Микола Штейнберг працював на ЧАЕС ще до аварії: він прийшов на будівництво станції у квітні 1971 року, коли на майданчику ще не було ні станції, ні міста. За його спогадами, ЧАЕС фактично створювалася «з нуля» – разом із колективом, містом і майбутньою атомною станцією. У 1977 році він працював у зміні, яка включала в мережу другу турбіну першого енергоблока, а у 1986 році, після аварії, повернувся на станцію і став її головним інженером.

Надалі він очолював комісію з розслідування причин аварії, створив український орган ядерного регулювання та був першим заступником міністра енергетики. За його ж словами, він десять років присвятив формуванню системи регулювання ядерної безпеки у колишньому СРСР, а згодом в Україні. У 1994-1995 роках був членом Ради керуючих МАГАТЕ від України.

Головна ідея книги – переосмислення причин Чорнобильської катастрофи на основі документів, технічних даних і професійного досвіду автора. За словами Штейнберга, перша офіційна версія, яка зводила відповідальність переважно до дій персоналу, була спрощеною та зручною для радянської системи. На презентації він наголосив, що параметри роботи реактора, зафіксовані приладами, свідчили про інше: аварія не була лише наслідком помилок операторів. Одну з ключових ролей відіграли конструктивні особливості реактора РВПК-1000, зокрема робота аварійного захисту, який за певних умов сприяв розвитку аварійного процесу.

Цю тезу Микола Штейнберг окремо розвинув в інтерв'ю ДНТЦ ЯРБ. Він наголосив, що до натискання кнопки АЗ-5 енергоблок працював без відхилень від параметрів безпеки, а зупинення реактора було штатною операцією. За словами Штейнберга, складний режим перед ремонтом не був чимось винятковим: під час таких зупинів завжди проводилися випробування для перевірки обладнання та уточнення обсягів ремонтних робіт. Уже за кілька секунд після штатного зупину реактор був зруйнований, а і творці реактора, і оператори по-справжньому зрозуміли небезпеку РВПК-1000 лише після катастрофи.

Окремою темою стала радянська секретність. Під час презентації Штейнберг говорив про системне замовчування проблем реакторів типу РВПК і нагадав, що ще до 1986 року були тривожні сигнали, зокрема аварія на Ленінградській АЕС у 1975 році. Але через закритість системи ці сигнали не стали підставою для належних висновків. У книзі він формулює це як один із чинників, що привели до катастрофи: «Секретність зробила свій вагомий внесок у наш шлях до квітня».

В інтерв'ю Микола Штейнберг також пояснив, чому радянська доповідь для МАГАТЕ зробила акцент на «помилках персоналу». На його думку, реальний стан безпеки радянських енергоблоків не хотіли показувати, оскільки СРСР уже експортував ядерні об'єкти за кордон. Тому найпростішим рішенням було списати трагедію на операторів і не відкривати питання якості самих енергоблоків.

Під час презентації автор показав власний блокнот підготовки до іспитів, у якому ще у 1982 році описав можливий перебіг аварійного процесу, що згодом реалізувався на четвертому енергоблоці ЧАЕС. За словами Штейнберга, сьогодні такі розрахунки для інженера були б очевидним попередженням про небезпечність реактора, але тоді ці висновки не були проговорені вголос і не стали підставою для системного перегляду безпеки.

Штейнберг пов'язує вихід книги не лише з 40-ми роковинами Чорнобильської аварії, а й із потребою передати новому поколінню інженерів реальну історію катастрофи. В інтерв'ю він розповів, що кілька років тому був вражений, коли один із керівників української АЕС не знав справжніх причин і обставин аварії та повторював спрощену тезу про провину персоналу. Це, за словами Штейнберга, стало одним із поштовхів до написання книги.

Автор підкреслює, що ядерна енергетика потребує не міфів, а відкритої роботи з документами. Він зазначив, що останніми роками з'явилися наукові публікації, спогади та письмові свідчення людей, які були залучені до історії створення РВПК-1000, і саме на такі документи він спирається у книзі. За його словами, головний урок Чорнобиля полягає в тому, що питання безпеки не допускають компромісів, а інформація з безпеки має бути відкритою для суспільства.

Придбати україномовну та передзамовити англомовну версію книги Миколи Штейнберга «Над довгий шлях до Квітня» можна за посиланням.