На PWR Prague 2026 обговорили нове паливо для ВВЕР, модернізацію АЕС і будівництво реакторів
28.10.2026
20-21 жовтня у Празі відбулася міжнародна конференція PWR Prague 2026, присвячена експлуатації та розвитку атомних електростанцій із реакторами з водою під тиском, зокрема ВВЕР. Головними темами стали розроблення нового ядерного палива, продовження ресурсу енергоблоків, модернізація обладнання та будівництво великих і малих модульних реакторів. У конференції взяли участь українські компанії «ІПП-Центр», Energy Safety Group і представники «Енергоатома».
Міжнародну конференцію PWR Prague 2026 організувало Чеське ядерне товариство за підтримки Європейського ядерного товариства (ENS). Генеральним партнером виступила Framatome.
Форум об'єднав представників операторів АЕС, розробників реакторних технологій, виробників ядерного палива, інжинірингових компаній і науково-дослідних організацій. Серед учасників – ČEZ, Framatome, Westinghouse, Fortum, Slovenské elektrárne, Studsvik, Orano, GE Vernova, ÚJV Řež та EPRI.
Окремі технічні сесії були присвячені ядерному паливу та паливному циклу, управлінню старінням обладнання, підвищенню ефективності технічного обслуговування й новому атомному будівництву.
Нове паливо для ВВЕР і диверсифікація паливного циклу
Однією з центральних тем PWR Prague 2026 став розвиток ядерного палива для реакторів ВВЕР-440 та ВВЕР-1000.
Французька Framatome представила окремі доповіді про розроблення паливних збірок для обох типів реакторів. Зокрема, Паскаль Блан розглянув розвиток палива для ВВЕР-440, а Марко Мессінгшлагер – стан розроблення паливних збірок для ВВЕР-1000.
Ще одна презентація Framatome стосувалася верифікації та валідації розрахункових методик для палива VERA-440, зокрема порівняння результатів моделювання з експериментальними та еталонними даними.
Westinghouse представила доповідь Саймона Валве про розроблення ядерного палива нового покоління для реакторів ВВЕР.
Компанія також розглянула конструкцію та ліцензування палива ATLAS для третього енергоблока АЕС Олкілуото у Фінляндії, оснащеного реактором EPR, а також досвід експлуатації палива на енергоблоках AP1000.
Окрема презентація була присвячена аналізу поведінки толерантного до аварій палива (ATF) в умовах великої течі теплоносія першого контуру (LBLOCA).
Ці розробки мають особливе значення для європейських країн, які експлуатують реактори ВВЕР і працюють над диверсифікацією постачання ядерного палива.
Водночас у доступній програмі конференції наведено теми доповідей, але не оприлюднено нових строків комерційного впровадження відповідних паливних збірок або результатів їх ліцензування.
Продовження ресурсу АЕС і модернізація обладнання
Значну частину конференції присвятили безпечній довгостроковій експлуатації атомних електростанцій.
Фахівці ÚJV Řež, Fortum, Westinghouse та EPRI представили підходи до управління старінням обладнання, оцінювання його технічного стану й обґрунтування можливості подальшої експлуатації.
Зокрема, представник ÚJV Řež Петр Влчек розглянув проблеми старіння основних компонентів реакторних установок ВВЕР, а фахівець Westinghouse Еміл Костов – розроблення та впровадження заходів із підвищення безпеки реакторів ВВЕР для забезпечення їхньої довгострокової експлуатації.
Шведська Studsvik представила результати порівняння розрахунків програмного комплексу CMS5 із фактичними експлуатаційними даними енергоблока ВВЕР-440. Це програмне забезпечення використовується для нейтронно-фізичних розрахунків і супроводу експлуатації активної зони.
Окремо компанія висвітлила досвід кваліфікації ядерного палива та матеріалів для довгострокової експлуатації АЕС.
Серед інших технічних тем – застосування прогнозної аналітики для раннього виявлення відхилень у роботі обладнання, кваліфікація компонентів, управління технологічним старінням систем та кібербезпека АЕС.
Українські компанії представили дослідження та обговорили міжнародну співпрацю
У технічній програмі PWR Prague 2026 взяла участь українська інжинірингова компанія «ІПП-Центр», яка спеціалізується на оцінюванні міцності, залишкового ресурсу та надійності обладнання атомних електростанцій.
