Найбільше уранове родовище Казахстану перейшло під контроль "Росатому". Разом із ним російській стороні відійшов Степногірський гірничо-хімічний комбінат. Про цю угоду стало відомо лише з опублікованих фінансових звітів АТ "НАК "Казатомпром" – національної атомної компанії Казахстану, найбільшого у світі виробника природного урану.

Про це повідомляє видання "Настоящее время".

Зазначимо, що ця новина має спричинити занепокоєння у світі, адже вчора на Міжнародному симпозіумі з уранової сировини для ядерного циклу, який відбувся у Відні, гендиректор МАГАТЕ Рафаель Маріано Ґроссі висловив стурбованість обмеженими запасами урану на тлі ядерного ренесансу у світі. За даними МАГАТЕ наразі щорічно потрібно близько 60 000 тонн урану для забезпечення паливом 410 діючих атомних електростанцій у світі. Однак, оскільки очікується, що країни все більше звертатимуться до ядерної енергетики для вирішення проблеми зміни клімату, енергетичної безпеки та сталого розвитку, до 2040 року попит може сягнути 100 000 тонн урану на рік. За словами МАГАТЕ, це вимагатиме майже удвічі збільшення видобутку та переробки урану порівняно з нинішніми рівнями. На тлі нової уваги до урану під час глобальної енергетичної кризи, яка призвела до стрімкого зростання цін на енергоносії, спотові ціни на уран зросли приблизно на 50% за останні два роки, - пише видання NucNet.

Вважаємо, що це стає ще одним сигналом для офіційного Києва аби зайнятися вирішенням проблем СхідГЗК, який кілька років скаржиться на відсутність коштів та ігнорування його проблем на усіх щаблях влади.

Втім, казахська таємна угода викликала негативну реакцію і у Казахстані. "НВ" зазначає, що спільне підприємство "Буденівське" видобуває уран на унікальному родовищі у Туркестанській області Казахстану. Вже за кілька років щорічний обсяг видобутку досягне 6 000 тонн сировини. Про те, що цінний актив перейшов під контроль російської компанії, "Казатомпром" зазначив у фінансовому звіті за 2022 рік: у документі на 450 сторінок цьому присвячено крихітну виноску.

Фінансовий аналітик з Алмати Андрій Чеботарьов вважає таку позицію національної компанії дуже дивною. "Я не очікував такої, як то кажуть, підлянки, коли такі речі ховаються – аж до звіту, де їх просто не можна не відобразити. Компанія публічна, у звіті вона зобов'язана це вказати, і вона це робить тільки там, – каже Андрій Чеботарьов. - Це досить дивно, така позиція: ми закрилися, нікому нічого не скажемо. Звичайно, колись хтось дізнається, але ми продовжуватимемо мовчати".

Якщо для більшості казахстанців інформація про уранову угоду пройшла непоміченою, то російські ЗМІ подають її як сенсацію: вони констатують, що контроль над одним із найбільших родовищ у світі забезпечить "Росатом" необхідною сировиною на багато років, - зазначає "НВ".

Уранові активи Казахстану продовжують витікати у чужі руки. У лютому уряд республіки схвалив передачу великих частин інших трьох уранових підприємств російським компаніям. Усі вони також входять до структури "Росатому". Проте в уряді не бачать приводів для занепокоєння.

Прес-служба уряду Казахстану повідомляє, що "дані угоди є внутрішньогруповими, оскільки всі перелічені компанії входять до структури корпорації "Росатом". У зв'язку з цим реалізація угод не спричинить зміну бенефіціарів, а також змін у підходах до управління та діяльності товариств з обмеженою" відповідальністю".

Упродовж останніх десятиліть росія використала свою здатність експортувати енергоресурси як інструмент політичного тиску на інші країни. Казахстан, передавши уранові активи, опинився ще в більш залежній ситуації від Кремля, вважає політолог Дімаш Альжанов. На його думку, у цій боротьбі за ресурси Казахстан програв, і в країні не знайшлося політиків, здатних сказати "ні" офіційній Москві.

"Парламентарі про це не говорять, ЗМІ надто слабкі і задавлені. І президенти – спочатку перший, а тепер другий, які могли приймати рішення виключно на персональному контакті з президентом Російської Федерації, – по суті, і створили умови, коли "Росатом" тепер буде домінувати на ринку видобутку урану в Казахстані", – каже Дімаш Альжанов.