У ході засідання Колегії начальник відділу експлуатаційної безпеки – державний інспектор Департаменту з питань безпеки ядерних установок ДІЯРУ Роман Халенко зазначив, що кількість експлуатаційних подій на АЕС України за перше півріччя 2021 року знизилась порівняно з 2020 роком, однак більша ніж середнє значення за п’ять останніх років, яке складає 12 подій. «У першому півріччі 2021 року на АЕС України сталося 13 експлуатаційних подій (9 порушень та 4 відхилення). Цей показник зменшився на одну подію порівняно з першим півріччям 2020 року, але перевищує значення 2017 та 2019 років. За загальним показником кількості експлуатаційних подій за роками з 2019 року спостерігається тенденція до зниження кількості подій після максимуму в 2018 році (26 подій), і, наразі, показник за 9 місяців 2021 року складає 18 експлуатаційних подій», - уточнив Роман Халенко.

Він додав, що порівняно з першим півріччям минулого року значно зменшилась кількість експлуатаційних подій на Рівненській АЕС – з 5 до 2 за перше півріччя 2021 року. «Зменшилась кількість подій на ЮУАЕС, де у першому півріччі 2020 року сталося 2 події, а за 6 місяців поточного року не сталося жодної. На ХАЕС збільшилася вдвічі – з 2 до 4. На ЗАЕС відбулось збільшення цього показника на 2 експлуатаційні події, і наразі цей показник - 7 подій – є максимальним за період, що розглядається», - повідомив представник ДІЯРУ.

Водночас Роман Халенко наголосив, що усі зафіксовані протягом першого півріччя 2021 року експлуатаційні події відповідали рівню «нижче шкали/рівень «0» (не суттєво для безпеки)» за міжнародною шкалою ядерних та радіологічних подій INES.

Говорячи про причини експлуатаційних подій на АЕС Роман Халенко зазначив, що у першому півріччі 2021 року у порівнянні з аналогічними періодами попередніх років зросла кількість корінних причин через відмови обладнання. «Найбільша частка причин (38 %) – через недоліки обладнання, дещо зросла кількість корінних причин, що пов'язані з документацією, і наразі складає майже третину. Кількість корінних причин через помилки персоналу збільшилася в 1,7 раза. Кількість корінних причин, що не була визначена під час розслідування подій, залишилася незмінною – 1 причина», - додав державний інспектор.

У свою чергу начальник лабораторії аналізу досвіду експлуатації та поточного рівня безпеки АЕС ДНТЦ ЯРБ Роман Серафін повідомив, що протягом 2020 року відбулося 3 експлуатаційні події, за результатами розслідування яких не було встановлено корінні причини. «Утім, за результатами проведених дорозслідувань для двох подій були встановлені конкретні причини. Водночас для події, яка відбулась 26 квітня 2020 року на енергоблоці № 3 ЗАЕС так і не було встановлено корінну причину аномальної події, пов'язаної зі спрацюванням захисту генератора. В період ППР-2021 на енергоблоці № 3 ЗАЕС запропоновано виконати обстеження турбогенератора, з залученням представників заводу-виробника, однак не передбачено проведення дорозслідування для встановлення корінної причини. Тобто корінна причина експлуатаційної події залишається невизначеною, що може призвести до виникнення аналогічних подій», - наголосив Роман Серафін.

У своєму виступі на засіданні Колегії заступник генерального інспектора – директор з нагляду за безпекою НАЕК «Енергоатом» Олександр Остаповець нагадав, що в компанії створено систему накопичення, аналізу та використання досвіду експлуатації. «Ефективність цієї системи щорічно оцінюється, як в компанії у цілому, так і у її відокремлених підрозділах - АЕС. Розслідуванню експлуатаційних подій на АЕС приділяється достатня увага, хоча наразі в нас є незадоволення якістю розслідувань. Незважаючи на те, що у порівнянні даних за перше півріччя минулого року з першим півріччям поточного року спостерігається позитивний тренд в бік покращення якості розслідувань експлуатаційних подій, компанія буде продовжувати вживати заходи для покращення якості розслідувань», - додав Олександр Остаповець.

