Гендиректор ЧАЕС розповів Financial Times про пошкодження арки ЧАЕС

31.03.2026
Financial Times опублікувала розгорнутий матеріал про наслідки удару по новому безпечному конфайнменту Чорнобильської АЕС. Одним із головних спікерів публікації став генеральний директор ЧАЕС Сергій Тараканов, який окреслив технічні, безпекові та екологічні ризики після пошкодження арки. Серед іншого він попередив, що у разі обвалу бетонного «Укриття» над зруйнованим четвертим енергоблоком у повітря може піднятися радіоактивна хмара. InfoAtom публікує його основні заяви.

Радіація не визнає кордонів

За словами Сергія Тараканова, проблему не можна розглядати лише як внутрішню українську, оскільки у разі серйозного інциденту трансуранові елементи можуть поширитися повітряними потоками за межі країни. Саме тому він назвав ситуацію «континентальною загрозою», яку не можна ігнорувати.
Окремо керівник ЧАЕС пояснив, що після пошкодження арки об'єкт втратив частину своїх ключових захисних функцій. За його оцінкою, без герметичної оболонки система вже не може повноцінно працювати у проєктному режимі, зокрема підтримувати необхідні параметри середовища всередині конструкції. Це, за логікою його заяв, означає не лише локальне пошкодження зовнішньої обшивки, а й підрив самої концепції контрольованого бар'єра над нестабільним «Укриттям».
«Без герметичної оболонки вся система не працює. Тепер між внутрішнім простором і зовнішнім світом є відкрите з'єднання. Це означає, що ми більше не можемо утримувати вологість у межах необхідних параметрів».
Сергій Тараканов також наголосив, що повне відновлення функцій нового безпечного конфайнмента буде надзвичайно складним технічним завданням. Він звернув увагу на те, що пошкоджена мембрана була вбудована всередину багатошарової конструкції, а роботи доведеться виконувати в умовах інтенсивних полів випромінювання безпосередньо над зруйнованим реактором.

Ніхто не може гарантувати, що «Укриття» витримає новий удар

Ще одним ключовим акцентом у його коментарях стала військова загроза. За словами Сергія Тараканова, над зоною відчуження майже щодня і щоночі пролітають ворожі ракети та дрони, які можуть збитися з курсу, бути дезорієнтовані засобами радіоелектронної боротьби або влучити навмисно. Він попередив, що навіть удар поблизу арки може створити сейсмічний вплив, за якого ніхто не здатен гарантувати, що старе «Укриття» витримає.
«Влучання ракети або важкого дрона поблизу арки створює сейсмічний вплив. Жоден інженер у світі не може гарантувати, що «Укриття» не обвалиться від такого удару».
Крім того, гендиректор ЧАЕС звернув увагу на інші небезпечні об'єкти майданчика. Він заявив, що на Чорнобильському майданчику розміщені велике сховище відпрацьованого палива та значні обсяги рідких радіоактивних відходів, а удар по будь-якому з цих об'єктів – навмисний чи випадковий – може спричинити катастрофу глобального масштабу.

Урок Чорнобиля – це не лише про інженерію

Сергій Тараканов пов'язав нинішню ситуацію не лише з інженерною чи технологічною проблемою, а й із питанням міжнародної відповідальності. Він фактично застеріг, що руйнування створеного людьми захисного бар'єра внаслідок війни свідчитиме про нездатність держав належно управляти ризиками, які сама ж цивілізація і створила.
«Справжній урок Чорнобиля ніколи не стосувався лише інженерії чи фізики. Він полягав у колективній моральній відповідальності людства – захищати світ від власних винаходів. Якщо ми дозволимо війні, створеній людиною, зруйнувати створений людиною захисний бар'єр, то визнаємо: ми навчилися приборкувати атом, але не навчилися керувати самими собою».
Financial Times нагадала, що після удару пожежу всередині конструкції ліквідовували 17 днів, а для гасіння в оболонці довелося зробити понад 300 отворів. Водночас, за оцінкою ЄБРР, на повне відновлення безпечних функцій об'єкта може знадобитися понад 500 млн євро.

Джерело: Financial Times 

Зняття з експлуатації