Ми – Polskie Elektrownie Jądrowe – розпочинаємо переговори з американцями щодо укладення договору на будівництво першої ядерної електростанції в Польщі. Хочемо рухатись обачно, але з темпом.

Дизайн і проєктування в рамках колишньої так званої «проміжної угоди» з консорціумом Westinghouse-Bechtel уже завершені. Тепер ми переходимо до наступного етапу: формальної угоди EPC, що охоплює проєктування, закупівлі компонентів і будівництво. Саме тому надіслали партнерам procedural letter, і фактично це старт справжніх переговорів, які будуть нашим найголовнішим бізнес-пріоритетом. Ми не женемось за термінами, але сподіваємось, що через кілька місяців ми матимемо комплексну угоду EPC. Процес ми триматимемо під контролем, разом з Генеральною прокуратурою, яка з боку держави слідкує за нашим інтересом.

Без позитивного рішення Єврокомісії щодо державної допомоги, а йдеться про близько $16,47 млрд,  угоди не буде. Переговори з цього питання веде урядовий повноважений з енергетичної інфраструктури, міністр Врохна, і ми очікуємо, що ЄК дасть дозвіл до кінця цього року. На відміну від інших країн, ми проводили попередні переговори ще до формального подання, тож у нас є підстави сподіватись на скорочення бюрократичних строків.

Щодо відносин з американцями, в нас двостороння ситуація: вони дуже зацікавлені, але ми не менш вимогливі. Ми добре підготувалися і маємо фаховий потенціал. Для них це не просто контракт – це двері до інших замовлень у Європі й світі.

Дата введення першого реактора – 2036 рік – є цілком реалістичною. Є ще важливі етапи: дозвіл ЕК і нотифікація, втім я оптимістично налаштований. Ми бачимо, що Брюссель розуміє, як важливо мати стабільну атомну енергію, навіть у системі з великою долею відновлюваних джерел.

Наш проєкт має складатися з трьох блоків, загальною вартістю близько $52,52 млрд. На початку фази – декілька років – фінансування піде з коштів державного капіталу у $16,5 млрд, далі - за рахунок держгарантій і контрактів різниці. Ми вже отримали 11 листів намірів з країн-партнерів: США, Канади, Франції та Азії,  і це покриває понад 70 % необхідного зовнішнього фінансування.

Щодо локалізації: прагнемо, щоб польські компанії брали на себе мінімум 40 %, а краще – більше. І це реально. Дві компанії – FAMAK і Mostostal Kraków – вже пройшли перший етап процедури відповідності до американських стандартів і можуть постачати компоненти для реакторної частини. Із Туреччиною або Китаєм співпрацювати не плануємо, як це передбачає і регулювання ЄС, так і вимоги безпеки.

Ми вже готуємося і до другого проєкту. Але зараз весь наш ресурс спрямований на північ – до першої АЕС на Помор’ї.