Енергоблок №1 румунської АЕС Чернаводе 9 листопада відключили від енергосистеми через несправність у турбінному відділенні. Це сталося лише через три дні після відновлення генерації після зупину енергоблока наприкінці липня через критично низький рівень Дунаю. Оператор Nuclearelectrica оголосив про заміну технічного директора станції та перегляд процедур технічного обслуговування.

Енергоблок №1 синхронізували з мережею 6 листопада після більш ніж тримісячної перерви. Однак 9 листопада о 15:23 персонал почав знижувати його електричну потужність для перевірки вакууму в конденсаторі турбіни. За даними системного оператора Transelectrica, які проаналізувало видання Energynomics, о 17:57 було зафіксовано незапланований зупин через несправність системи підтримання вакууму конденсатора турбіни.

Румунський регулятор ядерної безпеки CNCAN підтвердив, що реактор переведено в безпечний стан. Радіологічних наслідків подія не мала.

Nuclearelectrica у своєму повідомленні від 9 листопада обмежилася визначенням несправності в неядерній частині енергоблока. Проте інформація Transelectrica дає змогу конкретизувати проблему: йдеться про втрату працездатності системи, що підтримує необхідний вакуум у конденсаторі парової турбіни.

За повідомленням Euronews România з посиланням на джерела в Міністерстві енергетики, станція не змогла підтримувати необхідний вакуум після відмови обох ежекторів. Цю інформацію також опублікували інші румунські медіа з посиланням на джерела в енергетичному секторі. Сам оператор поки не підтвердив ані відмови двох конкретних пристроїв, ані механізму виникнення несправності.

Ежектори є частиною допоміжного обладнання турбінної установки. Пароструминні ежектори використовують енергію робочої пари для створення розрідження та забезпечення видалення повітря й інших неконденсованих газів із конденсатора.

Після проходження турбіни відпрацьована пара надходить до конденсатора, де конденсується та повертається в пароводяний цикл. Низький абсолютний тиск у конденсаторі забезпечує необхідний перепад тиску на турбіні, від якого залежить ефективність її роботи.

Якщо система видалення неконденсованих газів перестає працювати належним чином, тиск у конденсаторі зростає. Це збільшує протитиск на виході з турбіни, знижує її потужність, а за досягнення встановлених меж може спричинити спрацювання захисту й зупин турбіни.

Водночас несправність системи вакуумування не обов'язково означає механічне руйнування самих ежекторів. Причинами втрати вакууму можуть бути порушення параметрів робочої пари, негерметичність системи, несправності арматури, засмічення сопел або порушення роботи допоміжних теплообмінників.

Який саме механізм спричинив зупин на АЕС Чернаводе, наразі невідомо. Так само немає офіційного підтвердження, що несправність стала наслідком тривалого простою обладнання.

Після зупину №1 румунська атомна генерація знову фактично припинилася, оскільки другий енергоблок ще не завершив процедури повернення до роботи.

Спочатку Nuclearelectrica планувала синхронізувати енергоблок №2 з мережею 10 листопада, а 11 листопада вивести його на номінальну потужність.

Однак у звіті для Бухарестської фондової біржі, оприлюдненому 10 листопада об 11:51, компанія перенесла синхронізацію №2 на 11 листопада, а досягнення номінальної потужності – на 12 листопада.

Для енергоблока №1 оператор оцінює тривалість діагностики та усунення несправності у 2-4 дні. Після цього будуть потрібні додаткові процедури запуску й синхронізації. Точної дати відновлення генерації №1 компанія не назвала.

АЕС Чернаводе експлуатує два важководні реактори CANDU 6, введені в комерційну експлуатацію у 1996 та 2007 роках. Їхня сумарна електрична потужність становить приблизно 1300 МВт нетто, або 1411 МВт брутто. За нормальних умов станція забезпечує близько п'ятої частини виробництва електроенергії Румунії.

Улітку 2026 року тривала посуха спричинила критичне зниження рівня води в Дунаї, з якого станція отримує воду для охолодження. Внаслідок цього енергоблок №1 контрольовано зупинили 28 липня, а №2 – 13 серпня.

За інформацією CNCAN, рішення про зупин ухвалили відповідно до експлуатаційних процедур і вимог ядерної безпеки.

Водночас обмеження роботи енергоблоків через недостатній рівень води не означало втрати їхнього безпечного охолодження. Водночас обмеження роботи енергоблоків через недостатній рівень води не означало втрати їхнього безпечного охолодження. За повідомленням CNCAN від 9 вересня, рівень води у водоприймальному басейні забезпечував роботу систем охолодження зупинених реакторів у межах нормальних параметрів. Персонал станції підтримував енергоблоки в безпечному стані відповідно до встановлених процедур.

Наприкінці жовтня Nuclearelectrica повідомляла, що рівень води у водоприймальному басейні станції зріс приблизно на 10 см, але цього ще було недостатньо для гарантованого повернення енергоблоків у роботу. Для повторного запуску було необхідне стале підвищення рівня протягом кількох днів.

Відновлення роботи №1 розпочали 4 листопада. Водночас оператор попереджав, що робота насосів системи охолодження енергоблока №1 може знизити рівень води у водоприймальному басейні й затримати запуск другого енергоблока.

Новий зупин стався на тлі інших технічних проблем станції протягом 2026 року.

Зокрема, 4 травня енергоблок №2 автоматично відключився через несправність ізолятора, пов'язаного з трансформатором видачі потужності. Пошкодження потребувало заміни трансформатора резервним із проведенням складних монтажних робіт, випробувань та налаштувань. Повернути енергоблок до мережі вдалося лише 30 травня.

Після події 9 листопада Nuclearelectrica оголосила, що з 1 грудня замінить технічного директора АЕС Чернаводе.

Генеральний директор компанії Міхай Джоаре визнав, що цьогоріч станція зіткнулася не лише з несприятливими погодними умовами, а й із незапланованими перервами в роботі через несправності допоміжних систем обладнання.

За його словами, системи захисту функціонували належним чином, проте частота незапланованих зупинів не відповідає стандартам експлуатаційної надійності, яких прагне дотримуватися компанія.

Оператор планує прискорено переглянути процедури технічного обслуговування, оцінити їхню відповідність міжнародним галузевим практикам та розробити план підвищення експлуатаційної готовності обладнання.

Nuclearelectrica також пообіцяла провести детальний аналіз першопричини останнього зупину й оприлюднити його результати окремо.

Окрім відновлення надійності обладнання, Румунія має вирішити проблему водопостачання станції.

На тлі тривалого зупину обох енергоблоків румунський урядовий комітет переглянув підходи до гідротехнічного проєкту Bala II, спрямованого, зокрема, на перерозподіл стоку Дунаю для поліпшення водозабезпечення АЕС. Серед короткострокових заходів розглядають додаткове спрямування води до водозабору та днопоглиблювальні роботи на Старому Дунаї.