Розблокування зростання SMR: роль стратегічних партнерств та «білий шум» меморандумів
17.12.2025
Фото: МАГАТЕ
Вебінар Reuters Events «Розблокування зростання SMR: стратегічні партнерства, що рухають вперед ядерний бум» зробив один простий, але неприємно правдивий висновок: малі модульні реактори не поїдуть у серію «силою інженерної волі» чи черговим пресрелізом про меморандум. Їх розблоковують партнерства – через кордони, між секторами та вздовж усього ланцюга постачання. Саме так формулює підсумок NucNet, який описав дискусію як розмову про кооперацію в умовах різкого зростання інтересу до SMR і попиту з боку нових споживачів електроенергії.
Reuters Events, як платформа B2B-подій і вебінарів, прямо позиціонує свою роль як зшивання ринку – з’єднання керівників з енергетики, фінансів, технологій та регуляторного середовища в одному просторі (офлайн і онлайн). Для SMR це технічна потреба: продукт тут складніший за сам реактор. Продукт – це «здатність звести АЕС», а вона збирається з дозволів, палива, контрактів, кадрів, EPC-спроможності, стандартів якості та довіри інвестора.
Партнерство як спосіб зменшити первинний страх
У SMR-економіці головний ворог – не конкуренти, а FOAK (перший у своєму роді проєкт): найдорожчий, найповільніший і найризикованіший. Тому партнерства тут виконують дуже приземлену функцію – розкладають ризик по кишенях багатьох учасників. Не лише «вендор + енергокомпанія», а зв’язка «вендор + замовник + будівельник + виробники ключових компонентів + фінансист + майбутній споживач». Показово, що навіть державні програми в США підштовхують саме до такої архітектури: тендер DOE на підтримку перших легководних SMR прямо закладає модель консорціумів, де мають бути і замовник, і виробник, і підрядник, і кінцеві споживачі.
Це важливо, бо реактор без довгих контрактів на електроенергію/тепло і без зрозумілого профілю доходів для банку – не актив, а прототип. А банк фінансує активи, а не прототипи.
Регуляторні «містки» як прискорювач, а не дипломатія
Один із найпрактичніших типів партнерств – регуляторний. Reuters у нещодавньому матеріалі про плани американських SMR-розробників у Європі описує Атлантичне партнерство у сфері передової ядерної енергетики між США і Великою Британією: NRC та ONR домовилися ділитися технічними оглядами і оцінками безпеки, щоб скорочувати шлях до дозволів у Британії.
Це не «підтримка інновацій», а спроба зекономити найдефіцитніший ресурс SMR-ринку – час. При цьому Reuters фіксує і протилежний чиннник: на материковій Європі ліцензування залишається фрагментованим, країни мають власні правила, а гармонізації бракує. Отже, регуляторний шлях для однієї і тієї ж технології може множитися на кількість юрисдикцій.
Окремий холодний душ – коментар про «хвилю» міжнародних оголошень: частина домовленостей може бути мотивована потребою стартапів підтримувати інтерес інвесторів. Це не робить партнерства фейковими, але підказує потребу відрізняти меморандуми «про наміри» від угод, які тягнуть за собою гроші, майданчик, ліцензійний план і графік постачань.
Паливо: партнерства, без яких SMR не запускається фізично
Якщо регуляторка – це «можна», то паливо – це «чим». Для багатьох передових SMR (і частини реакторів IV покоління) критично важливим є HALEU (високопробний низькозбагачений уран), і саме тут дефіцит перетворюється на системний ризик.
Навесні Reuters пояснив проблему в цифрах: DOE оцінює попит США на HALEU на рівні до 50 м. тонн на рік до 2035 року, тоді як виробництво в США довго вимірювалося сотнями кілограмів; додатково США не можуть імпортувати його з росії після заборон на тлі війни проти України. У жовтні Reuters додатково описав, як урядові програми намагаються «проштовхнути» ланцюг виробництва палива та фабрикації, включно з TRISO-напрямом і новими постачальниками.
Паралельно Centrus повідомила про виробництво і поставку 900 кг HALEU DOE (і понад 920 кг сумарно за контрактом) та про перехід до наступної фази виробництва.
У логіці вебінару про «розблокування зростання» це ключовий момент: без партнерств з паливного боку серійність SMR зупиняється, навіть якщо реактор «на папері» готовий.
SMR як відповідь на новий попит
NucNet у короткому описі вебінару підкреслює, що SMR-прискорення пов’язане не лише з «живленням AI», а і з вимогою надійної електрики для домогосподарств.
Reuters дає конкретні приклади того, як офтейк (домовленість зі споживачем) підтягується до SMR: зокрема, у матеріалі про паливний ланцюг згадано замовлення Oklo та не зобов’язуючу угоду на постачання потужності для дата-центрів (через майбутні Aurora) до 2044 року. А з кейсу DOE-підтримки перших SMR видно, що держава фактично стимулює модель, де великий споживач стає частиною консорціуму, а не «клієнтом у кінці черги».
Партнерства на місцях: громади, кадри, ланцюги постачання
Ще один вимір, який часто випадає з реактороцентричних аналізів, – локальна спроможність. Так, у квітні Reuters у публікації про тендер DOE зазначила, що навіть за спрощення федеральних вимог девелопери все одно змушені працювати з громадами, бо без цього проєкт не буде життєздатним – незалежно від формальних критеріїв.
А канадський приклад показує, як партнерство інституціоналізують на рівні енергостратегії: World Nuclear News описує, що стратегія Саскачевану акцентує партнерства з корінними народами, закупівлі, підготовку кадрів і зайнятість у розвитку електроенергетичних проєктів, паралельно розглядаючи варіанти SMR біля Естевану та інші типи реакторів для промислового попиту.
У перекладі з бюрократичної на реальну мову: будувати серійно можна лише там, де є кому будувати, кому експлуатувати і кому політично дозволити.
Як Reuters Events упаковує ринок: кейси, цифри, наративи
Reuters Events активно просуває аналітичні матеріали та збірки кейсів як інструмент для учасників ринку. Зокрема, у їхньому white paper про «7 SMR case studies» наводиться оцінка ринку SMR у $7,49 млрд у 2025 році та прогноз CAGR 8,9% у 2025-2034 роках (це подається як ринкова проєкція. У «Топ-10 осередків розвитку SMR, за якими варто стежити у 2025 році» Reuters Events також оперує великою оцінкою «очікуваного» глобального ринку та робить акцент на партнерствах ранніх адоптерів (у прикладах згадуються Rolls-Royce, TerraPower, X-Energy, а також проєкти Ontario Power Generation і великих технологічних гравців).
Ці цифри в показують: ринок продає не «реактор», а «портфель рішень», де партнерства – окремий продукт.
Розблокування SMR – це індустріалізація довіри
Ключовий висновок вебінару: SMR ростуть не тоді, коли хтось намалював красивий рендер, а тоді, коли з’являється мережа угод, яка робить проєкт банківським, ліцензованим, паливно забезпеченим і виконуваним «людськими руками». NucNet формулює це так: потрібні партнерства через кордони, сектори та ланцюги постачання.
Найбільш «доросла» ознака, що партнерство справжнє, проста: воно створює незворотні зобов’язання – гроші, графіки, виробничі потужності, регуляторні процедури і відповідальність.