Побачила світ книга Олени Паренюк та Катерини Шаванової «Страшне, прекрасне та потворне в Чорнобилі»
11.05.2023
Фото: suspilne.media
Науково-популярне видавництво «Віхола» до тридцять сьомих роковин Чорнобильської аварії видало книгу «Страшне, прекрасне та потворне в Чорнобилі: від катастрофи до лабораторії» двох кандидаток біологічних наук – старшої наукової співробітниці Інституту проблем безпеки АЕС Олени Паренюк та керівниці проєктів з досліджень та розвитку напряму рослинництва в агрохолдингу «Kernel» Катерини Шаванової.
«У цій книжці ви не знайдете детального аналізу подій, що сталися 26 квітня 1986 року, чи історій ліквідаторів. Натомість ви дізнаєтеся основи радіаційної науки, познайомитеся з людьми, які її творять, і зрозумієте, що відбувається в Чорнобилі та яким може бути майбутнє радіаційної і ядерної безпеки у світі після завершення війни в Україні», - йдеться у анотації до книги.
Книга дає відповіді на запитання: Чи безпечний до вживання чорнобильський сніг та чи варто смакувати картоплею із зони відчуження? Що відбувається на АЕС і чому алкоголь не рятує від радіації? У чому різниця між радіобіологією та радіоекологією, випроміненням й опроміненням і чому не варто панікувати, якщо зупинився енергоблок якоїсь АЕС? А також розповідає про окупацію Чорнобиля та ситуацію на Запорізькій АЕС, тактичну ядерну зброю та Фукусіму.
Відповідаючи на запитання «Яким може бути майбутнє радіаційної і ядерної безпеки у світі після завершення війни в Україні?» Олена Паренюк відповідає:
Те, що сталося в зоні відчуження і на Запорізькій АЕС, — абсолютно новий виклик в світовій ядерній та радіаційній безпеці. Це принципово нова ситуація, коли порушення правил експлуатації спричинене не проблемами з культурою безпеки (як було при аварії на ЧАЕС) або катастрофічними непередбачуваними природніми катастрофами (як на АЕС Фукусіма Даїчі), а через навмисні, свідомі дії озброєних людей, що дуже чітко розуміють, що і де вони роблять. Це — нове розуміння ядерного тероризму. І світовій експертній спільноті доведеться реагувати, перебудовувати систему ядерної безпеки, моделювати нові сценарії подій, про які до лютого 2022 року ніхто навіть думати не хотів. А після того, як будуть побудовані сценарії, доведеться ще й придумувати, як безпечно і коректно діяти в таких ситуаціях, моделювати безпекові протоколи. Попереду на нас чекає багато роботи.
Катерина Шаванова додає:
Питання терористичних атак на об’єкти ядерно-паливного циклу зрештою має бути вирішене. Мають бути знайдені шляхи до реагування міжнародних «джентльменських клубів» на кшталт МАГАТЕ та ООН на кричущі випадки порушення радіаційної і ядерної безпеки на АЕС та в місцях із підвищеною радіаційною небезпекою. Після перемоги України світ іще має віднайти свою енергетичну стабільність, і атомній енергетиці — принаймні в найближчій перспективі — відводиться в ній украй важливе місце. І ще хотілося б вірити, що війна не змінить той факт, що науці в Чорнобилі буде місце і саме люди науки будуть визначати обличчя Чорнобиля у майбутньому.
Книгу видано за підтримки Українського науково-технологічного центру в рамках проєкту Countering Nuclear Disinformation Fellowship Program. Як відомо, метою діяльності УНТЦ є просування ідей нерозповсюдження ХБРЯ-тероризму (хімічні, біологічні, радіологічні та ядерні ризики) шляхом утворення та підтримки сталих науково-технічних партнерств. Інститут проблем безпеки АЕС зазначає, що є одним із експертних партнерів у питанні просвітництва в ядерній та радіаційній галузі.
Авторки книги висловили щиру подяку професору і академіку Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП) Ігорю Гудкову, директору Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології НУБіП Валерію Кашпарову, голові наукового відділу Чорнобильського біосферного заповідника Денису Вишневському, колективу Інституту проблем безпеки АЕС НАН України та заступнику директора ІПБ АЕС Сергію Паскевичу особисто за наставництво та натхнення.
Про авторок: Олена Паренюк — кандидатка біологічних наук з радіобіології. Вивчає ґрунтові бактерії зони відчуження ЧАЕС, а також розширила зону свого наукового інтересу на Фукусіму та заглибилась у тему зруйнованого реактора.
Катерина Шаванова — кандидатка біологічних наук з генетики. Працює в R&D у сільському господарстві. Популяризаторка наукових знань про Чорнобиль і радіацію.