21 жовтня головний інженер підприємства Максим Заразовський представив доповідь «Вплив теплового старіння на довгострокову експлуатацію трубопроводів та обладнання ВВЕР».
Дослідження стосується одного з ключових чинників, які необхідно враховувати під час обґрунтування продовження ресурсу атомних енергоблоків.
Тривалий вплив підвищених температур може змінювати мікроструктуру та механічні властивості металів, зокрема їхню стійкість до розвитку тріщин і крихкого руйнування. Такі зміни впливають на оцінювання залишкового ресурсу трубопроводів та інших відповідальних компонентів реакторної установки.
«ІПП-Центр» має досвід відповідних розрахункових та експериментальних досліджень для українських АЕС, а також бере участь у міжнародних проєктах оцінювання конструкційної цілісності й довгострокової експлуатації ядерних установок.
У конференції також взяли участь представники українсько-чеської Energy Safety Group – директор із розвитку бізнесу Адам Баєр та Блажена Крейчікова.
Як повідомила компанія у LinkedIn, під час заходу її представники провели зустрічі з партнерами, зокрема Framatome, Westinghouse, ÚJV Řež, «ІПП-Центром» і представниками українського «Енергоатома».
Сторони обговорили поточні проєкти та можливі напрями подальшої співпраці у сфері модернізації АЕС, продовження ресурсу обладнання, інжинірингу й нового атомного будівництва.
За словами директора з розвитку бізнесу Energy Safety Group Адама Баєра, такі зустрічі дають змогу обговорювати не лише поточні спільні проєкти, а й перспективні напрями співпраці на тлі зростання попиту на модернізацію та нове атомне будівництво.
Energy Safety Group працює над проєктами підвищення безпеки та модернізації українських АЕС, зокрема у співпраці з Westinghouse, а також реалізує міжнародні контракти для атомних електростанцій у Європі та Вірменії.
Нове атомне будівництво та можливості використання SMR
Остання технічна сесія конференції була присвячена будівництву нових атомних електростанцій, включно з малими модульними реакторами.
Представник Slovenské elektrárne Томаш Наньо розглянув досвід управління якістю в межах проєкту добудови третього та четвертого енергоблоків АЕС Моховце.
Доповідь стосувалася практичних уроків реалізації проєкту MO34, зокрема застосування процесів системи управління якістю під час будівництва та введення енергоблоків в експлуатацію.
Окрему увагу приділили можливостям використання майданчиків вугільних електростанцій для розміщення малих модульних реакторів.
Представник Tractebel Жан Фернандес презентував методологію SMR.RETROFIT, розроблену для оцінювання можливості заміщення вугільної генерації атомною. Як приклад розглядався майданчик чеської електростанції Хвалетіце.
Такий підхід передбачає оцінювання наявної інфраструктури, можливостей підключення до електромереж, промислових характеристик майданчика та технічних вимог майбутнього реактора.
Водночас проведення такого дослідження ще не означає ухвалення рішення про будівництво SMR на відповідному майданчику.
Південнокорейська Innovative Small Modular Reactor Development Agency представила приклади реалізації проєктування реактора i-SMR.
Крім того, учасники обговорили застосування динамічного моделювання під час проєктування нових АЕС, сучасні методи нейтронно-фізичних розрахунків і розроблення систем поводження з радіоактивними відходами для нових реакторів.
Від конференції ВВЕР до міжнародного форуму PWR
PWR Prague проводиться раз на два роки і продовжує традицію міжнародних конференцій із технологій ВВЕР, які проходять у Празі з 2000 року.
Згодом тематика форуму розширилася на реактори з водою під тиском інших конструкцій, проблеми їхньої експлуатації, модернізації та нового будівництва.
Водночас технології ВВЕР залишаються важливою частиною програми. Особливу увагу приділяють незалежному розробленню ядерного палива, управлінню старінням обладнання, продовженню ресурсу та забезпеченню безпеки.
PWR Prague 2026 продемонструвала, що питання подальшої експлуатації реакторів ВВЕР дедалі тісніше пов'язані з міжнародною співпрацею у сфері ядерного палива, матеріалознавства, інжинірингу та формування незалежних ланцюгів постачання обладнання й технологій.