Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження про виклики та перспективи
20.05.2025
26 квітня виповнилося 39 років із дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції - однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства. Сьогодні Зона відчуження – унікальний майданчик для наукових досліджень, інновацій та міжнародного співробітництва. Про її нову роль, виклики й перспективи розвитку після деокупації розмовляло агентство «Інтерфакс-Україна» з головою ДАЗВ Григорієм Іщенком.
З січня ми провели приблизно дві виїзні наради в зоні відчуження з ДСНС і нашими підприємствами. Також була проведена нарада з головою Державної служби з надзвичайних ситуацій Андрієм Даником. Зараз спільно з Міндовкілля намагаємося донести інформацію про цю ситуацію до ширшого загалу: і до Уряду, і до Верховної Ради. Тому ми направили листи до Комітету з питань екологічної політики та природокористування, очолюваного Олегом Бондаренком, щоб він очолив комісію для залучення фінансування і засобів для проведення протипожежних заходів у зоні відчуження.
На жаль, за ці 39 років з боку агентства та підприємств, які працювали там – це ДСП "Північна пуща" і Чорнобильський-радіаційно-екологічний біосферний заповідник – були певні недоліки, зокрема, організаційні. За підрахунками наших науковців, в зоні відчуження накопичилося близько 14 мільйонів кубометрів поваленого лісу, що становить серйозну загрозу для такого міста, як Київ. Залежно від погодних умов, це може бути небезпечно не лише для українських міст, а й для європейських.
Виїзна комісія запланована на цей або наступний тиждень. Олег Бондаренко буде збирати комісію, до якої буде запрошено ДСНС, деякі міністерства та відомства уряду, а також наші підприємства.
Але ми не стоїмо на місці і активно працюємо над цими питаннями. Буквально місяць тому за нашим зверненням ДСНС передала 14 пожежних автомобілів для зони відчуження. Світлана Гринчук, міністр захисту довкілля та природних ресурсів України, разом з головою ДСНС Андрієм Даником передала ці автомобілі нашим підприємствам. Зараз ми своїми силами, в межах можливостей, проводимо протипожежні заходи, розмінування протипожежних смуг і робимо все, щоб забезпечити максимальний рівень пожежної безпеки в зоні відчуження.
Про державні фінаси. У 2024 році видатки за бюджетними програмами ДАЗВ, відповідно до закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", склали за загальним фондом державного бюджету на суму 1 млрд 875 тис. грн. За спеціальним фондом державного бюджету - 632 млн 150 тис., за загальним фондом – 1 млрд 874 млн 430 тис. А за ще одним спеціальним фондом — 430 млн 162 тис. Це стосується 90-ї, 10-ї та 120-ї програм, які пов’язані із зняттям з експлуатації Чорнобильської станції та поводженням з радіоактивними відходами.
Про плани щодо поводження з РАВ. Ми на етапі внесення змін до Стратегії поводження з радіоактивними відходами. Була проведена науково-технічна рада, на якій обговорювалося це питання, та розробка конструкції розвитку комплексу "Вектор". Це ключова складова, яка повинна бути реалізована, щоб ми змогли розпочати процес вилучення відходів з атомних станцій України, із сховищ підприємств "Радон". На жаль, як вам відомо, київський "Радон" знаходиться на території міста Києва, і це є великою проблемою, що не вирішується вже багато років. Отже, так, ми будемо вносити певні зміни.
Зараз більше уваги міжнародних партнерів приділяється ліквідації наслідків пошкодження Арки НБК Чорнобильської станції російським БпЛА та пуску в експлуатацію комплексу "Вектор". Ми розробляємо проєкти з будівництва залізниці для КВ "Вектор", будівництво технологічного корпусу, призначеного для переробки радіоактивних відходів, та будівництва сховищ для низько- та середньоактивних відходів.
Першочергово сьогодні для нас - комплекс "Вектор". Це на сьогодні ключова структура в системі поводження з радіоактивними відходами. І це - центральне сховище України. Туди має надходити упаковка або радіоактивні відходи, які потім ще можуть бути іммобілізовані, перероблені та підготовлені до захоронення в сховищі. Це основна задача на сьогоднішній день.
Тому ми працюємо в комплексі - і ДСП "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами", і ЧАЕС. Вже проводяться спільні наради технічного персоналу, знаходяться технічні рішення з передачі низько- і середньоактивних відходів з ВП "Енергоатом".
Ми також опрацьовуємо технічні рішення щодо передачі радіоактивних відходів з підприємств системи "Радон". Попереду велика роботу з перенесення площадки Київського спецкомбінату на комплекс "Вектор" із вилученням відходів і переведенням самого об’єкта, так би мовити, у "зелену галявину". Ми почали роботи над технічним рішенням щодо перевезення і вилучення рідких радіоактивних відходів з аварійних сховищ Київського спецкомбінату. Вони мають пройти іммобілізацію і заключення в безпечну матрицю на ЧАЕС, а потім - передачу до комплексу "Вектор".
Тобто, наші підприємства вже діють як один злагоджений механізм. Ці роботи потребують певного часу, спокою. Їм не потрібен ажіотаж. В таких роботах - і в атомній енергетиці, і у нас, адже це практично ключова галузь ядерної безпеки - потрібен спокій. Просто крок за кроком треба виконувати заплановану роботу.
Про «зелений перехід». Буквально місяць тому міністр захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук, посол Іспанії, секретар Ради національної безпеки і оборони відкрили в Чорнобилі сонячну електростанцію потужністю 762 кВт. Вона побудована за рахунок вкладень Іспанії.
