Чи дозволить Європа росії і далі домінувати у своїй ядерній енергетиці – New York Times
10.03.2023
Фото: АЕС Козлодуй та ČEZ
Понівечені циліндри побудованих росією атомних електростанцій, що розкидані по європейському ландшафту, наочно нагадують про вирішальну роль, яку росія все ще відіграє в енергопостачанні континенту. Так починає статтю у New York Times "Чому росія так міцно тримається за ядерну енергетику Європи" берлінська кореспондентка Меліса Едді. Вона констатує, що знайти нові джерела енергії для заміни нафти і природного газу для Європи виявилося легше, ніж позбутися залежності від "Росатома" – російського державного ядерного супермаркету. Україна це знала з 90-тих років, але потужне проросійське лоббі та корумпована українська влада роками гальмували всі проєкти в ядерній енергетиці, спрямовані на уникнення залежності від російського атомного монстра.
росія через свою гігантську державну атомну енергетичну компанію "Росатом" домінує у глобальному ланцюжку постачання у ядерній енергетиці, пише New York Times. У 2021 році вона була третім за величиною постачальником урану в Європі, на її частку припадало 20 відсотків від загального обсягу. Зважаючи на нечисленні готові альтернативи, підтримка санкцій проти "Росатому" була незначною, незважаючи на заклики Києва.
Для країн з реакторами російського виробництва залежність від росії є дуже серйозною. У п'яти країнах Європейського Союзу 18 АЕС були побудовані росією. Крім того, ще два реактори незабаром мають запрацювати в Словаччині, і два будуються в Угорщині, що закріплює партнерство цих країн із "Росатомом" на далеке майбутнє.
Протягом багатьох років оператори цих атомних електростанцій не мали особливого вибору, - пише NYT, із чим важко погодитися. Хоча, як зазначає газета, Росатом через свою дочірню компанію ТВЕЛ був фактично єдиним виробником готових паливних збірок – останнього етапу в процесі перетворення урану на ядерні паливні стрижні, які живлять реактори, але в Україні добре пам'ятають про досвід поставок палива Westinghouse та Framatome на АЕС Чехії та Фінляндії. Проте російське лоббі, складність та вартісність процесу і, напевно, меншу загрозу, що відчували ці країни від росії, не дали їм змоги остаточно відмовитися від російського палива.
Тож, як зазначає NYT, лише після вторгнення в Україну у лютому 2022 року деякі європейські країни почали віддалятися від російського ядерного супермаркету. Але, наголосимо, далеко не всі.
Першою конкретні заходи вжила чеська енергетична компанія ČEZ, підписавши контракти з компанією Westinghouse Electric Company і французькою компанією Framatome на постачання паливних збірок для АЕС Темелін.
До цього Фінляндія скасувала проблемний проект з Росатомом щодо будівництва ядерного реактора на АЕС Fennovoima і найняла Westinghouse для проєктування, ліцензування та постачання нового типу палива для своєї АЕС Ловіїса після закінчення терміну дії поточних контрактів.
"Мета - диверсифікувати ланцюжок поставок", - сказав тоді Сімон-Ерік Оллус, виконавчий віце-президент фінської енергетичної компанії Fortum.
Наприкінці 2022 року Болгарія підписала нову 10-річну угоду з Westinghouse про постачання палива для своїх існуючих реакторів. А минулого тижня вона просунулася вперед у реалізації планів американської компанії щодо будівництва нових ядерних реакторних блоків.
Рухається вперед і Польща, яка збирається побудувати свою першу атомну електростанцію, яка буде оснащена трьома реакторами Westinghouse. Далі – малі модульні реактори.
Але ці факти нам широко відомі. Проте NYT пише і про те, що залишалося за лаштунками. "Словаччина і навіть Угорщина, найближчий союзник росії в Європейському Союзі, також звернулися до постачальників альтернативного палива", - зазначає американське видання.
"Ми бачимо багато справжнього руху", - цитує NYT Таріка Чохо, президента підрозділу ядерного палива компанії Westinghouse. Він додав, що війна в Україні прискорила пошук нових постачальників в Європі. "Навіть Угорщина хоче диверсифікації", - сказав Чохо.
Цікавою інформацією поділився із NYT Вільям Фріберн, старший керуючий редактор з питань ядерної енергетики в S&P Commodity Insights. Він сказав, що за кілька днів після вторгнення рф в Україну "майже кожна країна, яка експлуатувала російські реактори, почала шукати альтернативні джерела постачання".
Трохи помиляється NYT, коли пише, що в Україні серйозні зусилля, спрямовані на послаблення російського ядерного домінування, розпочалися у 2014 році після окупації Криму та східного Донбасу. Так, газета права, що саме тоді "Україна, чиї 15 реакторів радянських часів забезпечували половину електроенергії в країні, підписала угоду з Westinghouse про розширення контракту на постачання палива". Але найскладніші зусилля були докладені ще до контракту, коли попри шалений політичний тиск росії українські атомники змогли не просто підготувати американське паливо до ліцензування, але і відпрацювали всі необхідні процедури для його експлуатації у змішаній зоні – із паливом іншого виробника.
