Приблизно 70% діючих дослідницьких реакторів у світі досягли 40-річного віку. Хоча термін експлуатації таких установок може сягати 60 років і більше, надзвичайно важливо, щоб програми управління старінням, модернізація і реконструкція були розроблені й впроваджені вчасно. Враховуючи загальну тенденцію обмеження фінансування будівництва нових об'єктів, розробка і впровадження раціональних програм експлуатації та технічного обслуговування, а також управління терміном служби є життєво важливими для забезпечення подальшої безпечної експлуатації та оптимізації експлуатаційних характеристик існуючих дослідницьких реакторів.

Про це йшлося на першій дослідницькій координаційній нараді з розробки аналізів старіння  дослідницьких реакторів, в якій взяв участь Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки.

Метою заходу був запуск координованого дослідницького проєкту, визначення обсягу та очікуваних результатів чотирирічного дослідження, повідомив ДНТЦ ЯРБ.

У ході наради розглядалися робочі плани кожного учасника з точки зору внеску в загальні цілі, спрямовані на розробку концепції та керівництва щодо застосування аналізів старіння до дослідницьких реакторів. Розроблені настанови у межах проєкту будуть опубліковані в документі МАГАТЕ TECDOC, що міститиме методологію визначення, валідації та розробки аналізів старіння для дослідницьких реакторів із застосуванням диференційованого підходу з урахуванням типу дослідницького реактора, а також доцільності та користі від виконання аналізів.

ДНТЦ ЯРБ представив доповідь «Розробка та впровадження процедури виконання аналізів старіння, що визначають строк служби (TLAA) для дослідницького реактора на етапі довгострокової експлуатації», де йшлося про підходи до управління старінням Київського дослідницького реактора.

«Київський дослідницький реактор потужністю 10 МВт був введений в експлуатацію в 1960 році. Проєктом не було визначено термін експлуатації, але оскільки реактор експлуатується вже 65 років, необхідно продемонструвати, що його системи, елементи та конструкції продовжують безпечно виконувати свої проєктні функції впродовж всього строку експлуатації», - зазначила Світлана Банько, провідна наукова співробітниця відділу довготермінової експлуатації ДНТЦ ЯРБ.

За її словами, запропонований підхід включатиме розробку і впровадження процедур аналізів старіння для реактора як засобу демонстрації того, що залишковий ресурс ключових систем, елементів та конструкцій продовжиться принаймні до закінчення запланованого терміну експлуатації. Аналізи старіння, що розглядатимуться на предмет можливості застосування для обладнання дослідницького реактора, зокрема включатимуть термічне старіння, радіаційне окрихчення, циклічну втому, корозію і аналіз росту тріщин та будуть зосереджені на ключових елементах, таких як корпус реактора (бак), насос першого контуру і теплообмінник.

Роботи в межах проєкту ДНТЦ ЯРБ запропоновано здійснювати у 4 етапи: дослідження за темою «Досвід України в аналізі механізмів деградації та ефектів старіння під час експлуатації дослідницьких реакторів» на основі огляду та аналізу наявної інформації щодо управління старінням дослідницьких реакторів, враховуючи науково-дослідницьку діяльність, що проводиться в Україні; дослідження за темою «Розробка методології застосування аналізів старіння для дослідницьких реакторів на рівні національної практики»; дослідження за темою «Пілотне застосування аналізів старіння для обраних випадків». І нарешті розробка рекомендацій щодо застосування аналізів старіння, що визначають строк служби на національному рівні (для експлуатуючої організації та регулятора).