Європейський суд справедливості 11 вересня анулював рішення Єврокомісії від 2017 року про державну допомогу для угорського проєкту Пакш II. У резолюції йдеться, що перед ухваленням рішення Комісія мала перевірити відповідність прямого надання контракту без тендера правилам публічних закупівель ЄС і належно це обґрунтувати. Оскарження подала Австрія, суд погодився з її аргументами й відправив справу на новий розгляд у частині мотивації Комісії.

Угорський уряд заявив, що «готовий співпрацювати з Комісією», але не бачить правових підстав зупиняти Пакш II й продовжує реалізацію графіка. Єврокомісія повідомила, що «уважно вивчить рішення та визначить подальші кроки».

Пакш II передбачає будівництво двох блоків ВВЕР-1200 за участю «Росатому» на майданчику діючої АЕС Пакш. Раніше Будапешт отримав від регулятора схвалення попереднього звіту з безпеки (PSAR), а навесні 2025-го компанія Пакш II заявляла про завершення котловану й готовність до «першого бетону» після дозволу регулятора. У 2023 році діючі чотири блоки АЕС Пакш забезпечили 48,8% виробництва електроенергії .

Рішення не блокує автоматично проєкт Пакш-2, але підвищує регуляторні ризики: Комісії доведеться або краще обґрунтувати відповідність закупівельним правилам за умов прямого контракту з «Росатомом», або переглядати підхід до держдопомоги. На тлі війни рф проти України та санкційної чутливості ядерного ланцюга постачання політичні ризики для угорського проєкту й ЄС-процедур можуть зрости, констатують західні ЗМІ.

Після вердикту Суду ЄС можливі сценарії від додаткового розслідування й ремотивації рішення Комісії до зміни умов підтримки або закупівельної моделі. Будапешт натомість заявляє про незмінність темпів будівництва. Ринок і профільні асоціації очікують, що рішення Європейського суду стане прецедентом для перевірок у великих енергопроєктах без тендерів.

Тим часом, «Росатом» стикається з низкою ускладнень у виконанні закордонних контрактів. На будівництві турецької АЕС Аккую повідомляли про затримки платежів обсягом близько $7 млрд, що гальмує роботи на енергоблоках №№2–4. Також «Росатом» готував позови до Siemens через недопоставки обладнання. У серпні турецькі джерела писали про запити російської сторони на нові податкові пільги й гарантії від Анкари на тлі напружених переговорів щодо фінансування.

У Бангладеш на АЕС Руппур розрахунки з «Росатомом» довелося переводити в юані через санкційні обмеження на доларові платежі. Влада також подовжила строк вибірки російського кредиту до 2027 року, що є непрямим свідченням графікових і платіжних збоїв.

Юридичний шлейф тягнеться й після повних розривів співробітництва. У Фінляндії, де проєкт анхіківі-1 скасували в 2022 році, «Росатом» судиться з колишніми партнерами Fortum та Outokumpu, вимагаючи $2,8 млрд компенсації. Паралельно тривають арбітражі щодо авансових платежів.

У Індії на будівництві АЕС Куданкулам офіційні особи декларують прискорення графіків, але незалежні огляди фіксують складнощі та коригування домовленостей, що також відображає постсанкційну турбулентність ланцюгів постачання.