З 25 лютого минулого року Інститут ядерної та радіаційної безпеки Франції (IRSN) мобілізував свою кризову організацію та активував Технічний кризовий центр (ТКЦ) для надання технічної та наукової підтримки урядовим відомствам та міжнародним організаціям у зв'язку із війною в Україні та окупацією росіянами ЧАЕС і Зони відчуження. Про це IRSN зазначає у своєму звіті «Війна в Україні: мобілізація інституту на службі органів державної влади та громадян».  

IRSN консультує свій уряд та світову громадськість, відповідає на запити та запитання від ЗМІ та громадянського суспільства. Його команди готують інформаційні записки та освітні документи про ситуацію з ядерними об'єктами в Україні, щоб сприяти розумінню ризиків.

Адже ніколи раніше атомні електростанції не використовувалися як військові цілі, хоча вони не були спроєктовані таким чином, щоб витримати військову агресію. Ніколи раніше серйозна радіологічна аварія не загрожувала Європі в довгостроковій перспективі, - зазначає IRSN.

Інститут також створив мережу міжнародних контактів для збору та узагальнення достовірних експертних даних, в яку увійшли МАГАТЕ, Держатомрегулювання, Енергоатом, ДНТЦ ЯРБ, Укренерго, посольства, NASA, NARAC.

Після чого було зроблено оцінку безпеки українських електростанцій та оцінку наслідків важкої аварії, розроблено каталог типових аварійних карт для кожного типу українських ядерних установок, напрацьовані сценарії викидів та радіологічних наслідків.

Також було налагоджено регулярні обміни інформацією з партнерами: GRS та BfS у Німеччині; NNSA, NARAC Міністерства енергетики США, а також NRC у США, STUK у Фінляндії, SSM у Швеції та BelV у Бельгії. Завдання полягало в тому, щоб зрозуміти рівень мобілізації та підготовки один одного, щоб бути в змозі провести спільну оцінку для інформування оцінку з метою прийняття рішень органами державної влади в Європі у випадку реальної події. Ці постійні контакти привели до обміну технічними продуктами, якого не було досі, щоб переконатися, що кожен міг ознайомитися з технічними даними та інтегрувати їх у свій робочий процес.

"Ми налагодили такий самий обмін з ІЕС, кризовим центром МАГАТЕ, з яким наші відносини ще не були формалізовані. У МАГАТЕ було кілька конкретних технічних запитань щодо ризиків, пов'язаних з українською ситуацією. Інститут надав їм аналіз безпеки", - йдеться у звіті.

Крім того йшов обмін думками з WENRA – асоціацією органів ЯРБ західноєвропейських країн. IRSN взяв участь у зустрічах з Європейською Комісією, яка підготувала звіт про взаємопорівняння експертних потужностей на європейському рівні з метою більшої інтеграції.

IRSN констатує, що реалізовані на українських АЕС постфукусімські заходи обмежили ризик серйозної аварії через втрату зовнішніх джерел живлення. Так, кожна станція має мобільне аварійне обладнання для боротьби з повним відключенням внутрішнього і зовнішнього енергопостачання мобільні теплові насоси для закачування води, мобільні генератори з паливною автономією на три доби. Україна також ініціювала розгортання вентиляційно-фільтраційної системи на своїх реакторах, яка в разі серйозної аварії обмежує викид у разі серйозної аварії. Важливою була і реалізація на українських АЕС заходів зі зниження концентрації водню і надлишкового тиску в гермооболонці реакторного відділення, зокрема – встановлення рекомбінаторів водню, для обмеження ризиків втрати цілісності захисної оболонки, - наголошує Інститут.

Українська криза на європейському континенті дуже відрізняється від кризи на АЕС Фукусіма-Даічі, яка в 2011 році змусила IRSN перевести ТКЦ на цілодобове чергування протягом декількох тижнів, - зазначає Інститут. Японська криза, як і інші великі міжнародні кризи в історії цивільної ядерної енергетики та безпеки, була пов'язана із серйозною аварією, яка вплинула на кілька реакторів на одному майданчику одночасно. Натомість на сьогодні жодна з атак на українські ядерні об'єкти або електричну інфраструктуру не призвела до пошкодження критично важливих об'єктів або радіоактивного викиду. Мережі моніторингу не зафіксували аномального підвищення радіоактивності ні в Україні, ні в сусідніх країнах. Тим не менш, серйозні ризики залишаються, - наголошує IRSN.

Це змусило Інститут залишатися мобілізованим протягом 10 місяців, що є безпрецедентною ситуацією. З огляду на те, що війна триває, Інститут продовжує здійснювати моніторинг ядерних об'єктів та довкілля в необхідному обсязі. Внутрішньо, ця криза є каталізатором адаптації та трансформації для Інституту. Ззовні вона підтверджує важливість ролі IRSN як технічного експерта та підтримки органів державної влади.

Неодноразові атаки на українські ядерні об'єкти доводять, що реальність кризи не піддається уяві, і що плани управління кризовими ситуаціями, хоча і є дуже корисними для швидкої мобілізації у випадку тривоги, ніколи не можуть передбачити всього. Тим не менш, покращення безпеки ядерних установок, що впроваджуються в Європі, і, зокрема, в Україні, після наслідків аварії на АЕС Фукусіма-Даїсі, що сталася на японській АЕС катастрофи на АЕС "Фукусіма-Даїчі", навіть попри те, що вони не були розраховані на захист ядерних об'єктів у воєнній ситуації, зробили безпосередній внесок у стійкість станцій протягом першого року війни, - наголошується у звіті.