Ердоган сподівається все-таки ввести в експлуатацію АЕС Аккую у наступному році. І це незважаючи на ще недавні новини про припинення робіт на будівельному майданчику через викидання "Росатомом" з підрядників турецьких будівельників IC Ictas EPC. Хоча, і турецькі будівельники не зовсім турецькі – це спільне підприємство із донькою "Росатома" "Титаном-2". Нагадаємо, кілька тижнів тому дочірня компанія Росатома Akkuyu Nukleer звинуватила IC Ictas EPC у «численних порушеннях, які вплинули на якість і терміни» робіт на АЕС Аккую. І розірвала контракт, заключивши його натомість із TSM Enerji, яка зареєстрована в Туреччині, але належить трьом російським компаніям.

В цілому особисте втручання Ердогана у суперечку між двома практично російськими компаніями зрозуміло – він хоче ввести в експлуатацію перший енергоблок нової АЕС до виборів у Туреччині наступного року. Тож з'їздив на майданчик і особисто розрулив конфлікт.

І знов-таки варто відзначити, що незважаючи на усі неодноразово зафіксовані випадки ядерного тероризму росії в Україні, Туреччина має намір заказати у рф ще дві електростанції. Адже росія інвестує будівництво за власний рахунок. Та й чого тут соромитися, якщо член ЄС Угорщина минулого тижня дала дозвол на будівництво "Росатомом" у себе АЕС Пакш…

Інша справа фіни. На відміну від турків та угорців вони добре розуміють ціну дружби з росією. Тож готові ризикувати, аби позбавитися бодай якихось зв'язків із нею. Відтак минулого тижня "Росатом" подав відразу 6 позовів на суму 3 млрд дол. у відповідь на розрив контракту на будівництво АЕС Ханхіківі-1, який відбувся ще у травні. Слід зауважити, що це на 1 млрд більше ніж фінська Fennovoima раніше подала проти "Росатома".

Нагадаємо, на початку травня Fennovoima, 34% в якій належить ДК "Росатом", в односторонньому порядку розірвала контракт на будівництво Ханхіківі-1 зі структурою "Росатома" RAOS, а наприкінці травня відкликала заявку на ліцензію для будівництва. Fennovoima  заявила, що останні рока спостерігалися значні затримки в реалізації проекту, а війна рф в Україні значно посилила ризики.

Російська сторона вважає свій процес успішнішим, бо був прецедент – болгарська АЕС Белене, де "Росатом" відсудив 600 млн євро. Причому війна рф проти України на той момент вже тривала – у 2016 році…

Що вважає Fennovoima невідомо, але поведінка рф неоднозначно дає зрозуміти навіщо Чехія вирішила викупати у росіян Škoda JS, а не націоналізувати його – чехі вміють рахувати гроші, і напевно юридична тяганина їм обійшлася би дорожче.

Після введення в промислову експлуатацію АЕС Моховце-3 частка АЕС в Словаччині сягне 65%. А через півтора року очікується пуск Моховце-4. Управління ядерного регулювання Словаччини (ÚJD) видало дозвіл на введення в експлуатацію третього блоку АЕС Моховце. Рішенню передувала низка технічних перевірок, випробувань і випробувань усіх систем і обладнання, які засвідчили готовність до введення атомної установки в експлуатацію.

«Пуск ядерного блоку є важливою віхою, це чудова новина для нашої компанії та для Словаччини. Особливо зараз, під час енергетичної кризи. Третій блок АЕС Моховце і персонал готові до пуску. Ми почнемо завантажувати паливо в реактор одразу після того , як цей дозвіл набуде чинності», – заявив Браніслав Стричек, голова правління та генеральний директор Slovenské elektrární, a.s.

Директор АЕС Мартін Мраз прогнозує, що станція потребуватиме близько 18 тижнів, щоб вийти на номінальну потужність. Готовність третього блоку до експлуатації раніше перевіряли місії Pre-OSART МАГАТЕ та Всесвітньої асоціації операторів атомних електростанцій.

Очікується, що четвертий блок АЕС Моховце може бути введений в експлуатацію приблизно через 21 місяць, тобто навесні 2024 року.

Ще кілька цікавих фактів. Будівництво другої черги АЕС Мохове - найбільша приватна інвестиція в історії Словаччини. 2/3 робіт на об’єкті виконують словацькі компанії. 90% населення, що мешкає у зоні спостереження, підтримують будівництво енергоблоків №№3 та 4.

Варто згадати, що Моховце-3 почали будувати у січні 1987, але роботи зупинили у 1992-му. Він має реактор ВВЕР-440. Остаточний проєкт має суттєві модернізації безпеки та захисту, включаючи посилений захист від падіння літака та заходи з управління надзвичайними ситуаціями, засновані на уроках аварії на АЕС Фукусіма. У доопрацьованому проєкті закладена підвищена потужність кожного енергоблоку – вони вироблятимуть 471 електричних МВт.

У грудні 2016 року Slovenské elektráne подала заявку на отримання ліцензії на введення в експлуатацію Mochovce 3 і 4, щоб отримати свіже ядерне паливо. Однак ÚJD заявив, що в цих поданнях були недоліки, «спричинені станом готовності ядерного об’єкта до виконання необхідних випробувань і документального оформлення їх результатів». Slovenské elektráne вирішила ці проблеми до лютого 2018 року. Паралельно оператору АЕС довелось протидіяти австрійському антиядерному руху Global 2000, що теж гальмувало процес добудови.

