Чорнобильська АЕС відправила на захоронення сім упаковок низько- та середньоактивних радіоактивних відходів, перероблених на Промисловому комплексі із поводження з твердими радіоактивними відходами (ПКПТРВ). Це перша партія після переходу комплексу до етапу початкової експлуатації у травні цього року. Від укладання контракту на створення основних об'єктів ПКПТРВ до цього етапу минуло 25 років.

Як повідомила ЧАЕС, сім упаковок передали на захоронення до спеціально обладнаного приповерхневого сховища твердих радіоактивних відходів (СОПСТРВ) у складі комплексу «Вектор».

Наприкінці травня ПКПТРВ перейшов до етапу початкової експлуатації після отримання відповідної ліцензії Державної інспекції ядерного регулювання України.

Зараз комплекс переробляє відходи, накопичені за час роботи Чорнобильської АЕС і розміщені у сховищі твердих РАВ, яке експлуатується з 1978 року. Це, зокрема, використані засоби індивідуального захисту, теплоізоляційні матеріали, кабелі та їхні оболонки, металеві конструкції, бетон, арматура, ґрунт та іонообмінні смоли від систем водоочищення.

Відходи вилучають зі старого сховища спеціальною установкою продуктивністю до 3 куб. м на добу. Її розрахунковий строк експлуатації становить 30 років. Після вилучення РАВ завантажують у металевий транспортний контейнер об'ємом 1,3 куб. м і технологічною галереєю доправляють на завод із сортування та переробки.

Там кожну партію радіологічно характеризують і перевіряють, зокрема на наявність джерел іонізуючого випромінювання та високоактивних відходів, які не повинні потрапляти до цього технологічного процесу. Низько- та середньоактивні відходи після характеризації завантажують у 165-літрові бочки, пресують, іммобілізують та упаковують, після чого вони можуть бути передані на захоронення.

ПКПТРВ є одним із ключових об'єктів інфраструктури, необхідної для зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації. Його створювали для поводження не лише з відходами, накопиченими за час роботи станції, але й з РАВ, які виникатимуть під час демонтажу енергоблоків №1-3, а також з експлуатаційними відходами об'єкта «Укриття».

Технічні специфікації на проведення тендера Держатомрегулювання погодило ще 6 липня 1999 року. Переможцем тендера Європейська Комісія визначила німецьку компанію NUKEM. Контракт на спорудження комплексу був підписаний 5 березня 2001 року. За даними ЧАЕС, вартість контракту на лоти 1 і 2 – установку вилучення та завод із переробки твердих РАВ – становила €38,294 млн. Основне фінансування забезпечила Європейська Комісія за програмою TACIS.

Проєктування затрималося вже на початковому етапі: генеральний підрядник завершив розроблення проєкту у 2003 році, того ж року його затвердив Кабмін. Згодом відставання виникало і під час будівельних робіт. У квітні 2009 року споруджений комплекс прийняла державна приймальна комісія, однак до фактичної експлуатації було ще далеко: тривали налагодження, усунення зауважень і «гарячі» випробування обладнання.

Сам комплекс складається з чотирьох взаємопов'язаних об'єктів. Окрім установки вилучення РАВ та заводу з їх сортування і переробки, до нього входить тимчасове сховище високоактивних та низько- і середньоактивних довгоіснуючих відходів, введене в експлуатацію у 2010 році, а також СОПСТРВ на майданчику комплексу «Вектор».

Проєктна продуктивність заводу з переробки становить до 20 куб. м необроблених РАВ на добу. До технологічного ланцюга входять установки спалювання, цементування, пресування та пакування. Місткість тимчасового сховища довгоіснуючих і високоактивних РАВ становить 3500 куб. м.

Тому нинішні сім упаковок не є першими відходами, які взагалі пройшли через обладнання ПКПТРВ і були передані на «Вектор».

«Гарячі» випробування комплексу тривали багато років. Окремий дозвіл на другий етап Держатомрегулювання видало у травні 2014 року, а у лютому 2015-го комісія підписала акт про завершення цього етапу. В процесі випробувань персонал працював із різними категоріями реальних РАВ і виготовляв упаковки, які мали відповідати критеріям приймання на захоронення.

У річному звіті Державного агентства України з управління зоною відчуження за 2024 рік зазначено, що на СОПСТРВ загалом уже було прийнято 12 упаковок типу КЗ-3,0 від заводу з переробки твердих РАВ ЧАЕС. Тож нинішні «перші сім» є першим відвантаженням після переходу ПКПТРВ до експлуатаційного етапу.

Ще у грудні 2024 року Держатомрегулювання внесло зміни до ліцензії ЧАЕС, які дозволили введення в експлуатацію установки вилучення та заводу з переробки твердих РАВ. ЧАЕС тоді повідомляла, що це відкриває можливість розпочати промислову експлуатацію комплексу. Фактичний перехід ПКПТРВ до етапу початкової експлуатації станція зафіксувала наприкінці травня 2026 року.

Таким чином, нинішнє відвантаження означає перехід до практичної роботи технологічного ланцюга, який Україна та ЄС створювали понад два десятиліття: від вилучення накопичених на ЧАЕС твердих РАВ і їх характеризації до переробки, кондиціювання та остаточного захоронення на «Векторі».

Цей цикл ставатиме дедалі важливішим у міру просування зняття енергоблоків №1-3 ЧАЕС з експлуатації, оскільки демонтаж обладнання і конструкцій збільшуватиме обсяги матеріалів, які необхідно характеризувати, сортувати, переробляти або передавати на зберігання та захоронення.