11 вересня стало відомо, що МАГАТЕ тимчасово відсторонило від виконання обов'язків заступника генерального директора Михаіла Чудакова, який з 2015 року очолює Департамент ядерної енергії. За даними Bloomberg, причиною стало внутрішнє етичне розслідування через 76-сторінкову книгу «Трактат про життя», яку Чудаков видав під псевдонімом і поширював серед молодіжної ядерної спільноти ООН у Відні. У ній він, зокрема, міркує про «поганих феміністок», ЛГБТ та переваги авторитарного управління. МАГАТЕ окремого повідомлення про відсторонення не публікувало.

Скандал виглядав би анекдотично, якби не посада автора. Чудаков одинадцять років керує підрозділом МАГАТЕ, який працює з новими реакторними технологіями, паливним циклом і країнами, що лише формують власні атомні програми. І саме його відсторонення стало приводом подивитися, наскільки тісно ця робота за цей час переплелася зі структурами російської атомної галузі.

16 вересня ГУР МО окремо винесло тему «русифікації МАГАТЕ» у публічну площину, пов'язавши її з обмеженням доступу місії Агентства на ЗАЕС та російським контролем інформації навколо станції. Так, саме Чудаков домігся підтримки Агентством картографічного відображення тимчасово окупованої території АР Крим як частини рф в оновленій глобальній інтегрованій інформаційній системі МАГАТЕ PRIS. Також російські представники в організації вимагають використовувати русифіковані назви українських населених пунктів у зазначеній системі: Chernobyl, Rovno, Khmelnitski та Zaporozhye.

Михаіл Чудаков очолює Департамент ядерної енергії МАГАТЕ з 2015 року. До переходу в Агентство він працював у російській атомній галузі, зокрема в «Росенергоатомі», а також очолював Московський центр Всесвітньої асоціації операторів АЕС.

Департамент ядерної енергії працює з державами, які планують створювати або розширювати атомну генерацію. Він займається новими реакторними технологіями, малими модульними реакторами, паливним циклом, плануванням ядерних програм, підготовкою кадрів та управлінням ядерними знаннями.

І Чудаков не обмежувався адміністративним керівництвом департаментом.

Він є керівником проєкту INPRO – Міжнародного проєкту з інноваційних ядерних реакторів і паливних циклів, який об'єднує держави – власників технологій і потенційних користувачів та працює, зокрема, з моделями міжнародного розгортання нових реакторів. Сам Чудаков у документах МАГАТЕ називав INPRO своєю «другою посадою».

Він також очолює керівний комітет Платформи МАГАТЕ з малих модульних реакторів та їх застосувань. Ця платформа розглядає запити держав-членів щодо ММР і визначає, які підрозділи та механізми Агентства залучати до їх виконання.

Тобто через структури, якими керує Чудаков, проходить робота з країнами ще на етапі, коли вони вирішують, який тип атомної генерації їм потрібен, які вимоги висувати до технології та яку інфраструктуру для цього створювати.

У 2023 році, наприклад, Йорданія через Платформу МАГАТЕ з ММР запросила Агентство проаналізувати її плани щодо реакторної технології, безпеки, майданчика, ліцензування, ядерного опріснення, законодавства та роботи зі стейкхолдерами.

Саме такий етап для постачальника технологій є особливо цінним: комерційного контракту ще немає, але базові параметри майбутнього проєкту вже формуються.

Чудаков протягом років відкривав і модерував форуми INPRO, присвячені малим модульним реакторам, міжнародним партнерствам, правовим і регуляторним умовам їхнього розгортання, громадській підтримці атомної енергетики та застосуванням ядерної енергії поза виробництвом електроенергії.

У серпні 2026 року він усе ще відкривав 26-й Dialogue Forum INPRO, присвячений використанню атомної енергії для промислових застосувань.

Окремо варто подивитися на його особисту участь у співпраці МАГАТЕ з «Росатомом».

У 2019 році Чудаков від Агентства брав участь у розширенні угоди, за якою Технічна академія «Росатома» стала Центром співробітництва МАГАТЕ. На церемонії разом із ним були керівники «Росатомтеху» та «Росенергоатома». Чудаков тоді окремо відзначав якість персоналу, обладнання та навчальної бази Академії.

У 2024 році саме Чудаков коментував чергове розширення співпраці з «Росатомтехом», заявивши, що воно сприятиме розвитку ядерної науки, безпеки та технологій. На той момент росія вже понад два роки контролювала Запорізьку АЕС.

