Westinghouse розпочала передпроєктне дослідження AP1000 у Словаччині – вибір технології відбувся без конкурсу
29.10.2026
Словацька державна компанія JESS уклала контракт із Westinghouse на виконання передпроєктного інжинірингового дослідження для будівництва нового енергоблока AP1000 на майданчику АЕС Богуниці. Роботи триватимуть шість місяців і фінансуватимуться за підтримки уряду США. Водночас прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо визнав затримку проєкту на 8-10 місяців. Вибір американської технології відбувся без відкритого конкурсу, а остаточний контракт на будівництво ще не укладено.
28 жовтня словацька Jadrová energetická spoločnosť Slovenska (JESS) та американська Westinghouse Electric Company підписали договір на виконання передпроєктного інжинірингового дослідження (FEED) для нового атомного енергоблока в Ясловських Богуницях.
Як повідомила Westinghouse, дослідження має визначити технічні умови розміщення реактора AP1000 на обраному майданчику, підготувати документацію для подальшого ліцензування, попередній графік реалізації проєкту та оцінку вартості будівництва.
Роботи триватимуть шість місяців, тобто їх завершення очікується навесні 2027 року.
Фінансування забезпечуватиметься, зокрема, грантом уряду США за програмою FIRST, яку реалізує Державний департамент США. За інформацією словацького агентства TASR, американська сторона виділяє $5 млн на початковий етап досліджень.
Генеральний директор JESS Томаш Ваврушка зазначив, що результати FEED дадуть змогу детальніше оцінити придатність AP1000 для майданчика Богуниці, визначити попередній бюджет і строки та підготувати підстави для наступних рішень.
Westinghouse обрали без відкритого конкурсу
Підготовка нового енергоблока у Словаччині відбувається за моделлю прямих міжурядових домовленостей зі США.
Ще в липні 2025 року словацький уряд оголосив намір реалізувати проєкт із Westinghouse без проведення відкритого тендера на вибір реакторної технології.
Міністерка економіки Деніса Сакова тоді пояснювала такий підхід прагненням скоротити строки підготовки атомного будівництва. Рішення викликало критику опозиційних політичних сил і питання щодо відповідності процедури європейським правилам закупівель.
16 січня 2026 року Словаччина та США підписали міжурядову угоду про співпрацю у сфері цивільної атомної енергетики, яка передбачає підготовку до будівництва нового державного атомного енергоблока в Ясловських Богуницях. Стаття 7 Цієї Угоди безпосередньо стосується процедур закупівель.
Документ передбачає, що словацька сторона намагатиметься отримати від Європейської комісії та інших компетентних органів необхідні погодження або винятки для вибору постачальника реакторної технології без відкритої конкурентної процедури.
При цьому угода визнає незалежність відповідних рішень Єврокомісії та необхідність дотримання законодавства ЄС і Словаччини.
Отже, хоча Westinghouse вже отримала контракт на FEED, це не означає остаточного врегулювання всіх процедурних питань щодо майбутнього будівельного контракту.
Про проведення окремого відкритого конкурсу на виконання дослідження FEED JESS та Westinghouse у своїх повідомленнях не зазначають.
Затримка на 8-10 місяців і зміна власності JESS
Під час підписання контракту прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо повідомив, що підготовка нового енергоблока затрималася на 8–10 місяців.
Однією з проблем було врегулювання структури власності проєктної компанії JESS.
Спочатку JESS належала словацькій державній компанії JAVYS (51%) та чеській ČEZ (49%). Словацький уряд вирішив викупити частку чеського партнера, щоб забезпечити повний державний контроль над майбутнім енергоблоком.
Однак оцінка вартості частки ČEZ і погодження умов угоди спричинили суперечки між словацькими урядовими структурами та затримали завершення операції.
Лише 8 жовтня 2026 року JESS повідомила про зміну структури власності. Її єдиним акціонером стала JAVYS, яка повністю належить державі.
За словами Фіцо, це дозволило відновити повноцінну підготовку до будівництва та перейти до підписання перших технічних контрактів із Westinghouse.
Уряд планує зберегти новий енергоблок у стовідсотковій державній власності.
Потужність – 1100 МВт замість раніше заявлених 1200 МВт
Під час презентації контракту Фіцо назвав потужність майбутнього енергоблока 1100 МВт, хоча раніше в урядових документах фігурували 1200 МВт.
Зокрема, міжурядова угода зі США від січня 2026 року передбачала підготовку до будівництва енергоблока потужністю 1200 МВт.
У документації JESS для отримання дозволу на розміщення нового ядерного об'єкта зазначена електрична потужність брутто до 1200 МВт. При цьому Westinghouse у технічному описі AP1000 наводить номінальну електричну потужність нетто близько 1110 МВт.
Тому відмінність показників може пояснюватися використанням різних методик визначення потужності. Офіційного повідомлення про зміну конструкції реактора або зменшення його теплової потужності немає.
Новий енергоблок планують спорудити на майданчику, де вже працюють два енергоблоки АЕС Богуниці V2 із реакторами ВВЕР-440.
Майданчик пройшов оцінку впливу на довкілля, завершену у 2016 році. У квітні 2024 року словацький ядерний регулятор ÚJD SR видав JESS дозвіл на розміщення нового ядерного об'єкта, який набув чинності 30 травня того самого року. Цей документ не є дозволом на будівництво конкретного енергоблока AP1000.
Будівельний контракт планують підписати у 2027 році
За попередніми заявами словацького уряду, остаточний контракт на будівництво нового енергоблока може бути підписаний у 2027 році, а введення його в експлуатацію планується до 2040 року.
Раніше орієнтовну вартість проєкту оцінювали в €13-15 млрд. Однак затвердженого бюджету немає. Саме результати FEED мають допомогти уточнити капітальні витрати, строки та технічні параметри.
Окрім інжинірингового дослідження, Словаччині необхідно визначити остаточну модель фінансування, завершити процедури ліцензування та погодити комерційні умови з майбутніми підрядниками.
Під час підписання FEED віцепрезидент Westinghouse Еліас Гедеон заявив про зацікавленість компанії у співпраці зі словацькими постачальниками не лише в межах проєкту Богуниці, а й інших атомних програм.
У такий спосіб Словаччина переходить до технічної підготовки нового атомного будівництва, хоча ключові інвестиційні та контрактні рішення ще попереду.
На відміну від Чехії, яка обирала постачальника нових енергоблоків АЕС Дуковани за результатами міжнародного конкурсу, Словаччина обрала модель міжурядової співпраці та прямих переговорів із розробником реакторної технології.
Перевагою такого підходу уряд називає скорочення підготовчого етапу. Водночас відсутність конкурентного відбору ускладнює публічне порівняння вартості й умов альтернативних технологій, а отримання необхідних європейських погоджень залишається окремим завданням.
Реальна ефективність обраної моделі залежатиме від результатів передпроєктного дослідження, узгодження фінансування та здатності сторін дотриматися заявленого графіка будівництва.