Харківський НТК «Ядерний паливний цикл» координуватиме виготовлення дослідних поглинаючих стрижнів для Енергоатома
27.06.2025
Фото: НТК ЯПЦ ННЦ ХФТІ
Науково-технічний комплекс «Ядерний паливний цикл» ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» надасть технічну підтримку та авторський нагляд виготовлення установчої партії поглинаючих стрижнів системи управління та захисту (ПС СУЗ).
Відповідна інформація розміщена на майданчику Prozorro.
У договорі з філією НАЕК «Енергоатом» «Атоменергомаш» надання послуг заплановане не пізніше грудня 2026 року. Окрім навчання персоналу договором передбачені аналіз параметрів на усіх етапах технологічного процесу при виготовленні нейтроннопоглинальних матеріалів, поглинаючих елементів та самих ПС СУЗ, вибір оптимальних режимів експлуатації обладнання, доопрацювання ряду документів тощо.
Наприкінці грудня 2022 року «Атоменергомаш» замовив харківському НТК «Ядерний паливний цикл» виготовлення дослідної партії поглинаючих стрижнів кількістю 12 штук.
Значно раніше НТК ЯПЦ ННЦ ХФТІ розробив робочий проєкт на дослідні ПС СУЗ реактора ВВЕР-1000 українського виробництва та разом з фахівцями «Атоменергомаш», якому ули передані технології та проведено навчання.
У 2017 році директор науково-технічного комплексу «ЯПЦ» Володимир Красноруціький доповідав на засіданні Президії НАН України, що дослідні партії ПС СУЗ планувалося виробити для реакторних випробувань у 2019-2020 рр. У 2016-2018 рр. вперше в Україні були розроблені конструкції та технологічні процеси виготовлення регулюючих стрижнів, які планувалося виробляти з титанату та гафнату диспрозію. А у 2019 році НТК заключив відповідний договір із «Атоменергомашем» на розробку ПС СУЗ до 31 грудня 2019 року.
Після повномасштабного вторгнення російського агресора та окупації Енергодара, де знаходилася частина потужностей «Атоменергомаша» виробництво було створено з нуля на іншому заводі.
У ХФТІ протягом багатьох років проводились роботи над багатьма варіантами паливних систем, які застосовуються у світі. Цей досвід втілився, зокрема, у розробці нейтронпоглинальних матеріалів і створенні конкретних конструкцій з їхнім застосуванням. Наприклад, було розроблено нейтронпоглинальний матеріал — моноалюмінат гадолінію, виготовлено дослідну партію поглинаючих елементів, яку поставили в реактор криголама.