Як повідомив у неділю  Bloomberg, чітких аргументів анулювання контракту з IC Ictas російська сторона не надає, однак зазначає, що підрядники, які виконують проект, повинні володіти компетенціями для виконання робіт в інтенсивному темпі.

Представники IC Ictas звинувачують "Росатом" в умисному намаганні знизити кількість турецьких підрядників в проєкті. Але росія в Туреччині веде себе так само як і в усьому світі, називаючи біле чорним і навпаки. Генеральна директорка Akkuyu Nukleer Анастасія Зотєєва, апелюючи до колишнього підрядника, заявила, що частка турецьких компаній в проєкті навпаки зростає.

Як далі викрутить руки росія Туреччині наразі невідомо. Так само невідомо, і як проковтне світ ще один "плювок" росії в обличчя вже навіть не лише Туреччини. Адже у суботу той самий Bloomberg повідомив, що у липні "Росатом" перерахував 5 млн дол турецькій компанії Akkuyu Nuclear JSC. За даними агентства, проєкт АЕС Аккую продовжує отримувати фінансування від російських Сбербанку та Совкомбанку, які потрапили під санкції Заходу.

До речі така ж ситуація і на АЕС Пакш. Адже "Росатом", як і його дочірня компанія, яка будує АЕС, санкцій уникнули. Так The Washington Post констатує: Угорщина продовжує співпрацю з "Росатомом" незважаючи на запроваджені санкції проти країни-агресора. І це не лише імпорт російського ядерного палива, а насамперед, будівництво нових реакторів на АЕС Пакш ІІ – за допомоги російських кредитів. Так, 21 липня міністри закордонних справ Угорщини та рф підтвердили наміри будівництва АЕС Пакш ІІ. Заяв ЄС з цього приводу ми не почули.

Такі подвійні стандарти, зокрема ігнорування діяльності підсанкційних банків, будуть можливі допоки провідні гравці ЄС, Британія, США, Канада, Австралія, Японія та інші не введуть жорсткі санкції проти "Росатома", відкинувши спроби "зберегти путіну обличчя".  

Натомість світ обговорює продовження ресурсу діючих енергоблоків як відповідь російському енергетичному шантажу.

Найактивніша у цьому плані – громадськість Німеччини. Зростання занепокоєння з приводу наслідків потенційного відключення російського газу підігріває дебати в Німеччині, чи слід зупиняти три останні атомні електростанції Isar 2, Emsland і Neckarwestheim 2 наприкінці цього року, як планувалося раніше. Відтак у Німеччині розглядають  можливість продовжити експлуатацію АЕС Isar 2, яка розташована у Баварії. Проте Уряд повідомив, що потенційне продовження експлуатації, за умов успішного результату стрес-тесту, триватиме лише кілька місяців, аби зменшити навантаження на енергетичну систему взимку.

Не відстає і Бельгія. Її уряд давно просив оператора АЕС - енергокомпанію Engie продовжити ресурс  Doel 4 і Tihange 3, але тоді отримав відмову. Зараз, як повідомляє видання The Brussels times, у перемовинах уряду Бельгії з Engie намітився прогрес.

І тут найбільш цікаве: енергокомпанія висунула свої вимоги до уряду. Це – інвестиції в продовження ресурсу наступні Передусім енергокомпанія хоче, щоб держава також вкладала ресурси в усі роботи на Doel 4 і Tihange 3. Для Engie критично важливо не самотужки нести фінансовий тягар розвитку атомної енергетики.

В Бельгії впровадили політику поступового припинення ядерної енергетики до 2025 року, але вже в березні нинішнього уряд дозволив продовжити експлуатацію двох реакторів – Doel 4 і Tihange 3 – до 2035 року, щоб дати країні можливість зміцнити свою незалежність від викопного палива у турбулентні геополітичні часи.

До речі, продовження ресурсу загалом стало темою тижня – навіть без прив'язки до енергетичної кризи. У Китаї теж готуються до модернізації двох енергоблоків на АЕС Циньшань з реакторами Candu, щоб продовжити термін їх експлуатації на 30 років. Блоки 1 та 2, які готуються до продовження ресурсу, ввели в експлуатацію у 2002 та 2003 рр.

Неможливо проігнорувати й інформацію, що минулого тижня південноафриканська АЕС Коберг, що у Кейптауні та має французькі реактори PWR вже отримала дозвіл на продовження експлуатації до 2045 року. Обидва блоки відпрацювали майже 40 років.

І нарешті наша постійна рубрика – про малі модульні реактори, головний тренд цього десятиріччя.

Позаминулого тижня Польща знов підписала меморандум про їх будівництво. Цього разу відразу 10 SMR (щоправда загальною потужністю лише 200 МВт) має побудувати в  Спеціальній економічній зоні Легниця (LSEZ) американська компанія Last Energy.

Last Energy – це фонд венчурного капіталу, заснований на початку 2020 року Energy Impact Center, дослідницьким інститутом у Вашингтоні, який вивчає шляхи декарбонізаії енергетики. Брет Кугельмасс, керівник компанії, є експертом з технологій і робототехніки, який працює в галузі клімату та енергетики. Він вважає, що атомна енергетика є єдиною технологією, здатною виробляти практично безвуглецеву електроенергію для задоволення зростаючого глобального попиту на енергію. За словами Кугельмаса, для досягнення кліматичних цілей світу потрібно в 100 разів більше ядерної енергії, ніж виробляється зараз. На сайті дослідницького інституту зазначається, що Last Energy — це комерційний підрозділ Energy Impact Center, який зосереджений на задоволенні потреб у капіталі, ліцензуванні та управлінні проектами для розвитку малих атомних електростанцій у всьому світі.

Last Energy діє як посередник між дослідниками на ринках приватного капіталу та можливостями розвитку SMR у всьому світі, інвестуючи в компанії, які впроваджують нові технології реакторів.

У Польщі Last Energy обіцяє звести реактор лише за 2 роки, щойно буде ухвалено остаточне інвестиційне рішення. Обрано SMR, який базується на реакторі з водою під тиском потужністю 20 МВт або 60 МВт.

Загалом Польща не першою підписала документ про наміри будівництва SMR з Last Energy. У березні прем’єр-міністр Румунії Ніколае Чуке зустрівся з представниками американської компанії і заявив, що компанія може побудувати демонстраційний міні-ядерний реактор у Румунії. Проєкт планують реалізувати протягом 2 років в Міовені, де виробляють паливо для атомної електростанції Чернаводе, у співпраці з Інститутом ядерних досліджень у Пітешті та спільно з Автономним управлінням ядерних енергетичних технологій (RATEN).

А ще у 2020 році Last Energy вклалася у естонську Fermi Energia, яка планує побудувати свій SMR в Естонії до кінця 10-річчя. Торік естонська компанія підписала Меморандум про взаєморозуміння щодо вивчення потенціалу розгортання малих модульних реакторів в Естонії з британською Rolls-Royce.

І наостанок дві хороші новини. У п'ятницю, 29 липня, NRC одностайно проголосувала за затвердження проєктної сертифікації дизайну SMR від NuScale. Поки що NuScale — єдиний власник технології SMR, проєкт якої затвердила NRC. Як стверджує сам NuScale – він єдиний і подав проєкт на затвердження NRC. Але не забуваємо, ядерні регулятори США та Канади працюють в парі. А європейські виробники затверджують свої проєкти в Європі. І друга гарна новина. Цьогоріч на будівлях ČEZ народилася рекордна кількість соколят: у 10 пар народилося 33 пташеняти. І троє з них - на АЕС Temelín.