На початку 2023 року шведський оператор АЕС завершив первинне техніко-комерційне обґрунтування будівництва щонайменше двох ММР на АЕС Рінгхальс протягом першої половини 2030-х років.

Vattenfall повідомила, що наступні кроки включатимуть детальний аналіз пропозицій двох постачальників ММР, які увійшли до короткого списку, та спільний графік реалізації варіанту будівництва нових блоків.

Водночас компанія інформує, що продовжуватиме паралельно вивчати умови будівництва великомасштабних реакторів на АЕС Рінгхальс, потенційні технології для яких можуть надати американська компанія Westinghouse, французька EDF та південнокорейська KHNP.

За словами Дезіре Комстедт, керівниці відділу нової ядерної енергетики Vattenfall, незалежно від того, чи вибере Vattenfall ММР або великі реактори, майбутнє інвестиційне рішення вимагатиме «розумної моделі розподілу ризиків з державою. Це необхідно для того, щоб знизити витрати на фінансування і, таким чином, забезпечити розумну вартість виробництва електроенергії, яку клієнти готові платити». Раніше уряд розглядав лише державні кредитні гарантії на 400 млрд. шведських крон (38 млрд. доларів США) для атомної енергетики. Однак торік він вирішив, що одних кредитних гарантій недостатньо для стимулювання нового виробництва. Щоб посилити умови та забезпечити додаткові стимули для інвестування в атомну енергетику, дослідник повинен запропонувати модель розподілу ризиків і фінансування, за якої держава розподіляє ризик.

У Швеції експлуатується шість комерційних ядерних енергоблоків на трьох майданчиках: АЕС Форсмарк, Оскарсхамн та Рінгхалс.

Наприкінці 2023 року шведський Уряд оприлюднив дорожню карту, яка включає будівництво нових ядерних генеруючих потужностей, еквівалентних щонайменше двом великомасштабним реакторам, до 2035 року, а до 2045 року заплановане введення в експлуатацію десяти нових великомасштабних реакторів.

Через зростаюче споживання електроенергії важкою промисловістю та машинобудуванням із прогнозом в +6%/рік, Швеція прагне зменшити вплив можливого дефіциту та збільшити власну роль на скандинавському ринку електроенергії. Очікуваний майбутній дефіцит Норвегії та Данії в перспективі робить Швецію другою Францією у питанні забезпеченні енергетичної безпеки в регіоні. В загальному, навіть зараз, шведський енергетичний комплекс експортує кожного дня не менше 5 ГВт електроенергії до країн ЄС, що робить його одним із найстабільніших та перспективних у питанні розвитку промисловості.