Нова американська програма UPRISE: підвищення потужності діючих енергоблоків на державному рівні
16.03.2026
Міністерство енергетики США запустило програму UPRISE – Utility Power Reactor Incremental Scaling Effort (ініціатива з поетапного нарощування потужності енергетичних реакторів), яка має збільшити ядерну генерацію насамперед за рахунок уже наявної інфраструктури. Програма, яку реалізовуватиме Управління ядерної енергетики Міністерства енергетики США (DOE), передбачає продовження ресурсу та підвищення потужності діючих реакторів, повернення в роботу зупинених об'єктів, добудову заморожених проєктів і використання вже ліцензованих майданчиків для нових реакторів.
У DOE пояснюють запуск UPRISE зростанням попиту на електроенергію, зокрема з боку промисловості та дата-центрів для систем штучного інтелекту. DOE заявляє, що програма має забезпечити 2,5 ГВт додаткових ядерних потужностей до 2027 року і 5 ГВт сумарно до 2029 року. Водночас ініціатива вписується у значно ширшу американську ціль – збільшити ядерні потужності країни зі 100 ГВт до 400 ГВт до 2050 року.
Ставка робиться насамперед на підвищення ліцензованої потужності діючих реакторів після погодження регулятора. За даними Комісії ядерного регулювання США, такі рішення застосовуються з 1970-х років, а схвалені сукупно вже додали американській енергосистемі обсяг генерації, еквівалентний приблизно восьми новим реакторам. У залежності від типу модернізації підвищення потужності може вимагати як точнішого вимірювання параметрів, так і серйозної заміни турбін, насосів, генераторів і трансформаторів.
На першому етапі UPRISE буде зосереджена на трьох напрямах: перевірці готовності ланцюгів постачання, оцінці обладнання станцій для можливого підвищення потужності або модернізації, а також підтвердженні економічних моделей для інвестиційних рішень. Пізніше цього року Управління ядерної енергетики та Управління фінансування енергетичного домінування (EDF) планують провести серію воркшопів для налагодження співпраці між власниками АЕС і великими споживачами електроенергії. У DOE наголошують, що мають понад 289 млрд доларів доступного кредитного ресурсу і можуть фінансувати до 80% прийнятних витрат на проєкти з підвищення потужності.
В Європі теж загалом використовують такий підхід збільшення ядерних потужностей через продовження ресурсу та модернізацію чинного парку. Єврокомісія у своїй актуальній оцінці інвестиційних потреб вказує, що встановлена ядерна потужність ЄС може зрости з 98 ГВт(е) у 2025 році до близько 109 ГВт(е) у 2050-му, причому інвестиції потрібні і для нових блоків, і для продовження ресурсу діючих реакторів. На Європейському форумі з ядерної енергетики ENEF-2025 модернізацію, довгострокову експлуатацію та збільшення потужності назвали економічно ефективним рішенням для декарбонізації, безпеки постачання, конкурентоспроможності та доступності електроенергії. Враховуючи, що у 2024 році АЕС виробили 23,3% усієї електроенергії ЄС, для Європи такий підхід є доповненням до нового будівництва.
Найпоказовіший приклад у Європі – Чехія. За даними ČEZ, після введення АЕС Темелін у роботу потужність кожного блока становила 981 МВт(е), а тепер середня потужність кожного з них сягає 1086 МВт(е). На АЕС Дуковани три блоки вже були підвищені з 440 до 512 МВт(е), а для четвертого ČEZ планував завершити перехід із 500 до 512 МВт(е), щоб сумарна потужність станції досягла 2048 МВт.
Slovenské elektrárne повідомляє, що на АЕС Моховце-1 і 2 у 2008 році потужність кожного блока підвищили з 440 до 470 МВт. В Угорщині MVM зазначає, що завдяки програмі підвищення потужності АЕС Пакш наразі має 2000 МВт. У Болгарії база PRIS МАГАТЕ показує для АЕС Козлодуй-5 референтну нетто-потужність 1003 МВт(е) при проєктній 953 МВт(е). У Фінляндії PRIS фіксує для Ловііса-2 референтну нетто-потужність 507 МВт(е) при проєктній 420 МВт(е), а Fortum у 2024 році оголосила ще й модернізацію турбін, що має додати приблизно 38 МВт до станції.
Україна, як і більшість європейських країн з реакторами ВВЕР, реалізовує програми підвищення потужності діючих енергоблоків АЕС ще з минулого десятиріччя. Так, в Україні для ВВЕР-1000 у програмах підвищення заплановано до 101,5% Nном. Водночас UPRISE може бути корисною для України як зразок організації процесу на державному рівні, а також поєднання технічної модернізації, ліцензійного супроводу, фінансування, роботи з ланцюгами постачання. З урахуванням того, що МАГАТЕ називає довгострокову експлуатацію діючого ядерного парку одним із ключових і найбільш оперативно реалізованих шляхів до декарбонізації та енергетичної безпеки, у повоєнній перспективі такий підхід стане для України одним зі способів швидше нарощувати надійну базову генерацію – звісно, лише за умови безпеки, якісного регуляторного супроводу і доступу до інвестицій.