Того ж року Чудаков виступав на ATOMEXPO разом із керівниками «Росатома», обговорюючи підготовку кадрів для реакторів IV покоління. Він наголошував, що через прогнозоване розширення атомної енергетики світу до 2050 року галузі знадобляться мільйони нових фахівців, а МАГАТЕ розвиває для цього міжнародні школи та освітні програми.

А у вересні 2025 року Чудаков уже особисто очолив делегацію МАГАТЕ на плавучу АЕС «Академік Ломоносов». Візит приймав «Росенергоатом» – колишній роботодавець Чудакова. Разом із представниками МАГАТЕ там були керівники російської атомної галузі та Технічної академії «Росатома», яка готувала перший екіпаж станції.

На той момент «Росатом» уже просував плавучі й наземні реактори сімейства РІТМ на зовнішні ринки.

Тому проблема Чудакова не зводиться до його минулої роботи в «Росенергоатомі».

За 11 років у МАГАТЕ він опинився на перетині трьох напрямів, які мають пряме значення для експорту атомних технологій: робота з країнами-новачками, формування міжнародного порядку денного щодо нових реакторів і співпраця Агентства з російськими навчальними та технологічними структурами.

Саме тому питання про можливий конфлікт інтересів виникало задовго до нинішнього скандалу.

Після захоплення ЗАЕС Greenpeace вимагав від МАГАТЕ пояснити роль Чудакова й характер його контактів із «Росатомом». У 2024 році RUSI вже писав про ризик того, що високе представництво росії в міжнародних ядерних інституціях допомагає їй підтримувати глобальні позиції власної атомної промисловості.

Публічних доказів, що Чудаков передавав «Росатому» конфіденційну інформацію чи безпосередньо просував конкретні російські контракти, немає.

Але для такого впливу це й не обов'язково.

Достатньо мати можливість роками брати участь у формуванні програм, через які країни навчаються будувати атомну галузь, визначати пріоритети щодо нових технологій, формувати склад експертного середовища й підтримувати інституційне партнерство з власною колишньою галуззю.

Саме тому відсторонення Чудакова цікаве значно більше, ніж причина нинішнього етичного розслідування.

Співпраця з МАГАТЕ для «Росатома» – не лише можливість надати майданчик чи експертів. Частину програм росія фінансує сама.

Школа МАГАТЕ з ММР у Мурманську проводилася в межах угоди про російський позабюджетний внесок на проєкти Агентства з розвитку національного потенціалу.

У презентації Технічної академії «Росатома», розміщеній на ресурсі МАГАТЕ, зазначені €610 тис. добровільного внеску на два міжнародні проєкти – з ММР та розвитку ядерної інфраструктури. Ще 43,35 млн рублів, близько €472 тис., російська сторона витратила на проведення шкіл з управління ядерною енергетикою та ядерними знаннями. Там же серед форм участі згадуються безоплатні експерти – фахівці, роботу яких фінансує сторона, що їх направляє.

Механізм цілком офіційний: росія надає МАГАТЕ цільове фінансування, захід проводить структура «Росатома», Агентство залучає до нього представників інших держав, а навчальна програма включає знайомство з російськими спеціалістами, об'єктами й технологіями.

Так працює не лише росія. США проводять спільні школи МАГАТЕ на базі американських лабораторій, Японія – на власних наукових і промислових майданчиках та також організовує технічні візити.

Російський випадок відрізняється насамперед статусом партнера. Технічна академія «Росатома» є частиною тієї самої державної корпорації, яка продає за кордон реактори, будує АЕС, постачає паливо, збагачує уран, обслуговує станції та готує персонал для власних закордонних проєктів.

Тобто одна структура одночасно навчає працівників уже укладених проєктів «Росатома» і працює в програмах МАГАТЕ з державами, які лише готуються до розвитку атомної енергетики.

Технічна академія «Росатома» стала центром співробітництва МАГАТЕ ще до повномасштабного вторгнення. Але 23 жовтня 2024 року – через два з половиною роки після захоплення ЗАЕС – цей статус продовжили, а перелік напрямів розширили. До них увійшли, зокрема, малі модульні реактори, ядерна захищеність, ядерна наука та співпраця у сфері гарантій.

У 2026 році йдеться вже не про виконання кількох старих домовленостей.

У травні Технічна академія разом із МАГАТЕ провела школу з дослідницьких реакторів. Її учасники відвідували російські наукові й ядерні об'єкти.

