Як повідомляє Державний науково-технічний центр з ЯРБ, який є розробником нормативно-правового акту, у документі встановлені вимоги щодо перенесення здійснення ТОіР обладнання на період роботи реакторної установки на потужності; перегляд регламентного часу виведення обладнання у ремонт та інше. Під час його розробки враховані підходи та рекомендації МАГАТЕ, що стосуються ТОіР обладнання систем, важливих для безпеки атомних електростанцій, а також референтні рівні WENRA.

«Під час аналізу національних регулюючих вимог та їх порівняння із міжнародними документами щодо застосування ризик-інформованого прийняття рішень для оптимізації ТОіР були виявлені певні обмеження на реалізацію модифікацій, що призводять до збільшення значень імовірнісних показників безпеки. Ці обмеження в свою чергу стримують використання ризик-інформованих підходів в Україні», - зазначив ДНТЦ ЯРБ.

«Аналізуючи чинні національні документи, а також міжнародні, ми з’ясували, що в Україні встановлені лише загальні вимоги, які регламентують діяльність з ТОіР обладнання систем, важливих для безпеки атомних електростанцій, – коментує заступник начальника відділу аналізу експлуатаційної безпеки ДНТЦ ЯРБ Олександр Кухоцький. – Детальних вимог щодо забезпечення ядерної та радіаційної безпеки під час планування, підготовки, виконання робіт з ТОіР обладнання систем, важливих для безпеки атомних електростанцій, у тому числі їх оптимізації з урахуванням ризик-інформованих підходів – у чинних НПА немає».

Необхідність створення НПА «Вимоги до проведення технічного обслуговування і ремонту обладнання систем, важливих для безпеки АЕС» виникла під час реалізації пілотного проєкту з оптимізації технічного обслуговування і ремонту (ТОіР) обладнання систем, важливих для безпеки атомних електростанцій, на основі ризик-інформованого управління конфігурацією АЕС. Проєкт впроваджувався на Запорізькій АЕС, починаючи з 2017 року.

Після набуття чинності Вимоги поширюватимуться на діяльність експлуатуючої організації під час планування, підготовки, виконання та документування робіт з оптимізації технічного обслуговування і ремонту обладнання систем, важливих для безпеки атомних електростанцій.

Як відомо, впровадження інструменту ризик-інформованого керування конфігурацією АЕС дозволяє експлуатуючій організації обґрунтувати можливість проведення ремонту систем, важливих для безпеки, що виконуються в плановому попереджувальному ремонті, при роботі енергоблоку АЕС на номінальному рівні потужності, що у свою чергу дозволяє скоротити тривалість ППР та, відповідно, підвищити коефіцієнт використання встановленої потужності енергоблоку.

Україна опікується цим питанням з листопада 2001 року, коли Колегія Державної інспекції ядерного регулювання України прийняла Рішення про використання оцінки ризику при обґрунтуванні безпеки ядерних установок. На виконання Рішення Колегії було розроблено та затверджено у 2003 році (оновлено у 2006, переглянуто у 2020 році) галузеву Програму з впровадження ризик-інформованих підходів у регулюючій діяльності та експлуатації АЕС України.

У 2017 році розроблено та погоджено нормативний документ НП 306.2.217-2017 «Вимоги до ризик-інформованого прийняття рішень з безпеки атомних станцій», який встановлює мету, принципи, критерії та порядок впровадження ризик-інформованого прийняття рішень з безпеки атомних станцій.

За сприяння технічної та фінансової підтримки Міністерства енергетики США із залученням Аргонської національної лабораторії в Україні завершено пілотний проєкт на 2-му енергоблоці ВП ЗАЕС з оптимізації технічного обслуговування і ремонту (ТОіР) систем, важливих для безпеки, на основі ризик-інформованого управління конфігурацією АЕС. Проєкт реалізовувався із 2017 року.

ДНТЦ ЯРБ був залучений до проведення порівняльного аналізу нормативної бази України та США щодо впровадження інтегрованого ризик-інформованого прийняття рішень. За результатами такого аналізу сформовано перелік нормативних документів України, які потребують розширення їх вимог для покриття ризик-інформованої діяльності.