Але дійсно, як сказав газеті пан Фріберн, Україна "проклала комерційний шлях". У червні Україна підписала ще один контракт з Westinghouse на постачання всього обсягу ядерного палива. Американська компанія, - акцентує видання, - також побудує дев'ять атомних блоків і створить інженерний центр в країні.
Водночас NYT робить дивні висновки: "світова відмова від російської ядерної промисловості була б нелегкою справою: ланцюг постачання ядерного палива є надзвичайно складним. Створення нового буде дорогим і займе роки". Ігноруючи все сказане вище – що Україна вже проклала цей шлях.
"У той же час, "Росатом" виявився унікально успішним і як бізнес-підприємство, і як інструмент російського політичного впливу. Значною мірою його успіх пояснюється тим, що експерти називають "універсальним ядерним магазином", який може надати країнам комплексний пакет послуг: матеріали, навчання, підтримку, технічне обслуговування, утилізацію ядерних відходів, виведення з експлуатації і, можливо, найголовніше, фінансування на вигідних умовах", - констатує американське видання. І додає: "А оскільки термін експлуатації ядерних реакторів становить від 20 до 40 років, угоди про будівництво ядерних реакторів вимагають довготривалого шлюбу".
Газета зазначає, що росія має найміцніший контроль над ринком ядерного палива. Вона контролює 38 відсотків світових потужностей з переробки урану і 46 відсотків потужностей зі збагачення урану – важливих етапів у виробництві придатного для використання палива.
"Це дорівнює всій ОПЕК разом узятій з точки зору частки ринку і влади", - сказав Пол Даббар, запрошений науковий співробітник Центру глобальної енергетичної політики при Колумбійському університеті, маючи на увазі нафтове домінування Організації країн-експортерів нафти.
Як і у випадку з нафтою і природним газом, вартість поставок ядерного палива зросла за останній рік, що призвело до того, що понад 1 мільярд доларів від експорту надійшло в російську казну, згідно з доповіддю Королівського інституту об'єднаних служб, дослідницької організації з питань безпеки в Лондоні, - пише NYT. Втім, на нашу думку, це може означати, і те, що такі країни як Чехія чи Словаччина просто закупили більше ядерного палива, готуючись до застосування санкцій проти "Росатома".
Але щодо залежності США та інших країн від рф видання наводить цікаві, хоча і відомі, дані. "За даними Міжнародної енергетичної асоціації, американська атомна енергетика отримує до 20 відсотків збагаченого урану з Росії, що є максимальним показником, дозволеним нещодавнім договором про нерозповсюдження ядерної зброї. Франція імпортує 15 відсотків. Framatome, який належить державному оператору атомної енергетики Électricité de France, підписав угоду про співпрацю з Росатомом у грудні 2021 року, за два місяці до російського вторгнення, яка все ще залишається чинною. Framatome відмовився від коментарів", - пише NYT.
І додає, що навіть з урахуванням нових паливних угод в Європі з неросійськими джерелами, поставки не розпочнуться щонайменше рік, а в деяких випадках і через кілька років.
Видання нагадує, що близько чверті електроенергії в Європейському Союзі виробляється за рахунок ядерної енергетики. Оскільки кліматична катастрофа, що насувається, спонукає весь світ до скорочення загального використання викопного палива, очікується, що роль ядерної енергії в майбутньому паливному балансі зростатиме.
NYT наголошує, що за твердженням аналітиків, навіть без офіційних санкцій позиція росії як постачальника в ядерній галузі була назавжди скомпрометована.
"У розпал дебатів у Німеччині минулого року щодо того, чи варто продовжувати роботу двох атомних електростанцій, що залишилися, через війну, їхня залежність від збагаченого росією урану для паливних збірок стала одним з аргументів проти продовження терміну їхньої експлуатації. Тож останні два реактори мають бути зупинені наступного місяця", - пише NYT.
І коли в листопаді Рада міністрів Польщі схвалила угоду з Westinghouse про будівництво першої в країні атомної електростанції, в резолюції йшлося про "необхідність постійної незалежності від поставок енергоресурсів і енергоносіїв з росії".
Видання зазначає, що Westinghouse упевнений у здатності конкурувати з Росатомом в Європі, оцінюючи, що з часом вона може захопити від 50 до 75 відсотків цього ядерного ринку. Westinghouse також підписала угоду з іспанською енергетичною компанією Enusa про співпрацю у виробництві палива для російських реакторів.
Але за межами Європейського Союзу і Сполучених Штатів, у країнах, де підтримка російського уряду зберігається, універсальні послуги і фінансування "Росатома" залишаються спокусливими, - констатує американське видання. Реактори, побудовані в росії, можна знайти в Китаї, Індії та Ірані, а також у Вірменії та Білорусі. За даними Міжнародної енергетичної асоціації, розпочато будівництво першої атомної електростанції в Туреччині, і "Росатом" має меморандум про взаєморозуміння з 13 країнами.
"Як зазначено в новому звіті журналу Nature Energy, хоча війна "підірве позиції "Росатома" в Європі і зашкодить його репутації надійного постачальника", його глобальна позиція "може залишитися сильною", - завершує статтю Меліса Едді. Хоча, свіжа новина, що Туреччина розглядає можливість будівництва нових блоків АЕС Синоп з південнокорейською Korea Electric Power Corp, хоча раніше переговори з цього приводу велися із Росатомом, є оптимістичною.
Джерело: New York Times