Євратом виділив €500 тис. на новий етап розвитку ядерної освіти та досліджень в Україні
11.11.2026
1 листопада 2026 року розпочалася реалізація міжнародного проєкту NURECAB-2 (EU-UA Nuclear Research and Education Capacity Building-2), спрямованого на розвиток ядерної освіти, підготовку фахівців та інтеграцію українських наукових установ до європейських дослідницьких програм. Проєкт фінансується ЄС у межах Програми досліджень і навчання Євратому. Його бюджет становить 500 тис. євро, а до консорціуму входять 12 організацій з України та ЄС.
Про початок реалізації NURECAB-2 повідомили організатори проєкту. Координатором, як і на попередньому етапі, виступає Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» (ННЦ ХФТІ).
Відповідно до даних Європейської комісії, грантову угоду №101352505 підписано 1 жовтня 2026 року. Проєкт розрахований на два роки – до 31 жовтня 2028 року.
NURECAB-2 продовжує попередню програму, що реалізовувалася у 2024-2026 роках. Однак новий етап передбачає перехід від окремих освітніх і коопераційних заходів до більш системної та довгострокової інтеграції українських університетів і дослідницьких організацій до Європейського дослідницького простору (ERA).
До проєкту долучилися нові українські та європейські партнери
Консорціум NURECAB-2 об'єднує десять українських і дві європейські організації.
Україну представляють ННЦ ХФТІ, Національний технічний університет України «КПІ імені Ігоря Сікорського», Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Одеська політехніка та Львівська політехніка.
До співпраці також залучені Енергоатом, Українське ядерне товариство та інжинірингова компанія Energy Safety Group.
Європейськими партнерами виступають Європейська мережа ядерної освіти (ENEN) та Об'єднаний дослідницький центр Європейської комісії (JRC).
Порівняно з першим етапом консорціум розширився з дев'яти до дванадцяти організацій. Серед нових учасників – Львівська політехніка, Energy Safety Group та JRC.
Водночас організації мають різний статус у проєкті. Зокрема, згідно з даними CORDIS, Енергоатом, Energy Safety Group і JRC беруть участь як партнерські організації без безпосереднього грантового фінансування за відповідною угодою.
Що планують зробити до 2028 року
Програма NURECAB-2 складається з п'яти робочих пакетів, які охоплюють розвиток освітніх програм, співпрацю з європейськими дослідницькими установами, залучення молоді до ядерних досліджень, поширення результатів і управління проєктом.
Одним із головних завдань є вдосконалення підготовки фахівців для української атомної галузі, зокрема забезпечення відповідності університетських програм сучасним потребам експлуатації ядерних установок і наукових досліджень.
Окремий напрям передбачає розширення участі українських дослідників у Програмі досліджень і навчання Євратому. Йдеться про розвиток зв'язків з європейськими науковими організаціями, підвищення спроможності українських установ долучатися до міжнародних консорціумів та спільних досліджень у галузі ядерного поділу й термоядерного синтезу.
Ще одним завданням є залучення студентів і молодих дослідників до ядерної науки та інженерії.
На відміну від дослідницьких проєктів, які передбачають розроблення конкретних реакторних технологій або обладнання, NURECAB-2 належить до заходів координації та підтримки (Coordination and Support Actions, CSA). Тобто основним результатом мають стати нові освітні можливості, міжнародні зв'язки та підвищення спроможності українських установ брати участь у європейських дослідженнях.
Перший NURECAB: десять навчальних курсів та програми міжнародної співпраці
Попередній проєкт NURECAB реалізовувався з 1 вересня 2024 року до 31 серпня 2026 року. Його бюджет становив 750 тис. євро, повністю профінансованих ЄС.
20 серпня 2026 року в Києві відбувся підсумковий семінар, на якому учасники представили практичні результати роботи.
Зокрема, було проаналізовано потреби українських закладів вищої освіти та представлено десять нових навчальних курсів у сфері ядерних технологій. Для викладачів і науковців організували спеціалізовані тренінги, а для українських дослідників – заходи з міжнародної співпраці й академічної мобільності.
Значну частину заходів присвятили залученню молоді до атомної галузі. Українське ядерне товариство організувало конкурс "Як працює АЕС" для 70 ліцеїстів Києва, профорієнтаційні вебінари для учнів і викладачів та зустрічі з представниками підприємств-роботодавців.
Одним із практичних результатів стало створення онлайн-платформи «Моя кар'єра в атомній галузі», яка об'єднує інформацію про профільні спеціальності, освітні програми, стипендії та можливості працевлаштування.
Менше фінансування – ширший консорціум
Попри збільшення кількості учасників, бюджет NURECAB-2 скоротився на третину – із 750 тис. до 500 тис. євро.
У новому проєкті, як і в попередньому, передбачено дворічний період реалізації. Отже, розширення складу партнерів не супроводжувалося збільшенням загального фінансування.
Водночас за змістом програма стала більш орієнтованою на довгострокову інтеграцію українських наукових та освітніх установ до європейських структур, а не лише на проведення окремих навчальних заходів.
Для української атомної галузі практичне значення NURECAB-2 залежатиме від того, наскільки нові форми співпраці вплинуть на зміст університетських програм, доступність сучасної дослідницької інфраструктури та підготовку фахівців для діючих і майбутніх ядерних установок.
Перший етап уже дав конкретні освітні результати. Завданням другого стане перетворення цієї співпраці на сталі механізми підготовки кадрів і участі українських науковців у європейських дослідницьких програмах.