Цікаво, що згідно з опитуванням, яке проведено у Словаччині у червні-липні популярність мирного використання ядерної енергії цьогоріч значно зросла у порівнянні із 2015 роком. Якби словаки могли вибрати джерело, яке, на їхню думку, є найважливішим для успішного переходу на енергію з мінімальною кількістю викидів парникових газів, атомні електростанції опинились би на другому місці – після сонячної енергії. У той же час до 60,6% населення країни вважають атомну енергетику дуже безпечною або радше безпечною, у 2015 році таких було 45,2%.

Між тим, незважаючи на те, що у 2015 році кожен третій словак хотів, щоб атомні електростанції закрили або негайно (6,1%), або після завершення проєктного терміну експлуатації (29,7%), сьогодні аж сім із десяти жителів підтримують експлуатацію діючих АЕС та будівництво нових енергоблоків.

Тепер про новини з SMR фронтів.  Американський розробник малих модульних реакторів NuScale Power підписав меморандум про взаєморозуміння з естонською енергетичною компанією Fermi Energia щодо вивчення потенціалу розгортання його установки SMR до 2031 року.

Цікаво, що естонська компанія підписала аналогічний меморандум з британською Rolls-Royce ще у 2021 році. А сама Rolls-Royce SMR, що базується в Великобританії, підписала минулого тижня ексклюзивну угоду з голландською компанією-розробником ULC-Energy щодо спільної роботи з розгортання своїх SMR у Нідерландах. Rolls-Royce SMR з потужністю 470 МВт і коефіцієнтом потужності близько 95% ідеально підходить для голландського ринку, вважають у ULC-Energy.

Тут варто нагадати, що у квітні Управління ядерного регулювання Великобританії спільно з Агентством навколишнього середовища та природними ресурсами Уельсу оголосило про початок загальної оцінки дизайну (GDA) для дизайну Rolls-Royce SMR. Очікується, що процес GDA триватиме від чотирьох до п’яти років.

Але повернемося до Естонії. Головний виконавчий директор і співзасновник Fermi Energia Калев Каллемец сказав, що переваги нового покоління SMR для Естонії очевидні. «Вони краще вписуються в електричну мережу, є більш гнучкими та економічними в експлуатації та відповідають суворішим вимогам безпеки, ніж існуючі АЕС, — сказав він. - Перш ніж вибрати найкращу технологію для Естонії, ми проведемо всебічний аналіз і оцінимо, який із малих реакторів, які будуть готові до виходу на ринок найближчим часом, найкраще відповідає потребам Естонії у безперервному протягом року виробництві енергії за будь-якої погоди і за доступною ціною». Тож хоча невідомо буде це NuScale чи Rolls-Royce, але можна здогадатися, що технологія буде малою модульною.

І ще цікавий факт. Згідно з результатами опитування, проведеного естонською консалтингової компанією Kantar Emor у січні 2022 року, 68% опитаних громадян Естонії підтримують розгляд використання атомної електростанції нового покоління для забезпечення безпеки електропостачання в країні. Це опитування презентувала раніше Fermi Energia. Вона констатувала, що порівняно з опитуванням, проведеним у серпні 2021 року, частка респондентів, які надали відповідь «скоріше так», зросла з 30% до 32%, а частка респондентів, які відповіли «так», зросла з 27% до 36%. Також значно зросла частка жінок, які виступають за атомну енергетику – тоді як у серпні таких було 40% виступали, то у січні – 54%. Підтримка чоловіків залишалася значно вищою протягом багатьох років, досягнувши 83% за останній час.

І якщо вже порівнювати з опитуванням словаків, то слід зазначити, що естонці надають перевагу вітру. Найбільше респондентів висловились за енергію вітру - 57%, за нею йдуть атомні електростанції нового покоління 52%. А сонячна енергія посідає третє місце із 50%.

Але повернемося до SMR. Ще один конкурент реакторів NuScale Power - GE Hitachi Nuclear Energy назвала минулого тижня LCOE для своїх малих модульних реакторів: 60 дол. за МВт-год. Ця цифра лише десь на 15 дол. дорожча за МВт сонячної та берегової вітрової енергетики. За оцінкою Bloomberg, у першій половині поточного року вона становила 45 і 46 доларів відповідно. Втім, це стосується глобального індексу, який приховує низку оцінок на рівні країни, що змінюються залежно від зрілості ринку, наявності ресурсів, характеристик проекту, місцевих умов фінансування та вартості робочої сили. Найдешевші проекти з відновлюваної енергетики у першій половині 2022 року змогли досягти LCOE 19 доларів США/МВт-год. Це стосується найкращих у своєму класі наземних вітрових електростанцій у Бразилії, а також фотовольтаїки у Чилі - 21 доларів США/МВт-год. Натомість офшорна вітрова установка в Данії мала показник 57 дол./МВт-год.

І наостанок знов цікаве опитування. Воно стосується новини про те, що німці досі не визначилися продовжувати термін експлуатації своїх останніх трьох атомних блоків, чи закривати їх. Розраховують прийняти остаточне рішення на початку вересня. Але підтримають уряд, якщо він продовжить експлуатувати АЕС близько 60% німців, згідно з опитуванням Allensbach для Frankfurter Allgemeine Zeitung, що опубліковано у неділю 21 серпня.  Натомість на початку серпня в рамках опитування Civey для Spiegel 78% опитаних висловилися за продовження експлуатації  трьох енергоблоків. Більш того, 41% німців підтримали будівництво нових АЕС. А що буде, якщо вартість електроенергії зростатиме і надалі…