Наукова співробітниця Британського Королівського Об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) Дар'я Долзікова у публікації на сайті Інституту звертає увагу на продовження імпорту західними країнами російського збагаченого урану, а також на суттєву залежність Заходу від російських послуг з конверсії та збагачення, яку "важко похитнути". Аби замістити російські послуги з конверсії та збагачення потрібні час та значні ресурси. Цю позицію раніше неодноразово публікував InfoAtom, висвітлюючи проблематику залежності США від російського збагаченого урану. Тож пропонуємо аналіз ситуації від експертки RUSI, яка аналізує ситуацію значно ширше.
Посилаючись на дані французького уряду
Дар'я Долзікова пише, що у 2022 році Франція імпортувала збагаченого урану з росії (код ТН ЗЕД 28442035) на суму 359 млн євро порівняно з 92,4 млн євро у 2021 році. Однак нижчий показник у 2021 році може бути відображенням того факту, що в попередні роки деякі французькі закупівлі російського збагаченого урану, як повідомлялося, доставлялися безпосередньо на заводи з виробництва за кордоном. Франція також має власні збагачувальні потужності і експортує збагачений уран до США, Великої Британії, Японії, Швеції, Німеччини та Південної Кореї. Нещодавні повідомлення задокументували доставку до Німеччини через французький порт Дюнкерк російського збагаченого урану для використання на французькому заводі зі збору ядерного палива в Лінгені, - йдеться у дослідженні.
Водночас, дані про імпорт США показують, що у 2022 році США імпортували російських матеріалів за кодом ТН ЗЕД 284420, який ширше за збагачений уран, на суму $829,8 млн, а в січні 2023 року – ще на $70 млн. Імпорт у 2021 році становив 645,5 мільйона доларів. Але авторка публікації вважає, що проаналізовані дані за кодом 284420 ГС США, ймовірно, складаються переважно зі збагаченого урану (у таких сполуках, як гексафторид урану і оксид урану), а інші матеріали становлять невелику частину від загального обсягу. Це також відповідає задокументованій залежності США від російських поставок збагаченого урану, - зазначає вона.
Дехто припускає, що ця залежність частково є спадщиною програми "Мегатонни в мегавати" (ВЗУ-НЗУ). В рамках цієї ініціативи, яка тривала з 1995 по 2013 рік, 500 метричних тонн високозбагаченого урану з демонтованих російських ядерних боєголовок було перетворено на понад 14 000 метричних тонн низькозбагаченого урану (НЗУ) для виробництва електроенергії в США. Під час реалізації програми на цей НОУ припадало до 10% виробництва електроенергії в США. Окремо були зроблені спроби обмежити постачання російського збагаченого урану на американський ринок через так звану "Угоду про призупинення поставок російського збагаченого урану", досягнуту між росією і Міністерством торгівлі США в 1992 році. З того часу до цієї угоди неодноразово вносилися поправки, які включали квоти на постачання російського збагаченого урану до США. Остання поправка обмежує російські поставки на рівні 20% від американського попиту у 2022 році і 24% у 2023 році, з подальшим зниженням до 20% у період між 2024 і 2027 роками і до 15% у подальшому. Низка нещодавніх законодавчих пропозицій спрямована на повну заборону імпорту російського урану до США і на пожвавлення вітчизняної промисловості.
Коментар InfoAtom: Цікаво, що самі росіяни якраз вважають головною причиною залежності програму ВЗУ – НЗУ. Процитуємо російське РІА "Новості", яке у 2019 році опублікувало розгорнутий хвалькуватий матеріал з цього приводу: "Постачання природного урану зі США до росії, як і раніше, заборонені, тому самі американці придумали обхідну схему. "Росатом" за активного сприяння Вашингтона придбав канадську компанію Uranium One, яка зайнялася вивозом атомної сировини, благо експорт природного урану із США до Канади дозволено. Таким чином, "Росатом" не лише отримав можливість виконати умови контракту з американцями, а й придбав потужну сировинну базу для потреб. Для російської атомної промисловості постачання енергетичного урану до США в рамках угоди ВЗУ-НЗУ стало рятівним колом за часів економічного хаосу 1990-х. В результаті росія зберегла та примножила потужності зі збагачення урану, зміцнила кадровий потенціал галузі, профінансувала нові розробки у галузі мирного та військового атома. А ось для США результати двадцятирічної співпраці з росією в атомній сфері не такі однозначні. З одного боку, американські енергетичні компанії заощадили мільярди доларів, купуючи російський енергетичний уран. З іншого боку, оскільки левову частку потреб американських АЕС у послугах зі збагачення урану забезпечував "Техснабекспорт", американці практично повністю втратили компетенції у цій галузі". Звісно все це пропагандистські перебільшення та пересмикування, та й про втрату компетенцій не йдеться, але те, що розвиток власного виробництва через дешеву російську уранову голку суттєво загальмований – факт, про який у США говорять багато років. Додатково по темі:
Дані про торгівлю, надані Корейською асоціацією міжнародної торгівлі, також показують, що Південна Корея імпортувала російських товарів за кодом ТН ЗЕД 288420 у 2022 році на суму 184,4 мільйона доларів США, порівняно з 251,7 мільйона доларів США у попередньому році. Дані китайського уряду про торгівлю свідчать про імпорт російських товарів за кодом 284420 у 2022 році на суму 492,6 мільйона доларів США. Дехто припускає, що в разі запровадження санкцій проти поставок російського урану на Заході Пекін може спробувати збільшити експорт збагаченого урану китайського походження до західних країн, одночасно закуповуючи російський матеріал.
