Контролювати експлуатаційну готовність обладнання РАЕС буде із використанням власного унікального програмного продукту

27.12.2022
Фото: Рівненська АЕС

 На Рівненській АЕС впроваджено в промислову експлуатацію програмне забезпечення «Контроль експлуатаційної готовності обладнання» (ПЗ КЕГО).

Як повідомляє прес-центр РАЕС, спеціалізована програма призначена для організації ефективного контролю за станом експлуатаційної готовності обладнання, автоматизації процедури отримання дозволів на проведення пускових операцій та введення обладнання в роботу. Створення програми розпочалося з етапу написання концепції (ідеї) та визначення архітектури майбутнього ПЗ. Важливим етапом реалізації програмного продукту стало створення бази цехових карток готовності агрегатів (КГА) та карток арматури, реалізація основного функціоналу (режимів) програми та вирішення організаційних моментів взаємодії експлуатаційних та ремонтних підрозділів при роботі в ПЗ.
З початку 2021 року ПЗ КЕГО тестувалося в режимі дослідної експлуатації. Впродовж цього терміну експлуатаційними та ремонтними підрозділами перевірено функціонал програми в усіх наявних режимах: формування карток готовності агрегатів та систем; активація КГА, як в ручному режимі, так і автозапуск через ПЗ «Заявки на ремонт»; формування відміток про виконання операцій готовності та дозвільних записів щодо введення обладнання в роботу. Протягом усього періоду дослідної експлуатації учасники робочої групи з питань удосконалення системи контролю за обладнанням, що виведено з роботи – фахівці експлуатаційних підрозділів проводили аналіз роботи програми, вносили доповнення в структуру цехових карток готовності обладнання, надавали пропозиції щодо оптимізації та доповнення функціоналу ПЗ.
Заступник начальника виробничо-технічної служби РАЕС Андрій Козак стверджує, що концепція цього програмного продукту не запозичена з готових шаблонів існуючих програм, а є авторською ідеєю колективу робочої групи. «Якщо оцінювати виконану роботу в обсязі технічного завдання, то, можна сказати, що проєктне завдання реалізовано на всі 300%. Адже в процесі створення функціонал постійно розширювався відповідно до поставлених завдань. Хотілось би відзначити роботу усіх підрозділів, які активно долучилися до наповнення та збільшення функціоналу програми. Важливо, що ПЗ КЕГО має перспективу розвитку, зокрема, це стосується як розширення режимів самої програми, так і її інтеграції з іншими системними продуктами для виконання завдань щодо автоматизації процесів з експлуатації та ремонту», – зазначає Андрій Козак.
Нове програмне забезпечення реалізовано з використанням веб-технологій та інтегровано з іншими власними програмними продуктами підприємства, зокрема з «КУДО», «СУБДО», «АСУД», «Електронний наряд», «ТЕК РАЕС», «Заявки на ремонт». Користувачами системи є керівництво, оперативний та ремонтний персонал експлуатаційних підрозділів Рівненської АЕС, які попередньо пройшли ознайомлення з роботою у системі.
На сьогодні програма містить такі основні функції: «Обладнання та шаблони КГ», «КГ: стан обладнання», «КГ: відмітки про виконання операцій/етапів готовності», «Журнали реєстрації готовності обладнання» (відомості про ремонт), «Журнали цеху теплової автоматики та вимірювань», «Журнали арматури» (для власника обладнання та ремонтника), «Журнал технічних розпоряджень», а також допоміжні функції: «Довідники» і «Довідка по роботі з ПЗ КЕГО». Однак, як зауважує начальник відділу експлуатаційних завдань служби інформаційних технологій Ігор Рудь, на цьому функціонал програми не обмежуватиметься, вона буде розширюватися й вдосконалюватися.
«Програма є системним продуктом, а її інтерфейс відповідає єдиному дизайну програмних продуктів РАЕС. У процесі впровадження КЕГО межі проєкту весь час розширювалися: додавалися нові функції, забезпечувалася гнучка система інтеграції з іншими продуктами. Наразі можливо відслідкувати увесь процес й вирахувати готовність агрегату від виведення його у ремонт до введення в роботу, таким чином ця процедура на підприємстві автоматизується та максимально оптимізується у часі. КЕГО є унікальним ПЗ, подібне до якого на АЕС України ще не було», – підкреслює Ігор Рудь.

АЕС