Працівники ДНТЦ ЯРБ, Рівненської та Південноукраїнської АЕС, а також Науково-технічного центру НАЕК «Енергоатом» та ДІЯРУ взяли участь у навчанні ризик-інформованому управлінню конфігурацією обладнання з використанням програмного забезпечення RiskWatcher Web. Навчання протягом тижня проходило на майданчику Рівненської АЕС в рамках проєкту «Оптимізація технічного обслуговування та ремонтів для реакторних установок ВВЕР-440». 

Як повідомляє ДНТЦ ЯРБ, програмне забезпечення RiskWatcher Web аналізує ризики при зміні конфігурації енергоблока АЕС для оптимізації технічного обслуговування і ремонтів (ТОіР) обладнання.

Під час теоретичного блоку курсу представники департаменту аналізу ядерних установок «НТ-інжинірінг», компанії - розробника ризик-інформованих моделей енергоблоків АЕС України, представили основи проєкту, зокрема методичні та технічні підходи ризик-інформованого управління конфігурацією АЕС, напрями та особливості його реалізації. А під час практичного блоку учасники вчились користуватись програмним забезпеченням «RiskWatcher Web» в основних режимах ризик-монітору: експлуатація та планування.

«Проєкт із оптимізації технічного обслуговування та ремонтів для реакторних установок ВВЕР-440 передбачає скорочення тривалості планово-попереджувальних ремонтів (ППР). Загалом проєкт з оптимізації ТОіР є дійсно цінним із точки зору економічної та безпекової складової, оскільки його реалізація дозволить здійснювати ремонт систем, важливих для безпеки під час роботи блока на потужності і скорочувати тривалість ППР, що в результаті підвищить коефіцієнт використання встановленої потужності і, як наслідок, збільшить генерацію електроенергії та теплової потужності. А це відповідно сприятиме підвищенню рівня безпеки й поліпшенню економічних показників», – цитує представника компанії ТОВ «НТ-Інжиніринг» Миколу Глущенка пресцентр РАЕС.

ДНТЦ ЯРБ зазначає, що метою впровадження модифікації є дослідження та визначення необхідності переоцінки обмежень за часом непрацездатності систем та елементів, обґрунтування безпеки та можливості проведення ТОіР обладнання під час роботи енергоблока на потужності, визначення оптимальної періодичності опробувань, зосередження зусиль на ТОіР для обладнання, що має домінуючий вплив на безпеку АЕС, визначення оптимальної конфігурації обладнання під час ТОіР, а також зниження надмірного консерватизму в процесі проведення ТОіР. Додатковим ефектом від впровадження модифікації очікується підвищення економічних показників експлуатації енергоблоків за рахунок скорочення тривалості планово-попереджувальних ремонтів (ППР) і оптимізації проведення ТОіР із дотриманням обґрунтованого рівня безпеки АЕС.

«Експлуатуюча організація обрала вектор інтегральної всебічної оцінки впливу прийнятого рішення на безпеку АЕС, зокрема планує поширити позитивний досвід використання ризик-інформованих підходів для оптимізації ТОіР на всі енергоблоки АЕС України. Всі матеріали впровадження таких проєктів підлягають державній експертизі з ядерної і радіаційної безпеки та обов’язковому погодженню Держатомрегулюванням», - зазначила Ананстасія Ільїна, науковий співробітник відділу теплогідравлічного та імовірнісного аналізу безпеки ДНТЦ ЯРБ.

«Ризик-інформоване управління конфігурацією обладнання є актуальною технологією на сьогодні, яка успішно застосовується на закордонних АЕС. Її реалізація на енергоблоках ВВЕР-440 Рівненської АЕС дасть можливість наперед обробляти різні варіанти ходу планово-попереджувального ремонту, а також контролювати ризики та стан обладнання енергоблоку. Після проходження навчання і впровадження проєкту в дослідну експлуатацію на блочних щитах управління енергоблоків №1 та №2 РАЕС буде встановлено програмне забезпечення «RiskWatcher Web» шведського виробництва, за допомогою якого будуть вноситись зміни виведення обладнання в ремонт та ризики спроможності виведення обладнання на потужності, що дозволить оцінювати рівень безпеки енергоблока, роботу його обладнання в часі, удосконалювати процес роботи енергоблока загалом. У подальшому планується запровадження проєкту з оптимізації ТОіР й для енергоблоків №3 та №4 ВВЕР-1000 Рівненської АЕС», – резюмував начальник САБ РАЕС Микола Дивисенко.

Нагадаємо, за сприяння технічної та фінансової підтримки Міністерства енергетики США із залученням Аргонської національної лабораторії в Україні завершено пілотний проєкт на 2-му енергоблоці ВП ЗАЕС з оптимізації технічного обслуговування і ремонту (ТОіР) систем, важливих для безпеки, на основі ризик-інформованого управління конфігурацією АЕС. Проєкт реалізовувався із 2017 року. Впровадження модернізації було перервано через тимчасову окупацію майданчика Запорізької АЕС військами рф.

У 2017 році розроблено та погоджено нормативний документ НП 306.2.217-2017 «Вимоги до ризик-інформованого прийняття рішень з безпеки атомних станцій», який встановлює мету, принципи, критерії та порядок впровадження ризик-інформованого прийняття рішень з безпеки атомних станцій.