Ansaldo Energia та RINA допомагатимуть промисловим підприємствам оцінити готовність до роботи в атомній енергетиці, усунути невідповідності та пройти необхідну сертифікацію. Італійська компанія Ansaldo Energia та організація з оцінювання відповідності RINA підписали угоду про створення програми розвитку національного атомного ланцюжка постачання. Ініціатива орієнтована насамперед на підприємства, які досі не працювали в атомній галузі, але мають придатні для неї виробничі потужності, технології та інженерні компетенції.

Учасникам пропонуватимуть первинне оцінювання, аналіз розривів між їхніми можливостями та міжнародними атомними вимогами, а також підготовку плану модернізації. RINA супроводжуватиме підприємства під час сертифікації та кваліфікації, тоді як Ansaldo Energia надаватиме інформацію про потреби ринку і допомагатиме залучати фінансування від державних установ та інструментів підтримки експорту й промислового розвитку.

Водночас ідеться не про єдиний державний «атомний сертифікат», який автоматично відкриватиме доступ до всіх проєктів. Це радше організований маршрут підготовки підприємства до вимог атомних замовників: від визначення слабких місць до отримання необхідних сертифікатів і проходження кваліфікації конкретного постачальника.

Ініціатива з’явилася на тлі підготовки Італії до повернення в атомну енергетику. 4 червня 2026 року Палата депутатів схвалила урядовий законопроєкт про сталу атомну енергетику та передала його до Сенату. Документ має створити правові засади для нової атомної програми країни, однак остаточно законом ще не став.

Наразі найближче до ядерного ренесансу з інших країн Європи наблизилася Чехія. Як просуває локалізацію вона. У Чехії немає аналогічного універсального сертифіката для всього атомного ринку. Основним «контролером входу» виступає оператор АЕС — компанія ČEZ.

Постачальник продукції або послуг, на які поширюється чеський атомний закон, повинен мати документовану систему управління, що відповідає законодавчим вимогам до якості та технічної безпеки. До укладення договору фахівці ČEZ проводять аудит підприємства. Якщо система відповідає вимогам, компанія отримує дозвіл на постачання для атомних електростанцій і потрапляє до бази кваліфікованих постачальників ČEZ. Максимальний термін дії такого дозволу становить три роки, після чого необхідна повторна перевірка. Сам дозвіл не гарантує отримання контракту. Перелік кваліфікованих підприємств ČEZ оприлюднює на власному сайті; востаннє його оновили 22 липня 2026 року. Відсутність компанії у переліку не забороняє їй подавати пропозицію на закупівлю, але до фактичного постачання вона має пройти передбачену законом кваліфікацію.

Чеська модель не обмежується контролем оператора. Міністерство промисловості й торгівлі публікує перелік технологічних постачальників для АЕС та дорожню карту можливостей національної промисловості. Окремий процес залучення компаній розгорнуто навколо спорудження енергоблоків №5 і №6 АЕС Дуковани: за даними KHNP, станом на лютий 2026 року майже 160 підприємств уже зареєструвалися або проходили реєстрацію як потенційні постачальники проєкту.

Отже, Чехія поєднує три механізми: законодавчі вимоги, кваліфікацію з боку оператора та державну роботу з картування й залучення промисловості до конкретних атомних проєктів.

В Україні власна система кваліфікації постачальників уже існує. Стандарт «Енергоатома» СОУ НАЕК 012:2025 визначає оцінювання постачальника складовою процесу закупівель. Підприємство повинно підтвердити відповідність вимогам ядерної та радіаційної безпеки, а також наявність системи управління за ДСТУ ISO 9001, ДСТУ ISO 19443 і українськими нормами ядерної безпеки.

Під час оцінювання перевіряються виробничі майданчики, обладнання, кадрові та матеріальні ресурси, технічна й виробнича документація та система управління. Первинна оцінка нового постачальника, як правило, проводиться у формі виїзного аудиту. Для продукції, робіт і послуг, пов’язаних із системами, важливими для безпеки, рішення про затвердження постачальника є обов’язковою умовою допуску до постачання або виконання робіт.

За позитивними результатами «Енергоатом» видає рішення про затвердження постачальника із зазначенням конкретної продукції або видів діяльності, на які воно поширюється. Інформація про перевірені підприємства зберігається у внутрішній електронній базі корпоративного порталу компанії; там ведуть історію оцінок і пошук постачальників за продукцією та компетенціями.

Таким чином, українська система за своєю логікою ближча до чеської моделі ČEZ: оператор перевіряє підприємство і допускає його до постачання конкретної продукції для систем, важливих для безпеки. Проте вона не виконує тієї функції, яку тепер бере на себе італійська програма, — не створює відкритого маршруту для переходу звичайного машинобудівного підприємства в атомний сектор.

«Енергоатом» у липні заявив про намір сформувати власний виробничий ланцюжок — від обладнання і запасних частин до ремонту, сервісу, логістики та інжинірингу. Компанія також укладає окремі угоди щодо локалізації: зокрема, співпраця з Hyundai E&C передбачає сприяння розвитку українських виробничих потужностей для випуску обладнання. Але публічно оголошеної єдиної програми, яка б поєднувала пошук нових виробників, оцінку їхньої готовності, підготовку до ДСТУ ISO 19443, фінансування модернізації та вихід на міжнародні атомні ринки, немає.

Італійська ініціатива фактично закриває прогалину між бажанням підприємства працювати в атомній галузі та формальною кваліфікацією у замовника. Саме такого проміжного механізму бракує Україні.

Наступним кроком могло б стати створення спільної програми «Енергоатома», профільних міністерств, органів стандартизації та галузевих об’єднань. Вона могла б передбачати первинну діагностику підприємств, індивідуальні плани переходу на ДСТУ ISO 19443, навчання персоналу, співфінансування модернізації, а також відкритий реєстр українських виробничих компетенцій.