Google забезпечить економіку продовження АЕС Ловііса до 2050 року. В Україні така модель можлива лише як орієнтир

10.09.2026
Fortum уклала із Google 22-річний контракт на постачання електроенергії з АЕС Ловііса. Він має забезпечити дохід для інвестицій у роботу станції до 2050 року, коли її першому енергоблоку буде вже понад 70 років.
Фінська Fortum та Google 9 вересня уклали 22-річний договір купівлі електроенергії (PPA), який охоплює період продовженої експлуатації АЕС Ловііса. Постачання почнеться у 2028 році з меншого обсягу, а в 2030-2049 роках Google купуватиме електроенергію, що відповідає до 50% потужності станції.
Одночасно Google оголосив про €13 млрд інвестицій у Фінляндії у 2027-2028 роках – у дата-центри, цифрову та енергетичну інфраструктуру. Серед майданчиків компанії є Гаміна, розташована приблизно за 55 км від АЕС Ловііса.
Fortum і Google також підписали меморандум щодо нової атомної та відновлюваної генерації, накопичувачів і управління енергетичним портфелем. Тобто співпраця може не обмежитися двома діючими блоками Ловііси.
Fortum пов'язує контракт із програмою продовження експлуатації Ловііси. За оцінкою компанії, без відповідних інвестицій станція не змогла б працювати після 2030 року. На модернізацію та підтримання її роботи у 2023-2050 роках заплановано близько €1 млрд. При цьому рішення ще не ухвалені приблизно щодо 80% проєктів та €700 млн капітальних витрат. PPA з Google має дати Fortum прогнозований дохід, необхідний для цих інвестицій.
Для Google це перша угода такого типу: компанія називає її своїм першим контрактом, спрямованим на продовження ресурсу та підвищення потужності діючої АЕС.
АЕС Ловііса має два енергоблоки з реакторами ВВЕР-440 потужністю по 507 МВт. Перший блок був підключений до фінської енергосистеми 8 лютого 1977 року, комерційне виробництво почалося того ж року. Другий блок підключили до мережі у листопаді 1980-го.
Отже, в останній рік постачання електроенергії Google за PPA першому блоку буде 72 роки, другому – 69. Ліцензії обох енергоблоків діють до кінця 2050 року, тобто перший блок потенційно завершуватиме ліцензійний період приблизно через 73 роки після свого пуску. Нові ліцензії уряд Фінляндії видав у 2023 році.
При цьому йдеться не про збереження станції у нинішньому стані. Як писав InfoAtom, Fortum уже модернізує турбіни Ловііси, що має збільшити її потужність приблизно на 38 МВт до 2028 року. Тепер компанія планує ще одне підвищення на 10 МВт, реалізацію якого також пов'язує з контрактом Google. Сумарно йдеться про додаткові 48 МВт порівняно з потужністю до початку цих модернізацій.
АЕС виробляє близько 8 ТВт·год на рік – приблизно десяту частину електроенергії Фінляндії.

В Україні такий PPA зараз укласти не можна. Але це орієнтир на відновлення

Україна має дуже близький приклад з погляду віку та типу обладнання. Енергоблоки №1-2 Рівненської АЕС із реакторами ВВЕР-440 були введені в експлуатацію у 1980 та 1981 роках. Їхній строк експлуатації вже продовжувався, а безпека періодично переоцінюється.
Але умови роботи «Енергоатома» принципово інші. Внаслідок російських атак Україна втратила і зазнала масштабного пошкодження значної частини теплової та гідрогенерації, а Запорізька АЕС окупована і не працює на українську енергосистему. Тому на діючі атомні енергоблоки припадає понад 60% виробництва електроенергії. У таких умовах значну частину потужності окремої АЕС складно зарезервувати на десятиліття за одним корпоративним споживачем.
Додатково «Енергоатом» несе основне фінансове навантаження ПСО для населення. Лише за перше півріччя 2026 року компанія сплатила за цією послугою понад 131 млрд грн – 67,5% чистого доходу. Тобто атомна генерація сьогодні одночасно утримує енергосистему і значною мірою фінансує регульовані тарифи.
Є й ринкове обмеження. Навіть спеціальні аукціонні сесії, запроваджені урядом у червні 2026 року для «Енергоатома» та «Укргідроенерго», передбачають контракти максимум на 12 місяців. Це несумісно з моделлю Fortum-Google, де йдеться про 22 роки.
Окреме питання – корпоративне управління «Енергоатома». Контракт на два десятиліття має пережити зміну урядів, керівників компанії та правил ринку. Без незалежного ухвалення інвестиційних рішень, прогнозованого регулювання та захисту довгострокових договорів PPA не стане для інвестора банківським інструментом.
Фінська модель для України – радше орієнтир на етап відновлення.

    

Компанії