Шість нових науково-дослідних робіт з відомчої тематики запланував на 2024-2026 рокі Інститут проблем безпеки АЕС НАН України. Розповідаємо які саме теми та як будуть впроваджені їхні результати.
Так, на 2024-2026 роки ІПБ АЕС запланував дослідження фізикотехнічних характеристик і хімічних властивостей опроміненого графіту ядерних установок. В рамках цієї теми планується розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо поводження з опроміненим графітом, а також порівняння з вихідним графітом ядерної чистоти. Результати будуть актуальні під час зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС.
Моделювання умов і впливу випромінювання на матеріали та біологічні об’єкти всередині Нового безпечного конфайменту дасть змогу дослідити можливості використання об’єкта «Укриття» для біологічних і матеріалознавчих цілей. В рамках дослідження планується побудувати комплексну математичну модель впливу випромінювання різних типів, щільності й енергій, наявних у Новому безпечному конфайменті, на матеріали й об’єкти біоти; створити карту доступних для біологічних і матеріалознавчих досліджень «точок» в Новому безпечному конфайменті; розробити прототип захисного контейнера для досліджень біологічних зразків всередині Нового безпечного конфайменту. Результати планується впровадити у навчальний процес Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Актуальна тема – прогнозування впливу окупації Чорнобильської зони відчуження на забруднення підземних вод. На основі відбору проб із спостережних свердловин та з окопів, а також лабораторних досліджень буде побудовано тривимірну математичну модель радіогідроекологічних умов території Чорнобильської зони відчуження у цілому й окремих ділянок розміщення водозаборів. Будуть зроблені прогнози розповсюдження радіонуклідів від «фонових», що утворилися під час аварії на Чорнобильській АЕС, та нових, що пов’язані з окупацією, джерел забруднення, а також моделювання радіогідрохімічних умов на водозаборах і ділянках розвантаження. Крім того фахівці ІПБ АЕС розроблять науково обґрунтовані рекомендації щодо зменшення негативного впливу радіоактивного забруднення довкілля, а також захисту персоналу станції та населення. Інформація потрібна широкому колу установ, зокрема ДАЗВ та ЧАЕС.
Крім цього Інститут планує дослідити вплив змін проєктних умов експлуатації комплексу НБК – об’єкт «Укриття» під час воєнного стану і наслідків дій окупаційних військ рф на забезпечення ядерної та радіаційної безпеки. Під час виконання цієї роботи планується побудувати цифровий двійник комплексу НБК – об’єкт «Укриття»; вдосконалити фізичну модель еволюції структури лавоподібних паливовмісних матеріалів; дослідити зміну важливих параметрів об’єкта «Укриття» з причини наслідків дій окупаційних військ рф на території Зони відчуження; зробити прогнозування зміни важливих параметрів безпеки об’єкта «Укриття» в найближчій та довгостроковій перспективі. І, здаєтся, найважливіше – розробити науково обґрунтовані методичні рекомендації з мінімізації небезпечного впливу комплексу на довкілля, а також з метою захисту персоналу ЧАЕС та населення. Результати плануються плануються до впровадження у навчальний процес ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України» та на ЧАЕС.
Крім того Інститут планує розробити науково обґрунтовані рекомендації з управління старінням сховищ відпрацьованого ядерного палива. Робота реалізовуватиметься на основі нових методів оцінки цілісності компонентів контейнерів зберігання, за якими буде визначено закономірності процесів старіння ССВЯП. Науково обґрунтовані рекомендації з управління старінням сховищ ВЯП плануються до впровадження НАЕК «Енергоатом», а нові методи оцінки цілісності компонентів контейнерів зберігання ВЯП – у навчальний процес КНУ ім. Тараса Шевченка.
Якщо попередні теми стосувалися розв'язання проблем минулого, то наступна орієнтована на майбутнє. 2 роки ІПБ АЕС буде займатися удосконаленням відомих методів оцінки впливу радіаційних об’єктів на довкілля для застосування під час будівництва та експлуатації нових об’єктів атомної енергетики та промисловості України. Зокрема, реакторних установок АР1000 Westinghouse Electric Company.У рамках роботи планується створити просторові бази фізико-географічних, радіоекологічних і метеорологічних даних про територію розміщення АЕС та характеристик окремих об’єктів на ній для забезпечення комплексу математичних моделей відповідною вхідною інформацією; отримати прогнозні оцінки впливу на довкілля нерадіаційних факторів під час будівництва блоків АЕС з використанням новітніх реакторних установок; надати оцінку радіаційного стану навколишнього середовища та дозових навантажень на населення у районах розташування АЕС за умов її нормальної експлуатації та можливих радіаційних аварій; надати оцінку наслідків викидів радіоактивних речовин з АЕС із реакторними установками АР1000 за умов нормальної експлуатації та можливих проєктних і запроєктних радіаційних аварій в зоні відповідальності АЕС.
