Ядерно-відновлювані гібридні енергосистеми: ДНТЦ ЯРБ підсумував переваги і «вузькі місця» в рамках європейського проєкту SANE
19.09.2025
Фото: проєкт SANE
Ядерно-відновлювані гібридні енергетичні системи (N-R HES) – це перспективне рішення для гнучкого, надійного й низьковуглецевого енергопостачання, зокрема для неелектричних застосувань – водень та аміак, централізоване тепло, промислове процесне тепло. Про це йдеться в опублікованому проєктом Uatom огляді директора Центру «ІНТЕНСА» ДНТЦ ЯРБ Олексія Дибача у межах проєкту SANE (Safety Assessment of Non-Electric Uses of Nuclear Energy). Такий підхід базується на інтеграції атомної генерації з ВДЕ та керованому розподілі потужності між мережею і споживачами тепла/пари/водню, що підвищує маневровість системи та економічну віддачу активів.
За визначенням МАГАТЕ, N-R HES — це інтегровані комплекси, у яких ядерна та відновлювана генерація можуть працювати узгоджено або тісно з’єднано та підтримувати низку продуктів і послуг поза «чистою» електрикою: від опріснення до виробництва водню. Саме така архітектура дає змогу приймати більші частки змінної «сонця і вітру» без втрати надійності, а також диверсифікувати доходи об’єкта.
Український огляд у SANE фіксує три ключові блоки вигод і ризиків. Технічний: керована низьковуглецева потужність і балансування мережі завдяки комбінації АЕС+ВДЕ та динамічному перемиканню енергії між електричними й неелектричними навантаженнями. Економічний: вища завантаженість активів, спільна інфраструктура, зниження втрат від обмежень генерації, додаткові продукти (водень/аміак/тепло). Екологічний: глибша декарбонізація енергетики та індустрії за рахунок витіснення викопного палива. Водночас необхідні адаптовані під такі «багатокомпонентні» системи аналізи безпеки, управління комплексними міжподієвими сценаріями, посилена кібербезпека та рання координація різних регуляторів (ядерний/енергетичний/промисловий) для ліцензування.
Проєкт SANE, який реалізовується в рамках програми Euratom Horizon, створює методики безпечної реалізації неелектричних застосувань атомної енергії й кейси для подальшого ліцензування інноваційних конфігурацій. Його матеріали напряму суголосні з підходом МАГАТЕ і новими європейськими планами з демонстрації SMR та промислових застосувань тепла/водню в 2030-х.
Олексій Дибач звертає увагу на потребу пілотних проєктів, розвитку випробувальної інфраструктури, спільних стандартів, а також відкритої комунікації з громадськістю, аби перевести N-R HES із рівня концепції до комерційних демонстрацій. Для України, де мережа вже інтегрує значну атомну частку, на його думку, N-R HES можуть стати інструментом декарбонізації промислового тепла та виробництва водню з опорою на власні компетенції безпеки.