ІІІ конференція «Проблеми сучасної ядерної енергетики»: нові матеріали, безпека АЕС і кадрове майбутнє галузі
21.04.2026
Фото: УкрЯТ
15-17 квітня 2026 року в Харкові відбулася ІІІ Міжнародна науково-технічна конференція імені В.М. Воєводіна «Проблеми сучасної ядерної енергетики». Цього року конференція була сфокусована не на загальних деклараціях, а на кількох конкретних напрямах: енергетична стійкість країни в умовах війни, розширення тематичного поля ядерної галузі, інтеграція українських досліджень у європейські програми та підготовка фахівців для нових технологій. Саме так будувалася програма секцій – від матеріалів і паливного циклу до малих модульних реакторів, ядерної медицини, термоядерного синтезу та нових інженерних рішень для енергоблоків.
Відкриття конференції: від стійкості енергосистеми до нових тем галузі
У міжнародному вітальному блоці ключовий акцент був зроблений на тому, що українська ядерна спільнота залишається частиною європейського професійного простору. У зверненні від European Nuclear Society наголошувалося, що міжнародна співпраця і науковий обмін потрібні не лише для інновацій, а й для підтримки українського ядерного сектору та його фахівців. Окремо згадувалися освітні й професійні ініціативи, спрямовані насамперед на молодих спеціалістів. Так само підкреслювалося, що програма конференції – від експлуатації реакторів і безпеки до паливного циклу, матеріалів, управління ресурсом і нових технологій, зокрема в медичному напрямі, відповідає актуальним пріоритетам європейської і світової ядерної спільноти.
У виступі академіка НАНУ з Інституту фізики плазми ННЦ ХФТІ Ігоря Гаркуші головна увага була зосереджена на тому, як змінювалася сама конференція. Він нагадав, що спочатку вона задумувалася як школа або конференція-школа для молодих учених, але з часом значно розширилися і коло учасників, і тематичний спектр. Серед напрямів, що особливо посилилися, він окремо назвав ядерну медицину і керований термоядерний синтез як основу енергетики майбутнього. Ще один акцент його виступу стосувався інтернаціоналізації досліджень: за його словами, українські науковці й установи дедалі активніше залучаються до програм Євратому, а масштаб такої участі зростає навіть попри воєнні умови. Він також прямо вказав на малі модульні реактори як на тему, якій варто приділяти більше уваги в подальших програмах конференції.
Кадровий і міжнародно-освітній вимір відкриття представила Катерина Пілюгіна. У її виступі прозвучала важлива для українського контексту динаміка: якщо кілька років тому Каразінський університет був єдиним українським членом ENEN, то тепер таких українських учасників уже вісім, і ще один долучився цього року. Вона також наголосила, що в Європі дедалі відкритіше говорять про «ядерний ренесанс», а малі модульні реактори вже мають політичну підтримку. Водночас, за її словами, для впровадження таких технологій потрібна не лише політична воля, а й міцна наукова база: експерименти, дослідження процесів безпеки та системна підготовка фахівців.
Матеріали для ядерної енергетики
Після вступного блоку конференція перейшла безпосередньо до наукової програми. Модератор першої секції сформулював її мету: без матеріалів жодні технології в ядерній енергетиці не працюють, а отже саме матеріали є основою безпечних технологій у галузі. Цей підхід задав тон усій секції, де розглядалися рішення і для чинних реакторних технологій, і для майбутніх установок нового покоління.
Відкрив секцію із доповіддю про енерговиділення в нейтронопоглинаючих матеріалах, що містять гафній, та у конструкціях поглинаючих елементів для реакторів ВВЕР-1000 Валерій Зуйок, директор ГО «Інститут досліджень ядерної енергетики», ст.н.с ННЦ ХФТІ. Практичний сенс полягає в тому, що йдеться не про просту заміну одного матеріалу іншим, а про створення нових конструкцій, які потребують окремого обґрунтування температурного режиму, надійності охолодження та безпечної експлуатації. Адже матеріали з гафнієм мають істотно вищі питомі енерговиділення, ніж штатні рішення, а значить вимагають іншого рівня розрахункового супроводу.
Ігор Колодій з ННЦ ХФТІ розповів про високоентропійні сплави як перспективні конструкційні матеріали для реакторів наступного покоління. Він виходив з того, що реактори IV покоління працюватимуть у жорсткіших умовах, ніж нинішні установки, а отже традиційні матеріали не завжди відповідатимуть новим вимогам. Саме тому високоентропійні сплави розглядаються як один із потенційних напрямів, де можна поєднати механічну міцність, термічну стабільність, корозійну стійкість і кращу радіаційну витривалість.
