Нормальний радіаційний фон не означає відсутності ядерної загрози – керівник апарату Національної комісії з радіаційного захисту населення України
04.11.2026
Нормальний радіаційний фон не означає, що ядерний об'єкт перебуває в безпеці. Російські атаки на атомні електростанції та пов'язану з ними інфраструктуру можуть пошкоджувати захисні бар'єри, порушувати роботу систем безпеки й зменшувати резерви обладнання, не спричиняючи радіоактивних викидів. Чому відсутність радіаційних наслідків не свідчить про відсутність загрози, як оновлена методологія МАГАТЕ щодо шкали INES дозволяє оцінювати такі події та як Україна може використовувати ці підходи для документування наслідків російських атак – пояснює Володимир Жарков, керівник апарату Національної комісії з радіаційного захисту населення України.
14 лютого 2025 року російський безпілотник влучив у Новий безпечний конфайнмент Чорнобильської АЕС. МАГАТЕ зафіксувало пошкодження конструкції та пожежу. Водночас радіаційний фон на майданчику станції та за її межами залишався в нормі.
У цьому немає суперечності. Радіаційні вимірювання характеризують поточну ситуацію в місцях моніторингу. Натомість оцінка ядерної безпеки повинна також враховувати цілісність захисних бар'єрів, працездатність систем і наявні резерви.
Нормальні показники радіаційного фону – добра новина. Проте самі по собі вони не підтверджують, що всі системи захисту залишаються повністю працездатними.
Саме цю відмінність допомагає пояснити Міжнародна шкала ядерних та радіологічних подій INES.
INES – більше, ніж показники радіаційного фону
12 жовтня 2026 року МАГАТЕ оголосило про оновлення настанови щодо застосування шкали INES, розробленої спільно з Агентством з ядерної енергії ОЕСР.
Нова редакція уточнює критерії класифікації подій і рекомендації щодо інформування громадськості, враховуючи досвід попередніх аварій, насамперед на АЕС Фукусіма-Дайічі.
Методологія INES передбачає оцінювання трьох складових.
Перша – вплив на людей і довкілля, зокрема отримані дози опромінення та викиди радіоактивних речовин.
Друга – стан радіологічних бар'єрів і засобів контролю на ядерних об'єктах. Наприклад, пошкодження ядерного палива може мати суттєве значення для безпеки навіть тоді, коли наслідки за межами об'єкта обмежені.
Третя – порушення принципу ешелонованого захисту, тобто зниження здатності запобігати аварії або пом'якшувати її наслідки.
Подію оцінюють за всіма застосовними критеріями, а загальний рівень INES визначають за найвищою отриманою оцінкою.
Отже, відсутність зафіксованого підвищення радіаційного фону за межами об'єкта ще не означає, що оцінювання події завершено.
Системи безпеки можуть працювати навіть за ослабленого захисту
Принцип ешелонованого захисту передбачає кілька послідовних рівнів безпеки: інженерні системи, фізичні бар'єри, засоби контролю та експлуатаційні процедури. Вони мають запобігати розвитку аварій і обмежувати наслідки можливих відмов.
Розглянемо умовну ситуацію. Ядерний об'єкт втрачає один із каналів електроживлення. Решта каналів забезпечують виконання необхідних функцій, а показники радіаційного моніторингу залишаються незмінними.
Чи означає це, що загрози немає?
Для відповіді потрібно встановити, які резервні джерела живлення залишилися, чи працездатне обладнання, скільки часу є для відновлення пошкодженої системи та чи не вплинула спільна причина на декілька систем одночасно.
Втрата одного компонента сама по собі не означає неминучості аварії. Вирішальне значення має загальний стан систем, які продовжують забезпечувати безпеку.
Тому запитання "Чи відбувся радіоактивний викид?" необхідно доповнювати іншим: "Наскільки надійними залишаються системи захисту ядерного об'єкта?"
Що насправді означає рівень INES
Шкала INES охоплює рівні від 0 до 7. Нульовий рівень означає подію, яка за результатами оцінювання не має значення для безпеки. Сьомий відповідає найвищому ступеню значущості наслідків.
Проте рівень INES – це не відсоткова ймовірність майбутньої аварії та не показник дози опромінення, яку може отримати мешканець певного населеного пункту.
Однакове формулювання, наприклад "втрата електропостачання", може описувати принципово різні технічні ситуації. Їхня значущість залежатиме від стану обладнання, наявності резервування та здатності систем безпеки виконувати свої функції.
Тому визначати рівень INES лише за фотографіями пошкоджень або коротким повідомленням про подію некоректно.
Є й інше принципове обмеження: шкала INES не визначає, коли населення потрібно евакуювати або рекомендувати йому залишатися в укриттях.
Такі рішення ухвалюють з урахуванням стану установки, радіаційної ситуації, погодних умов, розташування населення та можливостей аварійного реагування.
Необхідні захисні заходи не можуть чекати остаточного визначення рівня INES.
Чому оцінка події може змінюватися
На початкових етапах події інформація часто залишається неповною. Перевірка обладнання, аналіз результатів вимірювань та інспекції потребують часу.
