Група «Еко-Оптіма» Зіновія Козицького готується інвестувати в малий модульний реактор на 300 МВт
11.12.2025
Засновник групи компаній «Еко-Оптіма» та «Західнадрасервіс» Зіновій Козицький в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» заявив про намір інвестувати в проєкт малого модульного реактора орієнтовною потужністю 300 МВт. За його словами, компанія вже два роки опрацьовує цю тему, відвідує профільні конференції у США та веде перемовини з General Electric Hitachi Nuclear Energy (GE Hitachi).
Козицький оцінює, що малий модульний блок на 300 МВт може окупитися менш ніж за п’ять років, залежно від конкретної моделі та конфігурації проєкту. Він підкреслює, що для України це не «екзотика», а логічний крок, адже країна вже має розвинену атомну енергетику та великий пул кваліфікованих фахівців, включно зі спеціалістами Запорізької АЕС, які виїхали з тимчасово окупованої території.
Потенційним технологічним вектором для співпраці може бути розробка GE Hitachi BWRX-300 – киплячий водяний малий модульний реактор електричною потужністю близько 300 МВт. Цей SMR ґрунтується на вже сертифікованій у США технології ESBWR, використовує природну циркуляцію теплоносія, пасивні системи безпеки та спроєктований як «designed-to-cost» – з істотним спрощенням конструкції та зменшенням обсягів будівельно-монтажних робіт порівняно з великими енергоблоками.
За даними GE Vernova, BWRX-300 може будуватися за модульною схемою в орієнтовні строки 24–36 місяців і розрахований на гнучку роботу в діапазоні навантажень, що дає змогу поєднувати його з високою часткою відновлюваної генерації в енергосистемі. Подібні блоки розглядаються для реалізації в Канаді та Польщі, а в США Міністерство енергетики підтримує проєкт впровадження BWRX-300 для Tennessee Valley Authority на майданчику Клінч Рівер у межах федерального фінансування SMR.
«Еко-Оптіма» зараз позиціонується насамперед як один із піонерів відновлюваної енергетики в Україні та найбільша група у західному регіоні, що розробляє та реалізує проєкти на вітрі, сонці й воді. Компанія має досвід роботи з міжнародними фінансовими інституціями – зокрема, EBRD, NEFCO та іншими інвесторами, реалізувала низку складних проєктів ВДЕ та інфраструктури. Цей бекграунд у великих енергетичних будівництвах, управлінні ризиками та структурованому фінансуванні Козицький розглядає як основу для входу групи в атомний сегмент.
Паралельно група вибудувала портфель із відновлюваної та газової генерації сумарною потужністю близько 246 МВт, включно з вітровими, сонячними, гідро- й газопоршневими об’єктами. Козицький наголошує, що майбутній ММР розглядається не як альтернатива цим активам, а як базове «ядерне ядро» системи, яка поєднує атомну, відновлювану та розподілену газову генерацію для підвищення стійкості енергосистеми в умовах війни та післявоєнного відновлення.
Ключові параметри атомного проєкту – вибір конкретної технології, майданчика, моделі ліцензування, взаємодії з державними операторами та регулятором – наразі не розкриваються. Ідеться про ранню інвестиційну фазу, коли група формує партнерства з технологічними постачальниками та збирає експертизу. Водночас сам факт, що потужний гравець ринку ВДЕ публічно декларує намір інвестувати у власний малий модульний реактор, сигналізує про поступовий перехід у планах українського бізнесу від ролі «споживача» атомної генерації до потенційної участі у створенні нових ядерних потужностей.