієнтами.

Зміни чекають і на іншого світового лідера в атомній енергетиці – французьку державну компанію EDF. Прем’єр-міністр Франції Елізабет Борне заявила Національним зборам, що уряд має намір збільшити свою частку власності в EDF з 84% до 100%. Тобто, націоналізувати компанію. Наступного дня міністр фінансів Бруно Ле Мер заявив, що голова та генеральний директор EDF Жан-Бернар Леві піде у відставку. Він висунув і вимоги до нового керівника EDF, який, за словами Ле Мера, повинен буде вміти «керувати великими промисловими проектами, оскільки це один із найбільших викликів для EDF», демонструючи при цьому «відчуття компроміс», оскільки реорганізація компанії обговорюється з профспілками та Європейською Комісією.

Відповідно Рада директорів EDF відповіла, що Леві, чий термін повноважень спливає 18 березня 2023 року через вікове обмеження, погодився із рішенням французького уряду. Рада також взяла до відома «намір держави утримувати 100% капіталу EDF і надаватиме всю свою підтримку для досягнення цього відповідно до умов, прийнятих державою та в інтересах усіх зацікавлених сторін».

Слід зазначити, що цей рік для EDF не можна назвати вдалим: очікується, що виробництво ядерної енергії, яка торік становила 69% всієї виробленої у Франції електроенергії, впаде до найнижчого рівня за понад 30 років. Також цьогоріч було зупинено 12 з 56 реакторів для перевірки та ремонту невеликих тріщин, виявлених у ключових трубопроводах. EDF також потерпає від обмеження цін на електроенергію, яку встановив уряд задля пом'якшення енергетичної кризи внаслідок санкцій проти рф. Станом на кінець 2021 року чистий фінансовий борг EDF становив 43 мільярди доларів, який, за словами аналітика Morningstar Танкреда Фулопа, має перевищити 60 мільярдів євро до кінця цього року, якщо ціни на електроенергію залишаться на поточному рівні. І це на тлі поточних проблем з ремонтами своїх АЕС, перевитратами на споруджуваних блоках у Франції на АЕС Фламманвіль та Великій Британії АЕС Хінклі-Пойнт С. А попереду ще будівництво шести нових реакторів EPR.

Загалом для української атомної електроенергії ситуація звична: на тлі накопичення боргів енергоринку як не штучно занижений тариф, то PSO – нічого нового. Для французької ж, вочевидь, таке явище нетипове.

Натомість для української атомної енергетики нетиповою є швидкість імплементації рішень. Візьмемо, наприклад, корпоратизацію «Енергоатома», яка прописана у гарантійних угодах з кредиту ЄБРР та Євратом, котрі було ратифіковано Верховною Радою у 2014 році. Незважаючи на те, що вже навіть у фінансовому плані «Енергоатома» передбачений фонд оплати праці для наглядової ради компанії, питання корпоратизації досі відкрите.

Втім є у EDF і хороші новини. Ядерний регулятор Autorité de Sûreté Nucléaire (ASN) заявив, що з огляду на покращення стану об’єктів і практики безпеки на блоках №1 і 2 АЕС Фламанвіль він вирішив скасувати посилений моніторинг, який проводився з 2019 р. ASN просить EDF продовжувати підтримувати високі стандарти, щоб консолідувати наявні покращення. Цікава практика, до речі. Якщо український регулятор ДІЯРУ наразі звинувачує Рівненську АЕС у надмірній кількості порушень з відхиленнями чи експлуатаційних подій за новою термінологією, було б логічно теж запроваджувати посилений моніторинг як у французів та приділяти велику увагу ситуації на АЕС з безпекою взагалі та культурою безпеки, зокрема. Або щонайменше влаштувати окрему колегію чи спільну нараду з обговорення проблем на АЕС до того як приймати рішення про позбавлення ліцензії очільника атомної електростанції. Слід зауважити, що за даними Держатомрегулювання, за 6 місяців 2022 року кількість експлуатаційних подій згідно НП 306.2.235 у РАЕС склала 2, тоді як у ЗАЕС – 6, у ПАЕС – 3, а у ХАЕС – 5. Тож будемо сподіватися, що з огляду на потужну міжнародну діяльність, що проводить наразі ДІЯРУ, цей досвід ASN теж буде імплементовано.