У серпні росія вперше прийняла професійний візит у межах програми МАГАТЕ імені Лізи Майтнер. 14 фахівчинь із 14 країн відвідали Калінінську АЕС, підприємство з виробництва ядерного палива в Електросталі, наукові центри та Технічну академію «Росатома». Для них також організували віртуальні тури на Белоярську АЕС та плавучу АЕС «Академік Ломоносов».

Представниця МАГАТЕ окремо подякувала Академії за доступ учасниць до російських ядерних об'єктів, експертизи та професійного середовища.

1-4 вересня у москві відбувся ще один спільний курс – з лідерства у сфері безпеки – для 22 учасників із 17 країн.

Тому пояснювати нинішню взаємодію лише інерцією довоєнних угод уже складно. Після 2022 року МАГАТЕ не просто продовжило роботу з Технічною академією «Росатома», а підтвердило її статус і залучає російські майданчики до нових програм.

Зовнішня співпраця доповнюється кадровою.

Один із найбільш показових прикладів – Володимир Артисюк. До переходу в МАГАТЕ він був віцепроректором Технічної академії «Росатома», керував її міжнародною діяльністю і займався, зокрема, підготовкою кадрів для держав, які розвивають атомну енергетику.

Тепер Артисюк працює у Секції розвитку технологій ядерної енергетики МАГАТЕ, яка займається новими реакторними технологіями, зокрема ММР.

Тобто фахівець, який у «Росатомі» працював із країнами-новачками, продовжив роботу з перспективними атомними технологіями вже всередині Агентства.

У Відділі ядерного паливного циклу та технологій поводження з відходами працює Анжеліка Хаперська. До МАГАТЕ вона працювала в системі «Росатома» з питаннями відпрацьованого ядерного палива.

Напрям швидких реакторів у Департаменті ядерної енергії веде Володимир Кривенцев, професійна кар'єра якого починалася у Фізико-енергетичному інституті в Обнінську – одному з основних центрів російської школи швидких реакторів.

Ці кадри доповнюють фінансові, навчальні та інституційні зв'язки МАГАТЕ з «Росатомом».

З 2022 року Відділ ядерного паливного циклу та технологій поводження з відходами очолює колишня керівниця Держатомрегулювання України Олена Миколайчук. Після відсторонення Михаіла Чудакова вона тимчасово виконує його обов'язки.

Саме за керівництва Миколайчук український регулятор у 2011-2013 роках проходив найбільш конфліктний етап кваліфікації палива Westinghouse.

Після виявлення на Південноукраїнській АЕС деформацій дистанціонуючих решіток ТВЗ-W регулятор обмежив завантаження свіжого американського палива. Технічна проблема була реальною.

Проте перший заступник Миколайчук Михайло Гашев публічно ставив під сумнів уже не лише конструкцію конкретних збірок, а й доцільність продовження програми Westinghouse загалом. У результаті диверсифікацію ядерного палива було суттєво загальмовано.

Показовим є порівняння з російським паливом. У 2011 році «Енергоатом» повідомляв про 21 відбраковану російську паливну збірку. На відміну від американських ТВЗ-W, де йшлося про механічні деформації елементів каркаса, серед проблем російського палива фіксувалася й розгерметизація. Проте це не спричинило публічної дискусії в керівництві регулятора про доцільність подальшої роботи з російським постачальником.

Сьогодні саме вона керує підрозділом, який охоплює значну частину ядерного паливного циклу.

МАГАТЕ не обирає за країну постачальника реактора, а участь у школі в Мурманську не означає майбутнього контракту з «Росатомом».

Але атомні проєкти відрізняються від більшості великих інфраструктурних замовлень. Від вибору технології до завершення експлуатації можуть минути 80-100 років, а постачальник реактора нерідко залишається пов'язаним зі станцією через паливо, сервіс, модернізації та поводження з відпрацьованим паливом.

Тому боротьба за замовника починається задовго до тендера.

Коли представник країни-новачка за програмою МАГАТЕ навчається у структурі «Росатома», спілкується з російським оператором і регулятором, відвідує російські ядерні об'єкти та знайомиться з російськими реакторними технологіями, «Росатом» отримує те, що складно купити звичайною рекламою: ранній доступ до людей, які формуватимуть майбутню атомну програму своєї держави.

Саме на цьому етапі створюються професійні зв'язки, знання про конкретну технологічну модель і довіра до її постачальника.

А коли країна переходить до переговорів про будівництво АЕС, російська сторона для частини її представників уже не є незнайомим претендентом.