Ціни на уран на міжнародних торгових майданчиках зросли майже на 8% унаслідок протестів у Казахстані. У середу, 5 січня, ціна піднялася з $42 до $45,25 за фунт, а акції «Казатомпрому», який видобуває уранову руду та виробляє урановий оксидний концентрат, обвалилися на 11%. Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на данні UxC.

Як відомо, Казахстан є світовим лідером з постачання урану - він виробляє близько 40% уранового оксидного концентрату у світі.

Президент UxC Джонатан Хінц констатуючи, що на сьогодні дефіциту діоксиду урану у світі не спостерігається, побоюється, що такий дефіцит може бути штучно створений через протести в Казахстані.

Зростання цін на уран відбулося на тлі зростання доходів більшості урановидобувних компаній у Північній Америці після того, як Європейська комісія оголосила про підготовку законопроекту про надання атомній енергетиці статусу «екологічно стійкої». До цього, у вересні 2021 року, ціни на уран – вперше з 2008 року – зросли на 24% у зв'язку із заявами багатьох країн про намір будівництва нових атомних енергоблоків та плани відмовитися від викопного палива.

Аналітики вважають, що ситуація в Казахстані стане для багатьох країн з ядерною енергетикою приводом для диверсифікації джерел постачання діоксиду урану.

Внаслідок залежності української атомної галузі від одного постачальника, яким до того ж була РФ, Україна цей шлях уже пройшла, диверсифікувавши закупівлі урану на світових ринках та підписавши меморандуми про співпрацю з британською URENCO та канадською Cameco Corporation. З 2008 року Україна домоглася внесення зміни до угоди з російською компанією «ТВЕЛ» щодо максимального використання урану українського видобутку під час виробництва ТВС для своїх АЕС.

Проте через застарілі технології, зношеність техніки та відсутність стабільного та достатнього фінансування (в.о. генерального директора ДП «СхідГЗК» Антон Бендік раніше оцінював необхідний мінімум тільки для підтримки працездатності комбінату в 300 млн грн на місяць), вітчизняний виробник уранового оксидного концентрату ДП «СхідГЗК» не може вийти ані на достатні обсяги виробництва діоксиду урану для українських АЕС, ані на показники окупності. Як наслідок відсутності бюджетних дотацій з 2009 року, модернізація технологій не проводилася, а після прив'язки НКРЕКП у тарифі «Енергоатома» вартості урану вітчизняного видобутку до цін на світовій біржі, де до цього року спостерігалося падіння порівняно з 2008 роком, з 2019 року показники виробництва на «СхідГЗК» знижувалися через періодичне виведення у вимушений простій частини підрозділів підприємства, і досягли у 2020 році 743,7 тонн УОК.

Нагадаємо, що 29 грудня 2021 року КМУ затвердив концепцію Державної цільової економічної програми розвитку атомно-промислового комплексу на період до 2026 року. Проте, для виведення держпідприємства «СхідГЗК» із кризи необхідно ухвалити законопроект № 5201 з державної підтримки ДП «СхідГЗК», саму Державну цільову економічну програму розвитку атомно-промислового комплексу (попередня, незважаючи на затверджену концепцію, так і не була прийнята), Програму забезпечення конкурентоспроможності ДП «СхідГЗК» - усі ці документи вже розроблені.