Комісія з ядерного регулювання США (NRC) змінює порядок проведення обов’язкових слухань у процедурах ліцензування нових реакторів. Регулятор оголосив, що такі слухання тепер відбуватимуться на ранніх етапах розгляду заявок, а не ближче до завершення ліцензійного процесу, як це часто було раніше.

За поясненням NRC, зміна має перенести публічне залучення на момент, коли зауваження громадськості та обмін інформацією можуть мати найбільшу практичну цінність. Раніше mandatory hearings – обов’язкові, але незаперечні слухання в межах ліцензування – нерідко проводилися тоді, коли значна частина технічної оцінки вже була виконана. У такій конструкції вони фактично ставали завершальним процедурним елементом, а не інструментом раннього діалогу.

Голова NRC Хо К. Ніє заявив, що новий підхід має надати громадськості більше видимості щодо ліцензійних рішень і водночас підвищити ефективність процесу.

NRC має два різні типи слухань у ліцензійних процедурах. Перші – обов’язкові слухання, які Комісія проводить навіть без формального спору навколо заявки. Саме їх регулятор тепер хоче переносити на ранній етап розгляду. Другі – спірні слухання, які відбуваються лише тоді, коли зацікавлені сторони офіційно оскаржують заявку. Цей механізм NRC не змінює.

NRC окремо наголошує: процедура спірних слухань не змінюється. Тобто нова політика не скасовує і не обмежує можливість формальних юридичних заперечень проти ліцензійних заявок. Змінюється саме місце обов’язкових слухань: раннє інформування, публічне залучення і обмін позиціями до завершення основного обсягу технічної роботи.

Політика застосовується одразу – як до вже поданих заявок, що перебувають на розгляді NRC, так і до майбутніх заявок на ліцензування реакторів. Це важливо для американського ринку, де одночасно просуваються кілька напрямів: великі реактори нового покоління, малі модульні реактори, мікрореактори та реактори не на легкій воді, для яких передбачуваність ліцензійних строків є одним із ключових факторів інвестиційної спроможності.

Зміна є частиною ширшої реформи NRC, яку американський регулятор реалізує відповідно до ADVANCE Act та президентського указу EO 14300. США прагнуть радикально наростити атомну генерацію і зменшити регуляторні бар’єри для нових технологій.

Фактично NRC намагається розвести дві функції, які раніше могли накладатися одна на одну. Перша – це юридичний механізм оскарження ліцензійних заявок, який залишається в силі. Друга – обов’язковий майданчик для публічної видимості та обміну інформацією, який регулятор тепер хоче проводити раніше, щоб він не затримував фінальне ліцензійне рішення і водночас не перетворювався на формальність після завершення технічного аналізу.

Для розробників нових реакторів це може означати коротший і більш прогнозований шлях до рішення NRC, але не автоматичне пом’якшення вимог безпеки. У фінальному правилі регулятор прямо зазначає, що зміни не змінюють процес підготовки заявки заявником і не змінюють технічний розгляд NRC; вони лише дають Комісії більше гнучкості в організації слухань та потенційно можуть скоротити загальний час розгляду.