Голова правління Болгарського атомного форуму «Булатом» Богомил Манчев підтримав ідею прем’єр-міністра Болгарії Румена Радева повернутися до будівництва АЕС Белене за участі України. На його думку, упродовж наступних 25 років країні знадобляться чотири нові великі енергоблоки – два на майданчику АЕС Козлодуй і два на АЕС Белене. Водночас Манчев назвав технічно неможливим використання виготовленого для АЕС Белене обладнання на третьому та четвертому блоках Хмельницької АЕС. 

Дискусію поновив Румен Радев. 3 липня він повідомив у парламенті, що президент України Володимир Зеленський знову запропонував Болгарії продати обладнання АЕС Белене для добудови ХАЕС-3 і ХАЕС-4. Болгарський прем’єр висунув зустрічну пропозицію: «Давайте ми з вами разом, за європейські кошти, збудуємо АЕС Белене і постачатимемо вам електроенергію через Румунію». За словами Радева, переговори мають продовжитися. Про фінансову модель, частки сторін, строки та можливий обсяг постачання електроенергії він не повідомив.

Ця ініціатива поки що не скасовує попереднього курсу. У десятирічній угоді про співробітництво у сфері безпеки, яку Болгарія та Україна підписали 30 березня 2026 року, прямо записано, що сторони «продовжать працювати над потенційним продажем» обладнання АЕС «Белене» Україні та вживатимуть необхідних заходів для завершення процесу.

Окремо документ передбачає опрацювання зимових поставок болгарської електроенергії Україні за фіксованими цінами. Угода є політичним рамковим документом і сама собою не становить контракту на придбання ядерного обладнання.

Богомил Манчев вважає, що проєкт АЕС Белене можна реалізувати із залученням стратегічного інвестора. «Проєкт багато разів зупиняли з політичних причин, а не тому, що його неможливо реалізувати», – заявив він.

Потребу у чотирьох нових блоках Манчев пояснює майбутнім виведенням з експлуатації п’ятого і шостого блоків АЕС Козлодуй та поступовою відмовою від вугільної генерації. Після виконання програм довгострокової експлуатації оператор АЕС обґрунтував можливість безпечної роботи п’ятого блока до 2047 року, шостого – до 2051-го. Фактичний строк роботи залежатиме від результатів періодичних переоцінок безпеки та рішень регулятора.

Малі модульні реактори Манчев не вважає повноцінною заміною великим блокам для Болгарії. На його думку, вони більше придатні для віддалених районів і окремих промислових споживачів, а їхня питома інвестиційна вартість поки що надто висока. Це оцінка Манчева: болгарський уряд, розвиваючи проєкт AP1000, водночас розглядає малі реактори якчас розглядає малі реактори як можливе доповнення до великих потужностей.

Проєкт АЕС Белене передбачав спорудження двох блоків з реакторними установками ВВЕР-1000/В-466Б за проєктом АЕС-92. У 2006 році генеральним підрядником обрали «Атомстройэкспорт», однак у 2012 році болгарський уряд відмовився від будівництва. У 2016 році міжнародний арбітраж зобов’язав болгарську Національну електричну компанію оплатити вже виготовлене обладнання.

Манчев оцінив витрати на нього у 700 млн євро. Однак у рішенні болгарського парламенту про переговори з Україною зафіксована точна сплачена сума – 601 617 133 євро. Саме нижче цієї ціни Болгарія спочатку не дозволяла продавати комплект обладнання тривалого циклу виробництва.

У 2019 році Софія справді розпочала нову процедуру пошуку інвестора. До короткого списку потенційних стратегічних інвесторів увійшли «Росатом», китайська CNNC і південнокорейська KHNP; Framatome та General Electric пропонували постачання окремого обладнання.

Проте процедура не дійшла до подання обов’язкових цінових пропозицій: у 2020 році її призупинили, а 2023 року уряд формально припинив. Тому політичні рішення були важливим чинником, але не єдиним: проєкт так і не отримав погодженої фінансової конструкції та остаточного контракту на добудову.

Основний технічний аргумент Манчева, як і багатьох українських експертів, полягає в тому, що болгарське обладнання виготовляли для проєкту покоління III з чотирма каналами систем безпеки, тоді як будівельні конструкції ХАЕС-3 і ХАЕС-4 створювали для блоків ВВЕР-1000/В-320 попереднього покоління.

«Як розмістити чотири системи у трьох приміщеннях? Ніяк, це була б екзотика», – пояснив він. 

Ще один аргумент на користь повернення до АЕС Белене – зміна ставлення Європи до атомної енергетики. Манчев послався на 205 млрд євро для нових реакторів і 36 млрд євро для продовження експлуатації діючих.

Дійсно, у восьмій Ядерній ілюстративній програмі Європейська комісія оцінила сукупну потребу країн ЄС в інвестиціях до 2050 року у 241 млрд євро: 205 млрд – у нові великі блоки, 36 млрд – у продовження експлуатації. Водночас це оцінка необхідних державних і приватних вкладень у поточній вартості, а не сформований фонд ЄС і не рішення виділити ці кошти конкретним проєктам.

Для АЕС Белене наразі не оприлюднено оновленого техніко-економічного обґрунтування, актуальної вартості, схеми фінансування, складу учасників чи довгострокового договору на купівлю електроенергії. Попередня інвестпроцедура 2019 року встановлювала граничну вартість у 10 млрд євро та строк реалізації до десяти років, але не передбачала державних гарантій або гарантованого викупу електроенергії. Через сім років ці параметри потребували б повного перегляду.

Натомість проєкт сьомого і восьмого блоків АЕС Козлодуй з реакторами AP1000 уже має контракти на інженерні роботи з Westinghouse і Hyundai Engineering & Construction, фінансового координатора та окремого інженера-консультанта. У липні 2026 року Міністерство енергетики Болгарії підтвердило продовження робіт, хоча остаточне інвестиційне рішення ще не оприлюднене.

Таким чином, два болгарські проєкти перебувають на різних стадіях готовності. Заява Румена Радева повернула АЕС Белене до політичного порядку денного, а «Булатом» надав цій ідеї галузеву підтримку.

Проте для реального відновлення проєкту потрібні окреме державне рішення, технічний аудит обладнання і документації, нова економічна модель, визначений інвестор та проходження всіх ліцензійних процедур. Поки що йдеться про політичну пропозицію, а не про початок добудови станції.