Rolls-Royce SMR пропонує Швеції «конвеєрну» модель будівництва ММР. Компанія хоче уникнути сценарію Hinkley Point C
19.05.2026
Фото: Rolls-Royce SMR
Поки Швеція готується до будівництва нових ядерних потужностей із масштабною державною підтримкою, Rolls-Royce SMR намагається переконати країну, що малі модульні реактори можна реалізувати без типових для великих атомних проєктів зривів графіків і перевищення бюджетів.
Про це в інтерв’ю Affärsvärlden заявив керівник Rolls-Royce SMR у Швеції Роберт Бергквіст. За його словами, ключовою проблемою нової атомної енергетики в Європі є не сама технологія розщеплення атома, а здатність будувати станції вчасно і в межах кошторису.
Як приклад ризиків він навів британський проєкт Hinkley Point C. За оцінками, його вартість зросла до 49 млрд фунтів стерлінгів – більш ніж на 30 млрд фунтів порівняно з початковим бюджетом близько 18 млрд фунтів, а запуск відстає від графіка приблизно на п’ять років.
У Rolls-Royce SMR вважають, що відповіддю має стати індустріалізація будівництва: однаковий проєкт, однакові процеси та повторювана ланка постачання від майданчика до майданчика. Бергквіст порівнює цю модель із розвитком вітроенергетики, де стандартизація і серійність зробили проєкти зрозумілими для інвесторів. «Найважливіше для фінансової галузі – щоб проєкти можна було повторювати», – заявив він.
За словами Бергквіста, компанія не хоче, щоб її сприймали в одному ряду з усіма розробниками ММР. Він прямо заявив, що "ненавидить термін ММР", оскільки під нього підпадають дуже різні компанії та технології. Rolls-Royce SMR наголошує, що її проєкт базується на легководній технології, яка є відпрацьованою в атомній галузі, а головна інновація полягає у модульності, заводському виготовленні та повторюваності будівництва.
Шведський проєкт має стати одним із перших великих тестів цієї моделі в Європі. Vattenfall планує будівництво близько 1500 МВт нових потужностей на півострові Värö, поруч з АЕС Ringhals. Нині розглядаються два варіанти: п’ять реакторів BWRX-300 від GE Vernova Hitachi або три реактори Rolls-Royce SMR. Остаточний вибір постачальника заплановано на 2026 рік.
Проєкт реалізовуватиме Videberg Kraft – компанія, яка подала заявку на державну підтримку для будівництва нових реакторів. Шведська модель фінансування передбачає державні кредити та двосторонні контракти на різницю цін, а загальний обсяг підтримки обмежений приблизно 5000 МВт нової ядерної потужності – еквівалентом чотирьох великих реакторів.
За даними Affärsvärlden, для першого проєкту потужністю 1500 МВт державна експозиція може наблизитися до 200 млрд шведських крон. Видання також нагадує, що західні атомні будівництва останніх десятиліть – зокрема Hinkley Point C у Великій Британії, Olkiluoto 3 у Фінляндії та Flamanville 3 у Франції – стали прикладами суттєвих перевищень кошторисів і затримок.
Водночас і сам сегмент ММР поки що не має бездоганної історії реалізації. Affärsvärlden наводить приклади проєктів у Китаї, Аргентині та США, де строки або бюджети також суттєво зростали. Серед таких кейсів – скасований проєкт NuScale в Айдахо, подорожчання аргентинського CAREM-25 і збільшення бюджету X-Energy для проєкту з Dow Chemical.
Попри це Rolls-Royce SMR розраховує, що Швеція може не бути першим майданчиком для її технології. Компанія вже просуває проєкти у Великій Британії та Чехії, що, за задумом, має зменшити ризики для шведського замовника. Європейська Комісія також розглядає ММР як один із напрямів зміцнення енергетичної безпеки та промислової конкурентоспроможності ЄС, очікуючи появи перших таких реакторів у Європі на початку 2030-х років.