ДНТЦ ЯРБ знижує консерватизм оцінок критичності систем поводження зі свіжим та відпрацьованим ядерним паливом
11.12.2024
Про потребу вдосконалення підходів до поводження зі свіжим та відпрацьованим ядерним паливом йшлося на навчальному семінарі, що провів Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки.
Так, старша наукова співробітниця лабораторії нейтронно-фізичних розрахунків перехідних та аварійних режимів ДНТЦ ЯРБ Олена Дудка зазначила, що у нормативні вимоги щодо обґрунтування ядерної безпеки був закладений певний консерватизм і, на думку фахівців, це виправдано. Адже має бути впевненість, що за будь-яких умов система не стане підкритичною. Консерватизм виправдовувався на початкових етапах розвитку галузі, коли збагачення палива було істотно менше від сучасного.
Проте «галузь розвивається, паливні цикли вдосконалюються, збагачення підвищується. І нам вже не завжди вдається обґрунтувати ядерну безпеку систем поводження з ядерним паливом у відповідності до цих вимог без використання додаткових методологічних підходів або організаційно технічних заходів. Зараз ми отримуємо більш реалістичні дані. Також використовуємо сучасні методологічні і розрахункові підходи, що разом з дотриманням високої культури безпеки дозволило знизити консерватизм оцінок критичності цих систем без зниження досягнутого рівня ядерної безпеки», – зазначила Олена Дудка.
Своєю чергою начальник лабораторії аналізу режимів роботи ядерних установок Юрій Ковбасенко, говорячи про особливості систем поводження з паливом та аналіз їх ядерної безпеки з метою підтвердження неможливості виникнення аварій внаслідок виникнення критичності наголосив на необхідності й перевагах детерміністичного підходу при аналізі аварій. «При аналізі критичності у відповідності до принципу консервативності, тобто аналізі найбільш небезпечного із можливих варіантів необхідно враховувати найменше вигоряння і найбільш високе збагачення, а при аналізі радіаційної безпеки навпаки, найбільше вигоряння і найменше збагачення», – повідомив Юрій Ковбасенко.