Остаточне рішення щодо дозволу/відмови на зміну ліцензії для заводу в Лінгені ухвалює влада землі: Міністерство довкілля, енергетики та захисту клімату Нижньої Саксонії (NMU) як дозвільний орган за німецьким законом про атомну енергію (AtG). Водночас рішення проходить федеральний нагляд: NMU має подати свою заплановану позицію на федеральну наглядову перевірку у Федеральне міністерство довкілля, охорони природи, ядерної безпеки та захисту прав споживачів (BMUV). Чіткої публічної дати, коли буде оголошено вердикт, наразі немає: після слухань, що стартували 20 листопада 2024 року, влада не встановила дедлайн і станом на зараз фінальне рішення офіційно не оприлюднене.

Міністр навколишнього середовища Нижньої Саксонії Крістіан Майєр налаштований скептично. Він неодноразово публічно виступав проти будь-якої кооперації з Росатомом у Лінгені, аргументуючи це ризиками безпеки й тим, що "бізнес із путіним" у ядерному секторі має бути припинений. Проте, за словами Politico, у Берліні та Парижі цей проєкт підтримується. Вочевидь як такий, який створить конкуренцію Westinghouse.

Оператором майданчика є Advanced Nuclear Fuels (ANF) – 100% «дочка» Framatome. Компанія подала заявку на зміну ліцензії, щоб адаптувати виробничі та випробувальні ділянки під виготовлення шестикутних паливних збірок для ВВЕР у межах чинних будівель (із встановленням додаткового обладнання).

Уряд землі Нижня Саксонія підтверджує: заявка стосується виробництва паливних збірок для реакторів ВВЕР «у тісній кооперації» з Росатом/ТВЕЛ, а формат співпраці пов’язують зі спільним підприємством, створеним у Франції.

Міністерство довкілля Нижньої Саксонії повідомляло, що після публічного обговорення на початку 2024 року надійшло близько 11 тисяч заперечень, а в офіційних коментарях міністр Крістіан Маєр наголошував на ризиках «внутрішньої та зовнішньої безпеки» (зокрема на тлі попереджень щодо саботажу та шпигунства з боку росії).

Проєкт ще не отримав остаточного «так» від німецької влади, а в Берліні та на рівні землі лунають застереження щодо доступу російської структури до чутливої ядерної інфраструктури.

Framatome у своїх матеріалах наполягає, що європейські оператори ВВЕР попросили компанію розробити «суверенне» (тобто європейське) рішення для палива, аби зменшити залежність від імпорту поза Європою. Підхід описують як поетапний: спершу – виробництво палива, ідентичного тому, що вже використовується на ВВЕР у Європі, паралельно – розробка 100% європейського дизайну, що потребує років кваліфікації та ліцензування.

Як повідомлялося, у червні 2024 року ЄС виділив 10 млн євро в рамках Програми досліджень та навчання Євратома з метою «швидкої та безпечної розробки та впровадження європейського рішення з палива» для реакторів ВВЕР. Проєкт SAVE для палива ВВЕР-440, очолюваний французькою компанією Framatome, об'єднує 17 зацікавлених сторін, що експлуатують реактори ВВЕР у Європейському Союзі – чеську ČEZ, фінську Fortum, угорську MVM Paks і словацьку Slovenské Electrárne

На рівні ЄС тема залишається політично токсичною, але технічно складною. Єврокомісія влітку 2025 року відклала пропозиції щодо обмеження залежності від російського ядерного палива (зокрема щодо збагаченого урану), пояснюючи це ризиками для безпеки постачання. За оцінкою, росія забезпечувала 38% імпорту збагаченого урану ЄС у 2023 році, а витрати ЄС на російське ядерне паливо у 2024-му оцінювали приблизно в 1 млрд євро. За даними «Щорічного звіту Агентства з постачання Євратому за 2024 рік», у 2024-му Росатом залишався великим постачальником послуг на паливному циклі для європейських енергокомпаній: на етапі конверсії його частка становила 22,37% (2 977 тU), а на етапі збагачення — 23,55% (2 450 тSWU). Тобто залежність зменшується, але не зникає.

У Лінгені протести проти планів Framatome/ANF запускати виробництво ВВЕР-палива у кооперації з Росатомом тривають щонайменше з 2022 року, але помітно активізувалися після того, як у Нижній Саксонії стартувала процедура змін до ліцензії заводу. Ще у вересні 2022-го біля майданчика ANF відбувалися акції проти поставок урану з росії та проти будь-якої кооперації з Росатомом.

20 січня 2024 року на мітинг біля паливного заводу вийшли близько 110 людей; акція була прив’язана до процедури розгляду матеріалів щодо дозволу на новий тип паливних збірок, а дедлайн для подання заперечень фігурував як 3 березня. Такі протести тривали аж до публічних слухань. 26 жовтня 2024-го в Лінгені відбулася чергова демонстрація (організатори говорили приблизно про 130 учасників) із вимогою до міндовкілля Нижньої Саксонії відхилити заявку Framatome; серед аргументів звучали ризики «шпигунства і диверсій» в разі будь-якого залучення російської сторони. А з 20 листопада 2024 року стартував багатоденний етап слухань щодо розширення заводу: вперше заявники Framatome/ANF змушені публічно відповідати на масив критики та запитань (на тлі тисяч заперечень).

У 2025 році фокус протестів розширився: не лише «ні російським технологіям/ліцензіям», а й «ні російському урану» в ланцюжку постачання. 2 липня 2025-го антиатомні організації проводили ранкову вахту біля заводу й апелювали вже до канцлера Фрідріха Мерца з вимогами: зупинити імпорт російського урану, який переробляється в Лінгені, та відмовити у дозволі на кооперацію Framatome з Росатом. Паралельно ініціативи вказували на маршрут через порт Роттердам і регулярно згадували російські спеціалізовані судна, які перевозять уран до Західної Європи, як додатковий ризик і символ незгорнутих зв’язків.