Моніторинг радіаційного навантаження корпусу реактора та визначення умов опромінення зразків-свідків є важливими напрямами науково-технічної підтримки безпечної експлуатації енергоблоків АЕС, які використвуються під час продовження терміну експлуатації енергоблоків.

В Інституті ядерних досліджень НАН України розроблено методику дозиметрії корпусів за результатами випробувань зразків-свідків, виготовлених з металу, ідентичного матеріалу корпусів реакторів.

Ця методика стала основою системи   моніторингу   радіаційного навантаження корпусів реакторів, яку впроваджено на більшості енергоблоків АЕС України з реакторами ВВЕР-1000 завдяки тому, що вона   дозволяє   одержувати   дані,   необхідні для перенесення результатів випробувань опромінених зразків-свідків безпосередньо на метал корпусів реакторів.

Нагадаємо, у 2019 році бло підписано програму співробітництва між НАЕК "Енергоатом" та Інститутом ядерних досліджень НАН України в сфері радіаційного матеріалознавства на 2019-2024 рр. Однією з ключових тем для поглиблення подальшої співпраці між "Енергоатомом" та ІЯД, який є провідною науково-дослідною організацією в галузі ядерної фізики і радіаційного матеріалознавства в Україні, стало проведення робіт, пов'язаних із дослідженням матеріалів корпусів реакторів ВВЕР-1000 і ВВЕР-440 та аналізом радіаційного окрихчування корпусних матеріалів. Адже на основі результатів цих робіт було, зокрема, обґрунтовано понадпроектний ресурс корпусів енергоблоків №2,3,4 ЗАЕС. А також успішно завершено роботи з випробувань зразків-свідків для енергоблоків №2,6 ЗАЕС, № 1,4 РАЕС та №2,3 ЮУАЕС.

Узагальнена програма контролю змін властивостей металу корпусів реакторів енергоблоків АЕС за зразками-свідками на період понадпроектної експлуатації дозволяє детально прописати підходи та розробити заходи, необхідні для забезпечення безперервним матеріалознавчим супроводом експлуатації всіх корпусів реакторів на період експлуатації понад 60 років.