Цього року ми також плануємо запустити ще одну сонячну станцію потужністю 2 МВт на майданчику, де складалась Арка НБК. Практично всі підготовчі роботи вже завершені. Наразі матеріали перебувають на експертизі і невдовзі розпочнеться будівництво. Сподіваємося, що до осені вона буде введена в експлуатацію.
Крім того, майданчики як у самому місті Чорнобилі, так і поблизу Чорнобильської АЕС мають великий потенціал для розвитку відновлюваної енергетики — як сонячної, так і вітрової. Ці проєкти вже давно розробляються, й отримані відповідні експертні висновки.
Ми також готові виділити земельні ділянки для розміщення малих модульних реакторів для НАЕК "Енергоатом". Найближчим часом очікується підписання угоди або меморандуму про початок робіт. Це частина програми, яка, сподіваюся, буде реалізована в Україні. Маю надію, що саме наша країна стане першою, хто отримає відповідну ліцензію.
Про незаконні дії. Щодо рубки лісів - сам читав, або чув. Наразі ми намагаємося впорядкувати всі роботи, пов’язані передусім із забезпеченням дотримання закону нашими підприємствами. Тому нами започатковано механізм, щоб при отриманні лісорубних квитків, були створені комісії із залученням Екоінспекції та інших органів, які будуть чітко контролювати цей процес.
Щодо незаконного проникнення на територію зони відчуження — так, це є. Багато людей сприймають зону як туристичний об’єкт, хоча це вкрай небезпечно. Більше місяця територія перебувала під контролем окупантів, які залишили після себе заміновані ділянки. І сьогодні ніхто не може точно сказати, які місця є безпечними, а які — ні. Під час виконання протипожежних заходів ми залучаємо підрозділи ДСНС та Збройних Сил України, які розміновують нам дороги, щоб ми могли розчищати просіки.
Трапляються випадки, коли люди проходять ці всі пости і заходять як сталкери, є й інші люди, але цими людьми опікується поліція і Служба безпеки України.
Про розмінування. На мою думку, поки що розмінування прикордонних територій - питання не на часі. Натомість ті ділянки, де мають проводитися протипожежні заходи, повинні бути розміновані, а територія - певною мірою контрольованою.
Про наслідки окупації. Як приклад можу навести ті підприємства, які виконують основну бар’єрну функцію. Підприємство "Екоцентр" було знищене майже на 100%. Було обстріляно й пошкоджено будівлі. Була втрачена вся техніка, збитки оцінюються не в одному мільйоні доларів або євро. Зокрема, на підприємстві працювала центральна аналітична лабораторія першого класу. Зараз ми розпочали її відновлення - частково за кошти донорів, Єврокомісії, інших країн. Приблизно рік тому підприємство повернулося до роботи у довоєнному режимі.
На ЧАЕС також зафіксовані знищення або вивезення техніки. Втрати понесли практично всі підприємства зони відчуження. У великій кількості окупанти забрали пожежну техніку. Можливо, ви чули: трекери відстежували техніку, вивезену з зони, в Білорусь.
Загалом збитки підприємств зони становлять близько 3 мільярдів євро. Міжнародні партнери активно допомагають нам з відновленням.
Про флору та фауну. В Чорнобильському заповіднику зараз нараховується понад 300 хребетних тварин: як звичайних, так і занесених до Червоної книги України, світу під певними статусами. І понад 1200 судинних рослин. Ви розумієте, що резерват на забрудненій території – це унікально. І ми, мабуть, такі єдині у світі.
Особливу увагу привертають коні Пржевальського, які занесені до Червоної книги, і які вже понад 20 років успішно у нас розмножується, хоча це тварини, які більше пристосовані до рівнинних ландшафтів, ніж до лісових. Наприклад, якщо наприкінці 1990-х було завезено в зону відчуження трохи більше 20 особин, то зараз їх від 120 до 170. Точну кількість порахувати наразі неможливо. Знову ж таки, через частково заміновану територію. І тваринному світу зараз не зовсім безпечно перебувати на деяких ділянках, тому що вони можуть підірватися на мінах. Військові вже передавали нам дані про загибель тварин на мінах, зокрема коней Пржевальського.
Ще одне унікальне явище, яке протягом останніх кількох років привертає увагу, як світових, так і українських медіа - це здичавілі корови, які мешкають в околицях села Луб'янка. Вони колись були свійськими, якщо не помиляюся, в 2012-2013 році. Потім поступово почали дичавіти, тому що не було вже господарів, які б за ним доглядали. Нині це вже третє чи четверте покоління, але генетична пам'ять є, тому вони все одно більше, ніж на декілька кілометрів від села Луб'янка не відходять.
Нещодавно помітили гніздування орлана-білохвоста, який теж, якщо я не помиляюсь, занесений до Червоної книги.
Заповідник, насамперед, є науковою організацією. Це не підприємство. Для роботи там залучаються науковці з інших країн світу для вивчення флори і фауни в зоні відчуження. Однак зараз, через безпекові питання, ми не можемо запрошувати людей, або давати їм якусь можливість для дослідження, тому що заміновано може бути де завгодно. Наприклад, нещодавно трапився інцидент із трактором, який працював на ділянці, що раніше пройшла перевірку. Відбувся підрив, але, на щастя, ніхто не загинув. Ми зараз обмежено даємо допуск тільки журналістам, або працівникам дипкорпусу, які підтримують і фінансують деякі міжнародні технічні проєкти.
Джерело: «Інтерфакс-Україна»