Жоден так званий малий модульний реактор не був проданий або навіть побудований в США, але американські чиновники намагаються переконати країни-партнери придбати передові ядерні реактори, які все ще розробляються американськими фірмами. Мета: відвоювати частку ядерного ринку у росії і захиститися від швидкозростаючої ядерно-технологічної галузі Китаю, - пише видання.

Минулого місяця на конференції Організації Об'єднаних Націй з питань зміни клімату в Дубаї 20 країн світу домовилися про пакт під керівництвом США, який потроїть світове виробництво ядерної енергії протягом трьох десятиліть. Тим часом, Палата представників, контрольована республіканцями, і Сенат США, очолюваний демократами, прийняли законодавство, спрямоване на те, щоб розбудовувати потенціал для збагачення урану всередині країни, знищуючи залежність від росії.

Видання нагадує, що у листопаді США підписали угоду про сприяння продажу ядерних технологій і матеріалів Філіппінам - лише одній з країн Південно-Східної Азії, яка переосмислює ядерну енергетику через десяток років після катастрофи на японській АЕС Фукусіма. Наразі США прагнуть підписати угоди про партнерство на 50 років або довше, щоб надати американські технології колишнім енергетичним партнерам Москви і країнам Південно-Східної Азії, що швидко розвиваються і стурбовані надмірною залежністю від китайської та російської енергетики.

Американські урядовці кажуть, що вони працюють з розробниками ММР, а також з державним Експортно-імпортним банком і Міжнародною фінансовою корпорацією розвитку США, щоб отримати закордонні замовлення, які дозволять знизити витрати і сформувати портфель замовлень на нову технологію, водночас пов'язуючи енергетичні системи країн з США і їхніми союзниками. За оцінками Агентства з ядерної енергії США, до 2035 року світовий ринок ММР може досягти 21 гігават.

"Йдеться про побудову дуже, дуже довгострокового стратегічного партнерства", - цитує WSJ Джеффрі Пайєтта, помічника міністра енергетики Державного департаменту США.

Щоб зробити експорт ядерного реакторобудування життєздатним інструментом зовнішньої політики, американським компаніям доведеться довести, що вони можуть постачати менші реактори на експорт вчасно і в рамках бюджету - мета, яка вислизає від великих атомних електростанцій на Заході, - пише видання.

Водночас Девід Далтон на сайті NucNet констатує: ядерна галузь потребує підтримки, щоб зупинити домінування росії та Китаю на ринку. Певні "політичні прискорювачі" допоможуть швидкому впровадженню в умовах конкуренції з боку Москви і Пекіна, - йдеться у доповіді лондонського аналітичного центру New Nuclear Watch Institute (NNWI). Зокрема, росія і Китай можуть домінувати в секторі малих модульних реакторів, що розвивається, якщо уряди цих країн не впровадять політику підтримки та не допоможуть постачальникам запропонувати комплексні пакети управління життєвим циклом для нових проєктів.

У доповіді зазначється, що російська державна ядерна корпорація "Росатом" використовує потужну державну підтримку і інтегровану бізнес-модель "станція як послуга", яка, ймовірно, поширить своє нинішнє домінування на експортному ринку великих реакторів потужністю понад 1 000 МВт на сектор ММР.

Прогнозується, що Китай наслідуватиме російську модель, залишаючи західним постачальникам "значний виклик для збереження конкурентоспроможності", - попереджають автори доповіді. - Наявність моделей "станція як послуга" або "будівництво-власність-експлуатація", коли постачальники пропонують комплексне управління життєвим циклом станції, може змінити правила гри. "Цей підхід, який включає постачання свіжого палива і поводження з відпрацьованим паливом в обмін на довгострокові контракти на постачання енергії, може значно підвищити привабливість проектів ММР".

У звіті міститься заклик до суттєвої підтримки, яка має виходити за рамки НДДКР і ліцензування і включатиме заходи, прямо спрямовані на прискорення швидкого серійного розгортання ММР.

Ці "політичні прискорювачі" повинні бути спрямовані на життєздатні застосування ММР, такі як заміна вугільних електростанцій як джерел базового навантаження в енергосистемі. Конкретні механізми підтримки можуть бути розроблені для централізованого теплопостачання, а також позамережевого електро- та теплопостачання для гірничодобувних підприємств та віддалених населених пунктів.

Також необхідні спеціальні механізми підтримки, такі як контракти на різницю в тарифах та угоди про закупівлю електроенергії.

У доповіді констатується, що прогрес у секторі ММР за останні 10-15 років був скромним, а галузь, що розвивається, стикається зі складною взаємодією технологічних, економічних і геополітичних чинників, які впливають і стримують впровадження і масштабування реакторної технології.