Крім того, в ході Колегії ДНТЦ ЯРБ повідомив, що наразі завершується розробка нового нормативного документу «Положення про порядок розслідування та обліку експлуатаційних подій у роботі АЕС» НП 306.2.235-2021, який має бути введений на заміну Положенню про порядок розслідування та обліку порушень в роботі атомних станцій НП 306.2.100-2004. Нове положення враховує, зокрема, останню редакцію 2020 року референтних рівнів WENRA, рекомендації МАГАТЕ, міжнародний досвід, пропозиції НАЕК «Енергоатом» та інш. У новому положенні запроваджено низку нововведень, зокрема: знижено поріг звітності про експлуатаційні події – розширено дію положення на відхилення; уточнено та приведено у відповідність з міжнародними вимогами терміни та визначення; уточнено ознаки категорії експлуатаційних подій; встановлено більш чіткі вимоги до оцінки експлуатаційних подій за впливом на безпеку та за міжнародною шкалою INES; впроваджено методику кількісної (ймовірнісної) оцінки експлуатаційних подій; переглянуто вимоги до аналізу експлуатаційних подій, що повторюються; деталізовано та уточнено вимоги до звіту з розслідування експлуатаційної події та впровадження коригувальних заходів тощо.

За підсумками Колегії НАЕК «Енергоатом» запропоновано забезпечити належний нагляд та контроль за якістю розслідування експлуатаційних подій у роботі АЕС та виконати під час найближчих планово-попереджувальних ремонтів дорозслідування експлуатаційних подій, для яких за результатами розслідувань у 2020 році та першому півріччі 2021 року не були встановлені корінні причини.

Постановою Держатомрегулювання оператору також пропонується проаналізувати ситуацію, яка склалася в ході розслідування експлуатаційних подій за період 2017–2021 рр., та в термін до 20 січня 2022 року надати на розгляд Держатомрегулювання обґрунтовані результати аналізу і детальний перелік заходів, спрямованих на підвищення якості розслідування.

Нагадаємо, що в Україні впроваджена система використання досвіду експлуатації, ефективне функціонування якої, згідно з положеннями керівництва з безпеки МАГАТЕ SSG-50 «Operating Experience Feedback for Nuclear Installations» передбачає активне залучення експлуатуючої організації та регулюючого органу.

ДП «НАЕК «Енергоатом», відповідно до вимог «Загальних положень безпеки атомних станцій», деталізованих у частині розслідування та врахування порушень у роботі АЕС у «Положенні про порядок розслідування та обліку порушень в роботі атомних станцій» створює систему накопичення, аналізу і використання досвіду експлуатації. Компанія також несе відповідальність за повноту та якість розслідування, достовірність і своєчасність доведення результатів розслідування порушень у роботі АЕС до Держатомрегулювання.

Також в ході Колегії було порушено питання щодо несвоєчасного інформування з боку Рівненської АЕС про порушення в роботі енергоблоку №1. Порушення відбулося 6 серпня 2021 року, тоді як інформаційне повідомлення направлено лише 24 вересня 2021 року. Нагадаємо, тоді було зафіксовано зміну індикації положення імпульсного запобіжного клапану парогенератора № 1 та спрацювання відповідної сигналізації. Як стало відомо з виступів голови Держатомрегулювання – головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України Григорія Плачкова  та т.в.о. президента НАЕК «Енергоатом» Петра Котіна, вони отримали повідомлення про вказане порушення від СБУ. Водночас, обидві сторони, відповідаючи на уточнюючі запитання членів колегії Віктора Шендеровича та Ольги Кошарної, повідомили, що усіх причетних відсторонено, а Регулятор і Ліцензіат проводять розслідування для виявлення корінних причин та подальшого вжиття заходів задля недопущення таких ситуацій у майбутньому.