Експерти ДНТЦ ЯРБ роз’яснили зміни до Загальних положень безпеки атомних станцій, внесені торік
02.07.2025
Впровадженню нового НП 306.2.245-2024 «Загальні положення безпеки атомних станцій» було присвячено черговий семінар у ДНТЦ ЯРБ, який провели експерти відділу радіаційної безпеки Володимир Богорад та Олександра Слепченко. Вони розповіли про окремі новації у підходах до обґрунтування радіаційної безпеки АЕС у зв’язку з впровадженням таких ключових понять як: «розширені проєктні умови (РПУ)», «ранній» та «великий» викиди, повідомляє ДНТЦ ЯРБ.
Володимир Богорад зазначив, що для прогностичної оцінки дози опромінення населення відповідно до сценаріїв, що входять до РПУ категорії А (умов, які спричинені вихідними (початковими) подіями, не розглянутими в складі проєктної аварії), суттєве значення має врахування реалістичних умов розсіювання радіоактивних домішок в атмосфері та реалістичних умов опромінення населення.
Консервативний підхід (обов’язковий для оцінок радіаційних наслідків при проєктних аваріях) передбачає, що люди перебувають на відкритому повітрі увесь час (100%) за умов найгіршого розсіювання радіонуклідів – тобто при атмосферній стійкості категорії F, яка характерна для темної пори доби.
Натомість реалістичний сценарій (який необхідно використовувати при оцінках для РПУ) враховує, що частину часу (не менше 50%) люди перебувають у приміщеннях, а розрахунки здійснюються для найбільш вірогідних метеорологічних умов – категорії D, типових для світлого часу доби. Обидва підходи дають змогу оцінити максимально можливі ризики та найбільш ймовірні сценарії розвитку подій.
У ході семінару доповідач на прикладах продемонстрував, що впровадження поняття розширених проєктних умов (категорій А і Б) вимагає використання поглиблених методів аналізу, які передбачають широке застосування ймовірнісних оцінок і критеріїв, базованих на реалістичному підході.
Під час семінару було також обговорено низку принципових нововведень, зокрема поняття зон планування аварійного реагування, «раннього» та «великого» викидів. Було наведено приклади практичного застосування цих термінів як ключових елементів забезпечення радіаційної безпеки населення під час важких аварій на АЕС.
На думку Олександри Слепченко, реалізація положень нового документа сприятиме вдосконаленню механізмів оцінки та управління радіаційними ризиками, а також забезпечить належний рівень захисту населення і персоналу в ситуаціях планового та аварійного опромінення».
Нагадаємо, зміни до Загальних положень безпеки атомних станцій були внесені наказом Державної інспекції ядерного регулювання № 195 від 4 березня 2024 року. Перегляд Загальних положень безпеки атомних станцій, що були затверджені Держатомрегулювання ще у 2007 році, за словами Інспекції, був обумовлений необхідністю врахування більш ніж 16-ти річного досвіду їх застосування, сучасних вітчизняних та міжнародних вимог, а також кращої європейської практики регулювання ядерної та радіаційної безпеки АЕС.