Ще один старший науковий співробітник ННЦ ХФТІ Євген Легенький представив таблеткового карбіду бору для поглинаючих елементів. Зокрема, технологію виготовлення, параметри пресування й спікання, механічні характеристики та корозійну стійкість такого матеріалу. Практичний інтерес до цього напряму пов’язаний із тим, що таблеткова форма може забезпечити більшу густину поглинаючого матеріалу, рівномірніший розподіл по висоті елемента і кращу придатність до автоматизації складання.
Інженерні рішення для галузі: контроль, нові блоки і вода для охолодження
У другій секції першого дня акцент змістився від матеріалознавства до інженерних і виробничих рішень для ядерно-енергетичного комплексу України. Однією з найбільш прикладних стала доповідь Олександра Леонова з підприємства «Хімлаборреактив» про використання вихрострумових матриць як альтернативи капілярному та магнітному контролю обладнання і трубопроводів АЕС. Традиційні методи залишаються ефективними, але є трудомісткими, залежать від людського чинника і не завжди зручні для цифрового збереження результатів. Вихрострумові матриці були представлені як рішення, що дає площинне сканування, швидшу перевірку, електронний запис даних і кращу повторюваність результатів.
Представники філії Енергоатома «Атомпроектінжиніринг» розповідали про нові енергоблоки. Зокрема, фахівці розглядали варіанти охолодження циркуляційної води конденсаторів турбін у регіонах з дефіцитом водних ресурсів. Для південних майданчиків України це питання має безпосереднє практичне значення. У доповідях аналізували кілька технічних рішень – від сухих конденсаторів до сухих модульних і баштових градирень, а також систему Геллера. Загальний висновок зводився до того, що сухі системи охолодження є перспективним напрямом для вододефіцитних умов, але потребують дуже детальних теплотехнічних і економічних розрахунків та можуть істотно впливати на компонування турбінного острова.
Малі модульні реактори: окремий науковий виклик
Тему малих модульних реакторів на конференції розглядали не просто як перспективний напрям, а як окремий науковий і регуляторний виклик. У виступах на відкритті наголошувалося, що політична підтримка SMR у Європі вже сформувалася, однак для їх реального впровадження потрібна міцна наукова база. Йшлося насамперед про дослідження пасивних систем безпеки, експериментальне підтвердження їхньої надійності та накопичення доказової бази, яка була б переконливою і для регуляторів, і для політиків. У цьому контексті конференцію в Харкові позиціонували як один із майданчиків, де формується саме така дослідницька основа для майбутнього впровадження нових реакторних технологій.
Освіта, Євратом і європейські мережі
Важливою складовою першого дня став Інформаційний день Програми Євратом в Україні. У програмі цього блоку були виступи представників FuseNet, Joint Research Centre, ENEN, ННЦ ХФТІ та Каразінського університету. У центрі уваги були підтримка освіти у сфері термоядерного синтезу, діяльність JRC у напрямах навчання та досліджень у межах Євратому, робоча програма Euratom на 2026-2027 роки, а також розвиток європейського кадрового потенціалу і подолання дефіциту фахівців.
По суті, цей блок показав, що кадрова тема в Європі перестала бути другорядною. Освіта, стажування, мобільність студентів, доступ до дослідницької інфраструктури, відкриті лабораторії та мережеві програми вже розглядаються як частина загальної стратегії розвитку ядерної енергетики. Для України це має особливе значення, оскільки участь у таких мережах означає не лише академічну співпрацю, а й доступ до інструментів, через які формуватиметься майбутній ринок ядерних компетенцій у Європі.
Другий і третій дні: безпека, експлуатація, РАВ, ВЯП і комунікація
16 квітня програма конференції відбувалася онлайн і зосереджувалася на матеріалах для ядерної енергетики, нових реакторних концепціях, ядерній криміналістиці, системах циркуляційного водопостачання, важких аваріях, імовірнісному аналізі безпеки, кіберзахисті інформаційних і керуючих систем АЕС та уроках аварійної готовності в умовах війни. 17 квітня акценти змістилися до підвищення рівня безпеки та ефективності експлуатації АЕС, моделювання процесів у ТВЕЛах, контролю водно-хімічного режиму, оцінки надійності персоналу, управління старінням обладнання, поводження з РАВ і ВЯП, радіаційного моніторингу, термоядерного синтезу та роботи з громадськістю в атомній сфері.
Конференція в Харкові продемонструвала, що українська ядерна галузь дедалі чіткіше формулює порядок денний у практичних категоріях: які матеріали потрібні, які системи контролю доцільно впроваджувати, які рішення можуть працювати на нових блоках, як розвивати власне виробництво палива, як адаптувати нормативну базу під нові реакторні технології і як зміцнювати кадровий резерв.