Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки представив у МАГАТЕ результати досліджень щодо довготривалого зберігання відпрацьованого ядерного палива (ВЯП). Йдеться про роботи, виконані в межах міжнародного проєкту PASSED – «Оцінка ефективності систем зберігання протягом подовжених строків». Проєкт МАГАТЕ спрямований на узагальнення досвіду країн, які експлуатують системи мокрого та сухого зберігання ВЯП, а також на розвиток підходів до моніторингу, інспекцій і управління старінням таких систем.

Як повідомив ДНТЦ ЯРБ, результати українських досліджень представив начальник відділу довготермінової експлуатації Центру Олексій Шугайло під час Третьої дослідницької координаційної наради МАГАТЕ. Захід відбувся у штаб-квартирі агентства у Відні та був присвячений поточному стану виконання досліджень, проміжним результатам завершальних етапів проєкту та підготовці фінальних матеріалів.

У МАГАТЕ зазначають, що тривалість зберігання відпрацьованого ядерного палива перед остаточним поводженням із ним упродовж десятиліть поступово збільшується. Якщо у 1980-х роках для таких систем переважно передбачали строки до 50 років, то нині у світі вже обговорюються періоди понад 100 років, а окремі країни розглядають сценарії зберігання до 300 років. Саме тому дедалі більшого значення набувають дослідження деградаційних процесів, ефектів старіння, стану паливних збірок, а також надійності систем контролю та інспекцій.

ДНТЦ ЯРБ виконує дослідження за контрактом з МАГАТЕ №26407, який реалізується з 2022 року. За словами Олексія Шугайла, роботи охоплюють аналіз досвіду експлуатації українських сухих сховищ ВЯП на майданчиках Чорнобильської та Запорізької АЕС, впровадження програм управління старінням, моніторинг стану палива під час довготривалого зберігання, а також застосування сучасних методів технічного обслуговування та інспекцій систем зберігання.

Окрему увагу українська сторона приділила Сховищу відпрацьованого ядерного палива сухого типу (СВЯП-2) у Чорнобильській зоні відчуження, розрахованому на 100-річний термін експлуатації. За результатами моніторингу, як повідомив представник ДНТЦ ЯРБ, на сьогодні не зафіксовано перевищень температурних або радіаційних параметрів, а також ознак деградації конструкцій. Це підтверджує ефективність впроваджених систем безпеки та контролю.

Водночас через тимчасову окупацію майданчика Запорізької АЕС отримання актуальної інформації про стан тамтешнього сухого сховища відпрацьованого ядерного палива наразі є неможливим.

У межах PASSED ДНТЦ ЯРБ завершив три основні етапи досліджень. Результати вже опубліковані у фаховому журналі «Ядерна та радіаційна безпека». Зокрема, у 2025 році вийшла стаття Олексія Шугайла та Світлани Смишляєвої «Моніторинг стану відпрацьованого ядерного палива протягом довгострокового зберігання». У ній розглянуто підходи до моніторингу технічного стану ВЯП в умовах тривалого зберігання, зокрема на прикладі сухого сховища на майданчику Чорнобильської АЕС.

У 2026 році опубліковано ще одну статтю – «Приклади новітніх методів для технічного обслуговування та інспекцій сухих сховищ відпрацьованого ядерного палива» авторства Олексія Шугайла та А. Колупаєва. У ній узагальнено сучасні підходи до технічного обслуговування й інспекцій сухих сховищ, що є одним із ключових напрямів проєкту PASSED.

Фінальним результатом міжнародного проєкту має стати звіт МАГАТЕ типу TECDOC, який узагальнить досвід країн-учасниць у сфері довготривалого зберігання відпрацьованого ядерного палива. За даними МАГАТЕ, проєкт PASSED є координованим науковим проєктом T13019, стартував у червні 2022 року і має завершитися 31 грудня 2026 року. Серед країн-учасниць – Україна, США, Німеччина, Франція, Іспанія, Угорщина, Республіка Корея та інші держави.