Оновлена настанова INES передбачає використання попередніх оцінок, які надалі можуть уточнюватися. При цьому необхідно пояснювати їхній статус і причини можливого перегляду.
Якщо інформації недостатньо, повідомлення мають зосереджуватися на підтверджених фактах, невідомих обставинах і заходах, які вже здійснюються.
Перегляд рівня INES сам по собі не свідчить про приховування інформації. Але він потребує зрозумілого пояснення того, які нові дані отримано і як вони вплинули на оцінку.
Під час розвитку серйозної аварійної ситуації пріоритетом залишається інформування населення про захисні заходи та дії служб реагування.
Що має стояти за повідомленням "радіаційний фон у нормі"
На мою думку, інформування про подію на ядерному об'єкті повинно давати відповіді на шість запитань:
- Що саме сталося?
- Якими є останні результати радіаційного моніторингу та де проводили вимірювання?
- Які функції безпеки залишаються доступними, а які порушено?
- Що ще потребує перевірки?
- Які заходи вже здійснюються?
- Що має робити населення та коли очікувати наступного повідомлення?
Не менш важливо пояснювати обмеження самих вимірювань.
Потужність дози гамма-випромінювання, концентрацію радіонуклідів у повітрі та радіоактивне забруднення води або харчових продуктів визначають різними методами.
Один показник на карті не може замінити повноцінний радіаційний моніторинг.
Якщо актуальні дані відсутні, про це також потрібно повідомляти.
Що це означає для України
Для України такий підхід має безпосереднє практичне значення.
Він дозволяє пояснювати міжнародній аудиторії, що загроза від російських атак на ядерні об'єкти та пов'язану з ними енергетичну інфраструктуру не обмежується вже здійсненими радіоактивними викидами.
Пошкодження захисної конструкції, втрата електроживлення або зниження готовності систем безпеки потребують оцінювання навіть тоді, коли радіаційні показники залишаються нормальними.
Оновлена настанова INES 2026 року прямо передбачає можливість оцінювання значущості для безпеки аварійної ситуації, спричиненої подією фізичної ядерної безпеки (nuclear security event).
Отже, навмисний характер дії не виключає можливості технічного оцінювання її наслідків за шкалою INES.
Для України це важливо з погляду документування того, які функції безпеки було порушено, які резерви втрачено та які додаткові загрози виникли.
Аргумент "радіоактивного викиду не було" не дає вичерпної відповіді на ці питання.
Міжнародні документи вже визначають загрози від російських атак
Зв'язок між російськими атаками та ризиками ядерної безпеки вже зафіксовано на міжнародному рівні.
У резолюції 78/316 Генеральна Асамблея ООН прямо закликала негайно припинити російські атаки на критичну енергетичну інфраструктуру України, які підвищують ризик ядерної аварії або інциденту.
Документ також вимагає виведення російських військових та іншого несанкціонованого персоналу із Запорізької АЕС і повернення станції під повний контроль компетентних органів України.
Окремо у грудні 2024 року Рада керуючих МАГАТЕ у резолюції GOV/2024/73 визначила атаки на енергетичну інфраструктуру, критично важливу для зовнішнього електропостачання українських АЕС, прямою загрозою ядерній та фізичній ядерній безпеці.
Таким чином, міжнародні документи вже пов'язують дії росії з ядерними ризиками. Методологія INES дозволяє точніше пояснювати технічну значущість конкретних подій.
Оновлена настанова вдосконалює інструмент оцінювання та комунікації, а не встановлює цей зв'язок уперше.
Як Україна може використовувати ці підходи
Я бачу три основні напрями практичного застосування.
Перший – системне документування наслідків атак. Поряд із результатами радіаційного моніторингу необхідно фіксувати стан захисних бар'єрів, готовність систем безпеки, тривалість відмов і заходи з відновлення. Це дає можливість підтверджувати наслідки атак навіть за відсутності радіоактивного викиду.
Другий – аргументація міжнародної допомоги. Підтверджені втрати конкретних функцій безпеки дозволяють обґрунтовувати потребу в резервних джерелах живлення, обладнанні для радіаційного моніторингу, ремонтних роботах і захисті критичної інфраструктури.
Третій – послідовна міжнародна комунікація. Україна може поєднувати перевірені факти про атаку, технічну оцінку її наслідків і чинні міжнародні резолюції. Це дозволяє зрозуміліше представляти ситуацію урядам, міжнародним організаціям і громадськості.
При цьому потрібно чітко розмежовувати технічну та правову оцінки.
INES визначає значущість події для безпеки. Встановлення винуватців, намірів і юридичної відповідальності потребує окремих доказів та процедур. Рівень INES не є судовим висновком.
Те, що аварії вдалося запобігти, не означає, що атака була безпечною.
Нормальні радіаційні показники можуть бути результатом ефективної роботи систем захисту та персоналу, який утримав ситуацію під контролем.
Україна має наполягати, щоб міжнародні оцінки враховували не лише цей результат, а й ціну його досягнення: пошкоджені системи безпеки, вичерпані резерви та необхідність відновлення захисних функцій.
Радіаційний фон може залишатися нормальним. Але відповідальність за створення ядерної загрози від цього не зникає.