У партнерстві з Державним агентством України з управління зоною відчуження Євросоюз реалізував першу фазу проєкту «Модернізація систем дозиметричного контролю в зоні відчуження та моніторингу навколишнього середовища (радіаційного) на комплексі «Вектор» та ПЗРВ «Буряківка». Про це минулого тижня повідомив Спільний офіс підтримки (JSO) Єврокомісії.

На першому етапі розроблено та затверджено регулюючим органом проєктну документацію, а також технічні специфікації для закупівлі необхідних систем та обладнання для модернізації радіаційного моніторингу навколишнього середовища на комплексі «Вектор» та та ПЗРВ «Буряківка» та систему дозиметричного контролю у Зоні відчуження.

Другий етап включатиме закупівлю визначених систем і додаткового обладнання, їх установку, введення в експлуатацію та навчання персоналу Кінцевих користувачів. Він розпочався у квітні 2023 року і триватиме до 2025 року. Його впровадженням керуватиме Український науково‐технологічний центр (УНТЦ) за фінансових внесків багатьох донорів, - йдеться у повідомленні.

«Після тривалої участі Європейського Союзу в підтримці України у подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи, тепер уже 37 років потому, ми разом досягли етапу, коли ситуація значно стабілізувалася. Однак, зараз необхідно приділити значну увагу усуненню чималої шкоди, завданої російською окупацією ЧЗВ у лютому та березні 2022 року, щоб відновити цю стабільність. Цей проєкт зробить значний внесок у цю потребу», – зазначив керівник проєкту від Європейської комісії д-р Ганс ван Вліє.

За словами очільника ДАЗВ Євгена Крамаренка, проєкт спрямований на підвищення радіаційної безпеки в Україні, зокрема за рахунок модернізації систем радіаційного моніторингу та дозиметричного контролю навколишнього середовища, як навколо комплексу «Вектор», ПЗРВ «Буряківка», так і в Зоні відчуження в цілому.

Як повідомляється, радіаційний моніторинг навколишнього середовища підтримує безперервне вимірювання рівнів радіоактивності на об’єктах поводження з відходами у ЧЗВ. Проєкт реалізовано групою експертів Консорціуму на чолі з Assystem Engineering and Operations Services у співпраці з турецькою дочірньою компанією Assystem ENVY та українською компанією АТ КІЕП у партнерстві з ДАЗВ, Чорнобильською АЕС, ДСП «ЦППРВ» та ДСП «Екоцентр».

JSO нагадав, що з 1991 року Європейський Союз надав понад 1,07 млрд. євро на проєкти, спрямовані на підвищення безпеки атомної промисловості України. Проєкти забезпечили підтримку поліпшення безпеки при експлуатації та обслуговуванні чотирьох атомних електростанцій України, розвиток відповідної національної інфраструктури для безпечного поводження з радіоактивними відходами, інституційну підтримку Ядерного регулятора та, нещодавно, заходи, пов'язані з очищенням та безпечною ремедіацією об’єктів ядерної спадщини. Крім того, значні фінансові внески ЄС підтримали створення Нового безпечного конфайнменту та інших об'єктів для підтримки безпечного поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами, а також кілька соціальних проєктів на підтримку громад, які постраждали внаслідок Чорнобильської аварії.

Спільний офіс підтримки (JSO) був створений для Управління Інструментом співробітництва з ядерної безпеки в Україні Європейської Комісії в Києві в січні 2005 року. JSO надає пряму підтримку українським партнерам ЄК в ідентифікації, підготовці та реалізації проєктів в рамках INSC відповідно до вимог їх технічного завдання. Основна мета JSO є підтримка просування ефективної культури безпеки в Україні відповідно до принципів Конвенції МАГАТЕ про ядерну безпеку та відповідно до положень Договору про EURATOM.