Відтак, пише RUSI, західні уряди повинні подбати про те, щоб не замінити залежність від росії у своїх ядерних секторах на аналогічну залежність від Китаю, оскільки Пекін, без сумніву, буде прагнути захопити будь-яку частку ядерного ринку, від якої росія змушена відмовитися.
Деякі стратегічні запаси збагаченого урану існують у США та ЄС, але, як відомо, вони обмежені. Існує також певний простір для збільшення існуючих збагачувальних потужностей. Однак експерти схильні погоджуватися з тим, що для повного заміщення російських поставок необхідно буде ввести в дію додаткові потужності. Розширення збагачувальних потужностей займе кілька років. Крім того, збагачення урану залежить від достатніх потужностей з конверсії. Значна їх частина на Заході була законсервована внаслідок багаторічного надлишку поставок. У США знову вводяться в експлуатацію додаткові потужності з конверсії. Існує також певний обмежений простір для розширення західної конверсії на існуючих об'єктах в Канаді і Франції, а також потенціал для перезапуску на британському об'єкті у Спрінгфілді. Однак розширення західних конверсійних потужностей для заміни російських поставок потребуватиме часу і ресурсів, - констатується у публікації.
Диверсифікація від російських поставок – чи то ядерних паливних збірок, чи то послуг з конверсії, чи то збагаченого урану – технічно можлива, але потребуватиме часу і ресурсів. Пропозиції щодо негайного припинення всіх російських ядерних поставок, швидше за все, будуть непрактичними. Замість цього, на думку експертки RUSI, західні країни повинні якнайшвидше запровадити політику, яка зробить російські ядерні поставки менш привабливими і забезпечить західну ядерну промисловість впевненістю і підтримкою, необхідною для створення надійного економічного обґрунтування для розширення діяльності з конверсії, збагачення, виробництва палива і експорту реакторів. Це має включати взаємодію з клієнтами як у країнах-партнерах, так і за їх межами, для стимулювання попиту на західні, а не російські поставки.
Тим часом західні уряди повинні спрямувати свої зусилля на конкретних осіб або компанії в російському ядерному секторі, які підтримали вторгнення Москви в Україну; вони також можуть розглянути питання про підвищення цін на імпорт російських матеріалів, пише авторка (до речі, ця публікація співпала у часі із введенням санкцій США проти Росатома, зокрема саме Rusatom Overseas – InfoAtom). Наприклад, Велика Британія нещодавно запровадила санкції проти низки керівників "Росатома" і ввела 35% тариф на імпорт російських радіоактивних хімічних елементів та ізотопів (код ТН ЗЕД 2844), які включають збагачений уран. Це не ідеальне рішення. Такі ініціативи не зупинять потік надходжень до "Росатому" або його дочірніх компаній, але дозволять західним економікам підтримувати необхідний імпорт з росії, пов'язаний з ядерною галуззю, водночас ускладнюючи зусилля російських ядерних підприємств, спрямовані на підтримку війни в Україні, і, сподіваємось, стимулюючи більш узгоджений рух до диверсифікації від російських поставок. Нарешті, західні уряди повинні подбати про те, щоб не обміняти залежність від росії у своїх ядерних секторах на аналогічну залежність від Китаю, оскільки Пекін, без сумніву, буде прагнути захопити будь-яку частку ядерного ринку, від якої росія буде змушена відмовитися. Основна увага має бути зосереджена на розбудові потенціалу всередині країн і між країнами-партнерами.