Інспектори МАГАТЕ виявили, що приблизно 2,5 тони природного урану зникли з лівійського об'єкту, який не контролюється урядом. Про це повідомила аґенція Reuters, посилаючись на конфіденційну заяву МАГАТЕ державам-членам організації.

Згідно з цією заявою голови Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаеля Маріано Ґроссі, ця знахідка стала результатом інспекції, спочатку запланованої на минулий рік, яку "довелося відкласти через ситуацію з безпекою в регіоні", і яка, нарешті, була проведена у вівторок, 14 березня.

Інспектори МАГАТЕ "виявили, що 10 бочок, що містять приблизно 2,5 тонни природного урану у формі концентрату уранової руди, які раніше були заявлені (Лівією) ... як такі, що зберігаються в цьому місці, не були присутні на місці", - йдеться в односторінковій заяві Агентства.

МАГАТЕ інформує, що проведе "подальші заходи", щоб визначити обставини вивезення урану з об'єкту, який воно не назвало, і де він зараз знаходиться.

Нагадаємо, Лівія здійснювала програми з розробки або придбання зброї масового знищення з моменту захоплення Муаммаром Каддафі контролю над Лівією в 1969 році до моменту, коли він оголосив 19 грудня 2003 року, що Лівія добровільно ліквідує всі матеріали, обладнання та програми, які можуть призвести до міжнародно забороненої зброї.

У 1991 році Лівія спробувала використати розпад Радянського Союзу, щоб отримати доступ до ядерних технологій, досвіду та матеріалів. У 1992 році офіційний представник Курчатовського інституту в Москві повідомив, що Лівія безуспішно намагалася залучити двох його колег для роботи в Центрі ядерних досліджень Таджура в Лівії. Інші звіти припускали, що російські вчені були найняті для роботи над таємною лівійською ядерною програмою. У березні 1998 року росія і Лівія підписали контракт з російським консорціумом «Атоменергоекспорт» на частковий капітальний ремонт Центру ядерних досліджень Таджура.

Під час Другої громадянської війни в Лівії, у 2017 році росія підтримувала Палату представників у Тобруку , а не Уряд національної згоди, який підтримувала ООН. У 2018 році група Вагнера надавала послуги силам Хафтара.

Хоча Лівія не є життєво важливим інтересом для росії, вона приваблює її з економічних і геостратегічних причин. Інтерес Москви зі співпраці із Лівією міститься у інфраструктурних проєктах, угодах зі зброєю та продажу сільськогосподарських товарів. На геостратегічному рівні укріплення в Лівії дає змогу росії забезпечити собі прохід до Африки на південь від Сахари. Нарешті, плановики в Москві навряд чи забувають те, що зазначив віце-президент США Річард Ніксон у 1957 році: Лівія займає "ключову стратегічну позицію" на південному фланзі НАТО.