Рік тому Запорізька атомна електростанція – найбільша в Європі – стала ареною вражаючої російської безвідповідальності. Світ побачив кадри боїв навколо працюючих ядерних реакторів, коли росія силою захопила контроль над об'єктом.

Таке кричуще нехтування ядерною безпекою навряд чи є поодиноким випадком в Україні. Протягом останнього року росія розгорнула кампанію насильства проти основних засад ядерної безпеки. Така безрозсудна поведінка вимагає уваги всього світу і наших дій.

Від початку війни Кремль зробив українські цивільні ядерні об'єкти головною метою своєї військової стратегії. росія захопила і згодом розграбувала Чорнобильську атомну електростанцію всього за кілька годин після вторгнення, а потім використовувала цей об'єкт як плацдарм для спроби захопити Київ. За кілька тижнів російські військові завдали ударів по об'єкту з радіоактивними джерелами за межами Києва. Через кілька днів росія неодноразово завдавала ударів по Харківському фізико-технічному інституту. У вересні російська ракета пошкодила будівлі Південноукраїнської атомної електростанції, а російські війська завдали удару по радіологічному сховищу під Харковом. Після захоплення ЗАЕС, за достовірними повідомленнями, російські військовослужбовці систематично жорстоко поводилися з персоналом станції, змушуючи мужніх українських атомників працювати, піддаючи їх безпідставним затриманням і навіть фізичному насильству.

Не менш кричущим є те, що росія безперервно обстрілює ракетами і безпілотниками електричну інфраструктуру України. Залишаючи осторонь жорстокість залишення мирного населення в темряві і холоді взимку, ці удари ще більше поставили під загрозу цілісність українських атомних електростанцій. Безпечна робота цих об'єктів залежить від безперервного електропостачання за межами майданчика для охолодження реакторів, і навіть короткочасна втрата електроенергії може призвести до жахливої аварії. російські лідери повністю усвідомлюють цю небезпеку і все одно продовжують діяти. На Запорізькій АЕС перебої в електропостачанні змусили персонал покладатися на застарілі резервні генератори, перш ніж вони врешті-решт були змушені зупинити реактори. Український народ відчайдушно потребує електроенергії, яку виробляє станція, але ніхто не може дозволити собі ядерну надзвичайну ситуацію.

Така безтурботна поведінка спонукала Рафаеля Ґроссі, генерального директора Міжнародного агентства з атомної енергії, випустити "Сім незамінних засад ядерної безпеки" – продуманий набір самоочевидних керівних принципів для атомних електростанцій. Проте Москва неодноразово порушувала ці принципи, так само як вона ігнорувала міжнародне право на полі бою.

Військова стратегія росії вже створила небезпечний прецедент для майбутніх конфліктів. І оскільки її лідери не виявили бажання відступити від свого небезпечного підходу, вони залишають весь світ перед обличчям підвищеного ризику ядерної катастрофи, поки триває цей конфлікт.

Ми не повинні мати ілюзій, що надзвичайна ситуація на українській атомній електростанції обмежиться українськими кордонами. Радіація може поширитися на інші країни – можливо, навіть на саму росію – а разом з нею і недовіра до ядерної енергетики. Це було б катастрофічно для клімату та амбіцій міжнародної спільноти щодо чистої енергії. Ядерна енергія є ключовим джерелом безвуглецевої електроенергії, і її багаторічний досвід демонструє, що вона є безпечною – за умови дотримання суворих стандартів, що визначають відповідальне використання. Якщо напад росії на ці стандарти призведе до ядерної катастрофи, довіра громадськості до ролі ядерної енергетики в глобальному енергетичному балансі може зменшитися, а разом з нею і наша здатність подолати кліматичну кризу.

Глобальні наслідки нехтування росією ядерною безпекою вимагають відповіді, яка має міжнародний характер. Ми можемо почати з підриву джерела фінансування, яке допомагає росії утримувати свою військову машину: експорт ядерних реакторів по всьому світу. Країни повинні шукати більш надійні, відповідальні альтернативи російській комерційній ядерній промисловості. Зменшення прибутковості атомного сектору змусить росію заплатити ціну за свої дії. Це також дасть чіткий сигнал, що ядерний ринок не буде винагороджувати постачальників, які систематично нехтують ядерною безпекою.

Після того, як росія зарекомендувала себе як ненадійний постачальник енергоресурсів, використовуючи нафту і газ як зброю проти країн, що підтримали Україну, міжнародна спільнота об'єднала зусилля, щоб обмежити збитки. Зараз країни по всьому світу намагаються позбутися надмірної залежності від російських викопних енергоносіїв. росія неодноразово демонструвала, що вона не є відповідальною ядерною державою і постачальником цивільних ядерних технологій. Вона має понести відповідальність за свої дії.